Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2022 року Справа № 480/1257/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1257/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управлінням ДПС у Сумській області № 0004533303 від 21.04.2020, №0004513303 від 21.04.2020, № 0004523303 від 21.04.2020, № 0004773303 від 01.07.2020.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що ідповідач необґрунтовано нарахував податок на суму списаного боргу 61727,89 грн. за кредитним договором, визначивши таку суму як додаткове благо. Позивач посилався на положення пункту 8 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, згідно яких сума списаного боргу позивача не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
01.08.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зазначає, що фізична особа - платник податку ОСОБА_1 окрім отриманих доходів, фактично отримав дохід у вигляді списаної заборгованості платника податку за укладеним ним кредитним договором з АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 04.03.2008 р., відповідно до якого було здійснено прощення основної суми боргу (кредиту) в розмірі 61727,89 грн., за яким минув строк позовної давності та з якого податок з доходів фізичних осіб, військовий збір не сплачено.
Також відмічає, що згідно з ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення та сплати податків і зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 510 грн.
За результатами проведення позапланової перевірки позивача, контролюючим органом було встановлено ряд порушень, які в свою чергу відображені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 262/18-28-33-03/2807319650/46 від 11.03.2020 на підставі якого були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, які є законними.
Перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів та платежів за період з 01.01.2018 по 31.12.2018.
В ході перевірки складено акт від 11.03.2020 №262/18-28-33-03/2807319650/46 в якому вказано, що ОСОБА_2 порушено:
1) п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179 Податкового кодексу України, в результаті неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік;
2) п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 168.4.5. п. 168.4 ст. 168, пп. 1.3. п. 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, не відображення у складі загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму додаткового блага, в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся на суму 11111,02 грн., військового збору в сумі 925,92 грн.;
3) п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, неналежне ведення книги обліку доходів та витрат.
На підставі акта перевірки від 11.03.2020 №262/18-28-33-03/2807319650/46 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 21.04.2020 № 004533303, яким нараховано до сплати податок з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування на загальну суму 13888,78 грн. (основний платіж - 11111,02 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2277,76 грн.);
- від 01.07.2020 № 0004473303, яким нараховано до сплати штрафну санкцію за платежем податок з доходів фізичних осіб за результатами річного декларування в розмірі 170,00 грн;
- від 21.04.2020 № 004513303, яким нараховано до сплати військовий збір на загальну суму 1157,40 грн. (основний платіж - 925,92 грн, штрафні (фінансові) санкції - 231,48 грн.);
- від 21.04.2020 № 004523303, яким нараховано до сплати штрафну санкцію за платежем адмін штрафи та інші санкції в розмірі 510,00 грн.
Вважаючи такі податкові-повідомлення рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпунктів 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи-резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Згідно з підпунктами 16.1.3. 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний, у тому числі, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 179.1 статті 179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 14.1.47. пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно- правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Пунктом 164.1 статті 164 ПК України встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Згідно підпунктом 164.1.3. пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.
Відповідно до підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Разом з цим, Законом України від 09.04.2015 №321-УІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань" (далі - Закон №321-VIII), який набрав чинності з 07.05.2015, підрозділ 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України було доповнено пунктом 8 наступного змісту: не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року".
Тобто, курсова різниця, що виникла внаслідок знецінення національної валюти по відношенню до валюти прощеного боргу (кредиту), не відноситься до доходів платника податку та не підлягає оподаткуванню.
В силу колізійного принципу пріоритету норми акта, виданого пізніше, до правовідносин, які виникли у зв`язку із прощенням банками з 1 січня 2015 року боргу позичальникам за кредитами в іноземній валюті, які не було погашено до 1 січня 2014 року та валюту зобов`язання за якими було змінено з іноземної на національну, застосовуються норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Застосування вимог абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України має місце виключно у випадку перевищення суми прощеного (анульованого) кредитором боргу над сумою курсової різниці, обрахованої за правилами, передбаченими пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.
Так, станом на 01.01.2014 у позивача була наявна заборгованість за кредитним договором від 04.03.2008.
Листом АТ КБ "ПриватБанк" від 14.08.2019 податковий орган було повідомлено про те, що станом на 28.03.2018 заборгованість за кредитами складала:
- 18 818,07 дол. США, в т.ч. за основним боргом 3372,88 дол.США, що за офіційним курсом НБУ на 28.03.2018 (26,30627 за 1 дол.США ) становить: 495033,23 грн., в т.ч. 88727,89 грн за основним боргом.
Відповідно дана заборгованість за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 січня 2014 року склала: 150 412,83 грн., в т.ч. 26960,31 грн. за основною сумою боргу.
Додатковою угодою №1 від 28.03.2018 до договору від 28.03.2018 зобов`язання позичальника по сплаті основного боргу за кредитом - 61727,89 грн., відсотками в сумі 406305,34 грн. за рішенням Банку прощені.
Тобто, з вказаного листа та наданих відповідачем документів вбачається, що операції з прощення кредитором боржникові заборгованості основного боргу в сумі 61727,89 грн. за кредитом в іноземній валюті здійснювалися після 01.01.2015, згідно Додаткової угоди № 1 від 28.03.2018.
Така сума прощених коштів визначена шляхом різниці між основною сумою боргу за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за кредитом з іноземної валюти у гривню та сумою боргу за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014.
Суд зазначає, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 р., а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
При цьому, для правовідносин, що виникають у сфері справляння податків, не має правового значення те, яким чином банк-кредитор обліковував відповідну суму прощеного боргу у своєму бухгалтерському обліку, а визнання банком прощеного боргу позичальника його оподатковуваним доходом та надання до фіскальної служби відповідного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, не впливає на податкові зобов`язання позивача.
Курсова різниця обчислюється, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності та не відноситься до додаткового блага платника податку і не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 по справі №826/4240/18, від 20.10.2021 по справі № 826/3573/17.
Таким чином, 61727,89 гри. не є заборгованістю за укладеним кредитним договором, а є різницею між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014 р., а тому оподаткуванню не підлягає, що визначено пунктом 8 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управлінням ДПС у Сумській області від 21.04.2020 № 004533303, від 21.04.2020 № 004513303, від 21.04.2020 №004523303, від 01.07.2020 № 0004473303 є обгрунтованими, тому позов необхідно задовольнити.
Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, керуючись статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору у розмірі992,40 грн., сплачену згідно квитанції від 31.01.2022.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Сумській області від 21.04.2020 № 004533303, від 21.04.2020 № 004513303, від 21.04.2020 № 004523303, від 01.07.2020 № 0004473303.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 992, 40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 43995469).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Судове рішення № 106061748, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 05.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 480/1257/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: