Рішення № 106057910, 05.09.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 вересня 2022 року Справа № 280/1484/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами загального позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УТД ТЕХПРОМ (Україна, 03062, місто Київ, вул.Екскаваторна, будинок 37, код ЄДРПОУ 44597370) до Запорізької митниці (69041, м. Запоріжжя, вул. Сергія Синенка, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю УТД ТЕХПРОМ (далі позивач), до Запорізької митниці (далі відповідач), відповідно до якого представник позивача просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000006, винесену відповідачем;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000004/2 від 05 січня 2022 року.

Ухвалою суду 01 лютого 2022 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 16 лютого 2022 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Позовна заява обґрунтована тим, що ненадання декларантом запитуваних додаткових документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Разом з тим, вказує, що до митного органу надано всі необхідні документи які підтверджують митну вартість задекларованого товару.

У позовній заяві просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вх.№20078 від 06 червня 2022 року), відповідно до якого зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень.

У відзиві просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Розглядаючи справу по суті, суд встановив наступне.

04 січня 2022 року митним брокером ОСОБА_1 , з яким ТОВ «УТД ТЕХПРОМ» укладено договір доручення від 07 жовтня 2021 року № 071021 про надання послуг митного брокера, до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку згідно зі статтею 257 Митного кодексу України електронну митну декларацію, режим ІМ 40 ДЕ, якій присвоєно №UA112080/2022/000029 на товар, що зазначений в гр. 31 ЕМД: «1. Риштування рамні будівельні приставні .базовий блок ВСП 250/0.7 - 20 шт. секція ВСП 250/0.7 - 60 шт. базовий блок ВСП 250/1.2 - 35 шт. секція ВСП 250/1.2 - 170 шт. базовий блок ВСП 250/2.0 - 8 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 150 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 250 шт., сполучення діагональне l =3м 300 шт., сполучення горизонтальне l=3м - 500 шт., рігель настилу l=3.м - 400 шт., рама з драбиною ЛРСП 40 - 200 шт., рама прохідна ЛРСП 40 - 650 шт., сполучення діагональне l =3м - 500 шт. сполучення горизонтальне l =3м - 500 шт. рігель настилу l=3.м - 800 шт., Базовий блок ВСП, секції ВСП являють собою частини башти будівельної збірно-розбірної, призначеної для здійснення монтажних, ремонтних і оздоблювальних робіт як зовні так і всередині будівель, і розміщення робітників і матеріалів безпосередньо в зоні робіт. Базовий блок містить: база з колесами і домкратами 2 шт., діагональ об ємна 1 шт. гантель огорожі 2 шт., драбина огорожі - 2 шт., перекладина огорожі - 2 шт., настил з люком - 1 шт., настил без люка - 1 шт., стяжка огорожі 8 шт. Секція ВСП містить: драбина секції - 2 шт., гантель секції - 2 шт., стяжка секції - 8 шт. Рама з драбиною, рама прохідна, сполучення діагональне та горизонтальне, рігель настилу являють собою металеві риштування рамні будівельні приставні, призначені для оздоблювальних робіт на фасадах будівель заввишки до 40м. Мають полімерне зносостійке покриття. Матеріал виготовлення риштуваннь - стан, ст3сп, 08пс. Виробник: ООО "Дмитровский завод строительньїх лесов". Країна виробництва: RU.»

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД брокером надіслано скановані копії наступних документів:

- пакувальні листи від 28 грудня 2021 року б/н від 28 грудня 2021 року б/н;

- рахунки на оплату від 20 грудня 2021 року № 1131, від 23 грудня 2021 року № 1139;

- інвойси від 28 грудня 2021 року № 954, № 955;

- автомобільні транспортні накладні CMR від 28 грудня 2021 року №954, № 955;

- Swift від 24 грудня 2021 року;

- рахунки-фактури транспортних послуг від 29 грудня 2021 року № 2912-3, № 1613;

- довідки про транспортні витрати від 29 грудня 2021 року №2912-2. № 1613;

- специфікації від 20 грудня 2021 року №23, від 23 грудня 2021 року №24, від 24 грудня 2021 року №25;

- договір про надання транспортно-експедиційних послуг по здійсненню перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та міжміському сполученні від 01 грудня 2021 року №0112/1;

- договір на надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів від 01 грудня 2021 року № 01/12/2021;

- договір на надання транспортно-експедиційних послуг на перевезення вантажів в міжнародному автомобільному сполученні від 16 грудня 2021 року № 1602;

-договір перевезення від 19 жовтня 2021 року №Т-00000836;

- договора-заявки на транспортування вантажів від 22 грудня 2021 року № 22/12, від 23 грудня 2021 №29/12;

-товарні накладні від 28 грудня 2021 року № 954, № 955;

- платіжне доручення від 24 грудня 2021 року № 995;

- технічний опис від 04 січня 2022 року № 2;

- копія митної декларації країни відправлення від 28 грудня 2021 року № 10511010/281221/3032654.

