Рішення № 10606467, 01.07.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

01 липня 2010 р.           Справа 2/95-10

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Могилів - Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова", вул. Гагаріна, 4/67, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24000

до:Закритого акціонерного товариства "ВінницяВтормет", вул. К. Маркса, 11, м. Вінниця, 21100

про стягнення 6994,31 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Заяць О.А. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Відкритого акціонерного товариства "Могилів - Подільський машинобудівний завод ім. С. М. Кірова" до Закритого акціонерного товариства "Поділля Вторметал" про стягнення 6994,31 грн., в тому рахунку 3104,70 грн. - основного боргу, 3768,79 грн. - інфляційних втрат, 120,92 грн. - 3% річних, за невиконання умов договору купівлі-продажу № б/н від 27.03.2008 року.

Ухвалою суду від 21.05.2010 року порушено провадження у справи та призначено судове засідання на 14.06.2010 року.

Ухвалою суду від 14.06.2010 року розгляд справи відкладено на 01.07.2010 року та за клопотанням позивача № б/н від 08.06.2010 року замінено неналежного відповідача Закрите акціонерне товариство "ПоділляВторметал" на належного відповідача - Закрите акціонерне товариство "ВінницяВтормет", оскільки згідно витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 285620 станом на 07.06.2010 року за ідентифікаційним номером 00193068 в ЄДР значиться підприємство із найменуванням: Закрите акціонерне товариство "ВінницяВтормет".

01.07.2010 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 01.07.2010 року, не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 14.06.2010 року документів не надав, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 20076865.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

27 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Могилів - Подільський машинобудівний завод ім. С. М. Кірова" (продавець) та Закритим акціонерним товариством "ВінницяВтормет" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець зобов"язується передати у власність покупця, а покупець зобов"язується прийняти та оплатити лом та відходи чорних металів, які утворяться в результаті діяльності підприємства.

У п. 2. договору сторони погодили розмір ціни товару, яка становить: лом стальний №3 (В8) - 1400,00 грн. за 1 т, лом стальний В10 - 1350,00 грн. за 1 т, лом стальний В 2 - 1200,00 грн. за 1 т, стружка В 33 - 900,00 грн. за 1 т, стружка В 503 - 900,00 грн. за 1 т.

На виконання взятих на себе зобов'язань за укладеним договором позивачем було передано відповідачу товар загальною вартістю 5604,72 грн., підтвердженням чого є підписані представниками обох сторін видаткові накладні № МП - 000129 від 09.10.2008 року та № МП - 000349 від 24.12.2008 року, згідно яких відповідач отримав зазначений у накладних товар.

У відповідності до п. 2 договору покупець зобов"язується прийняти та оплатити товар протягом 10 банківських днів з дня оформлення акту прийому-передачі.

В порушення умов укладеного договору та угоди відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного розрахунку із позивачем за поставлений товар не виконав, лише частково сплатив грошові кошти на загальну суму 2500,02 грн..

В зв'язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 3104,70 грн., який в добровільному порядку останній не повертає позивачу.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 27.03.2008 року є договором купівлі-продажу.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є підписані представниками обох сторін видаткові накладні № МП - 000129 від 09.10.2008 року та № МП - 000349 від 24.12.2008 року, згідно яких відповідач отримав зазначений у накладних товар.

Однак, відповідач в порушення умов укладеного договору не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 3104,70 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 3104,70 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3768,79 грн. - інфляційних втрат та 120,92 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3768,79 грн. - інфляційних втрат та 120,92 грн. - 3% річних заявлено правомірно. Проте суд не погоджується із розрахунками позивача.

Здійснивши розрахунки за період з 05.01.2009 року по 22.04.2010 року згідно Бази даних "Законодавство" судом отримано 544,94 грн. - інфляційних втрат та 120,70 грн. - 3% річних, які й підлягають стягненню з відповідача..

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 14.06.2010 року відповідач не подав до суду належних доказів в спростування позовних вимог, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості за поставлений товар.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі державного мита судом встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив 699,41 грн. державного мита за платіжним дорученням № 494 від 13.05.2010 року. Як вбачається із заяви ціна позову, на момент розгляду справи в суді, складає 6994,41 грн.

Відповідно до п. "а") ч.2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" державне мито із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів складає 1 відсоток ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

Враховуючи вимоги встановлені підпунктом а) п.2 ст.3 Декрету КМУ "Про державне мито" розмір державного мита, який підлягав сплаті позивачем відповідно до вказаного підпункту становить 102,00 грн.

Внесення державного мита у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством є підставою для їх повернення відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Декрету КМУ "Про державне мито", ст. 47 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Закритого акціонерного товариства "ВінницяВтормет", вул. К. Маркса, 11, м. Вінниця, 21100 (ідентифікаційний код - 00193068) на користь Відкритого акціонерного товариства "Могилів - Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова", вул. Гагаріна, 4/67, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24000 (ідентифікаційний код - 14313398) 3104,70 грн. - основного боргу, 544,94 грн. - інфляційних втрат, 120,70 грн. - 3% річних, 54,98 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 127,22 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5. Зайве сплачене державне мито в розмірі 597,41 грн. за платіжним дорученням № 494 від 13.05.2010 року, оригінал якого знаходиться в матеріалах господарської справи № 2/95-10, підлягають поверненню з Державного бюджету України Відкритого акціонерного товариства "Могилів - Подільський машинобудівний завод ім. С.М. Кірова", вул. Гагаріна, 4/67, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24000 (ідентифікаційний код - 14313398).

6. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 02 липня 2010 р.

віддрук. прим.:1 - до справи;2 - позивачу вул. Гагаріна, 4/67, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, 24000

3 - відповідачу вул. К. Маркса, 11, м. Вінниця, 21100