При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом зазначено про таке:

-вартість заявленої партії товару згідно з рахунком від 28 грудня 2021 року № 954 становить 1 884 698,19 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 20 грудня 2021 року № 23 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23, та вартість заявленої партії товару згідно з рахунком від 28 грудня 2021 року № 955 становить 1 670 859,50 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 23 грудня 2021 року № 24 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23. Натомість до митного оформлення також надано специфікацію від 24 грудня 2021 року № 25, яка не має відношення до заявленої партії товару (інші найменування товару, умови поставки тощо);

-у платіжному дорученні від 24 грудня 2021 року № б/н наданому до митного оформлення вказано суму 4 267 857,69 рос.руб, однак вартість партії товару згідно рахунків від 28 грудня 2021 року № 954 та від 28 грудня 2021 року №955 складає 3 555 557.69 рос.руб.;

-відповідно до п.3.2 контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікацією від 20 грудня 2021 року № 23 та від 23 грудня 2021 року № 24 до контракту (п.4) передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунках на оплату від 20 грудня 2021 року № 1131 та від 23 грудня 2021 року №1139 (п.4) зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо);

-у рахунках на оплату від 20 грудня 2021 року № 1131 та від 23 грудня 2021 року № 1139 відсутні посилання на специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 в яких визначається кількість та вартість товару;

-у автотранспортній накладній від 28 грудня 2021 року № 954 перевізником товару зазначено ФОП ОСОБА_2 , при цьому договору на перевезення до митного оформлення не надано. Але наданий договір перевезення від 19 жовтня 2021 року № Т-00000836 ТОВ УТК ПОЛТРАНС, який в документах наданих до митного оформлення відсутній.

Так, за результатами розгляду наданих документів для митного оформлення брокеру надіслано електронне повідомлення та запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Брокером 05 січня 2022 року засобами електронного зв`язку надіслано до митниці повідомлення з додатковими документами для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: лист ТОВ «УТД ТЕХПРОМ» від 04 січня 2022 року № 22/12; прайс-лист від 01 жовтня 2021 року б/н; прибуткові накладні від 19 жовтня 2021 року №6 від 19 жовтня 2021 року № 7, від 23 листопада 2021 року № 150; видаткові накладні від 21 жовтня 2021 року № 95, від 28 жовтня 2021 року № 96, від 30 листопада 2021 року № 457; договір оренди від 07 грудня 2021 року №071221.

Враховуючи вимоги частину 2 статті 64 МКУ митним органом використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FСА з розрахунку 2,04USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2022 року № UA112080/2022/000004/2 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості.

У митному оформленні ЕМД від 04 січня 2022 року № ІІА112080/2022/000029 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05 січня 2022 року № UA112080/2022/000006.

Оформлення вищезазначеного товару брокером було здійснено та випущеного у вільний обіг за ЕМД від 05 січня 2022 року № UA112080/2022/000167 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 05 січня 2022 року №UA112080/2022/000004/2.

Позивач не погоджуючись з прийнятими рішеннями митницею, звернувся до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05 грудня 2019 року у справі № 826/3120/16, від 14 листопада 2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Під час здійснення Запорізькою митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом, у митного органу виникли сумніви щодо достовірності фактурної вартості заявленого до митного оформлення товару, а саме: «… вартість заявленої партії товару згідно з рахунком від 28 грудня 2021 року № 954 становить 1 884 698,19 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 20 грудня 2021 року № 23 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23, та вартість заявленої партії товару згідно з рахунком від 28 грудня 2021 року № 955 становить 1 670 859,50 рос.руб та повністю відповідає специфікації від 23 грудня 2021 року № 24 до контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23. Натомість до митного оформлення також надано специфікацію від 24 грудня 2021 року № 25, яка не має відношення до заявленої партії товару (інші найменування товару, умови поставки тощо); у платіжному дорученні від 24 грудня 2021 року № б/н наданому до митного оформлення вказано суму 4 267 857,69 рос.руб, однак вартість партії товару згідно рахунків від 28 грудня 2021 року № 954 та від 28 грудня 2021 року №955 складає 3 555 557.69 рос.руб.; відповідно до п.3.2 контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікацією від 20 грудня 2021 року № 23 та від 23 грудня 2021 року № 24 до контракту (п.4) передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунках на оплату від 20 грудня 2021 року № 1131 та від 23 грудня 2021 року №1139 (п.4) зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо); у рахунках на оплату від 20 грудня 2021 року № 1131 та від 23 грудня 2021 року № 1139 відсутні посилання на специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 29 вересня 2021 року № 09/23 в яких визначається кількість та вартість товару; у автотранспортній накладній від 28 грудня 2021 року № 954 перевізником товару зазначено ФОП ОСОБА_2 , при цьому договору на перевезення до митного оформлення не надано. Але наданий договір перевезення від 19 жовтня 2021 року № Т-00000836 ТОВ УТК ПОЛТРАНС, який в документах наданих до митного оформлення відсутній. …».

Митним органом зобов`язано позивача подати до митного оформлення: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерсько»' документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовпені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд відноситься критично до позиції митного органу про необхідність надання додаткових документів, оскільки наявність у переліку документів наданих до митного оформлення специфікації від 24 грудня 2021 року № 25, яка не має відношення до заявленої партії товару ніяким чином не впливає на митне оформлення товару визначено імпортованого позивачем.

Разом з тим, відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що у платіжному дорученні від 24 грудня 2021 року наданому до митного оформлення вказано суму 4 267 857, 69 руб. згідно специфікацій 23, 24, 25.

Тобто, специфікація від 24 грудня 2021 року № 25 не впливає на цифрове значення суми митних платежів, а надає більш детальну та зрозумілу сторону їх вирахунку.

Також суд погоджується з позицією позивача про те, що не стосується числових показників митної вартості товару посилання, що у специфікаціях передбачено відвантаження товару протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу, а у рахунках від 20 грудня 2021 року №1131 та від 23 грудня 2021 року №1139 зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження.

Суд вказує на те, що зауваження митного органу не впливає на митну вартість декларованого товару, оскільки судом досліджено специфікації №№23,24 до контракту, рахунки-фактури, рахунки на оплату, а також платіжні доручення у яких відображені суми імпортовано товару і вони не мають розбіжностей. Також первинні документи чітко ідентифіковані і містять відповідні реквізити та інформацію за який товар та у якій кількості сплачено грошові кошти.

Щодо транспортування, то до митного оформлення надано договір оренди транспортного засобу між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «УТК ПОЛТРАНС» від 07 грудня 2021 року №071221.

Отже, усі посилання відповідача на необхідність надання для здійснення митного оформлення перевізних документів є необґрунтованими, оскільки відповідно до законодавства України, коносамент, інші перевізні документи не є необхідними для здійснення митного оформлення та визначення митної вартості товару за основним методом ціною договору.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною контракту.

Так, ВС у постанові від 23 липня 2019 року по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що «Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей…».

Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів у декларанта.

Проте, на підставі частини 3 статті 53 Митного кодексу України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, Дніпровською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) договір купівлі-продажу та додатки до нього у разі їх наявності; 2) договір (угода, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку транспортного засобу; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, про вартість транспортного засобу.

Також відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларанту було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

Слід зазначити, що з наявністю у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим митниця може витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі можливі документи, передбачені у статті 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд зауважує, що витребовуючи весь перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, передбачений частини 3 статті 53 МК України, митний орган не обґрунтував яким чином кожен з витребуваних документів може усунути розбіжність або підтвердити заявлену мину вартість товару.

В той же час частиною 6 статті 55 МК України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів прокоригування митної вартості товарів- за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Також згідно з частиною 4 статті 57 Митного кодексу України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 64 МКУ відповідачем використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FСА з розрахунку 2,04USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди, час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього за МД від 17 листопада 2021 року №UA100100/2021/610673.

Верховним Судом у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено наступне: «...Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.»

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 27 липня 2018 року по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000004/2 від 05 січня 2022 року, у ньому зазначено лише про наявність у митниці інформації щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Однак, оскаржуване рішення такої інформації не містить.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На думку суду, позивачем надано для митного оформлення імпортованого товару необхідні документи, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів. В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МК України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000004/2 від 05 січня 2022 року та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № №UA112080/2022/000006 від 05 січня 2022 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно достатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заявуТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" (місце знаходження: Україна, 03062, місто Київ, вул. Екскаваторна, буд. 37, адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, вул. Валерія Лобановського. буд.7 ЄДРПОУ: 44597370) до ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ (69041, Запорізька область, Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, будинок 12 ЄДРПОУ ВП: 44005647) про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів,- задовольнитиповністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2022/000006 від 05 січня 2022 року, винесену відповідачем.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2022/000004/2 від 05 січня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ЗАПОРІЗЬКОЇ МИТНИЦІ на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УТД ТЕХПРОМ" судовий збір у розмірі 4540,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 05 вересня 2022 року.

Суддя Д.В. Татаринов