Рішення № 106055847, 02.09.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року ЛуцькСправа № 140/5062/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області) про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення та призначити і виплачувати пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з моменту виникнення права на призначення пенсії, тобто з 14.05.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до відділу обслуговування громадян №4 (сервісного центру) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ГУ ПФУ у Львівській області, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням від 14.07.2022 №032950006968 відмовив останньому у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у зв`язку з не підтвердженням факту постійного проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 3 роки.

Позивач з таким рішенням не погоджується, що й стало причиною звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Згідно довідки про місце проживання №581 від 22.06.2022, видана Сошичненською сільського радою Камінь-Каширського району Волинської області ОСОБА_1 проживав у період з 13.05.1968 по 12.11.1986, з 28.05.1988 по 27.08.1988 та з 15.03.1991 по даний час на території, що віднесена до зони гарантованого добровільного відселення.

Згідно військового квитка НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив військову строкову службу з 22.05.1986 по 14.05.1988 та відповідно до диплому НОМЕР_2 з 01.09.1988 по 28.02.1991 ОСОБА_1 навчався в Шацькому лісовому технікумі. Тобто, весь цей період ОСОБА_1 перебував на території, яка не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, тому період проживання позивача на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить менше 3-х років.

Представник відповідача вважає, що даний період не може бути зарахований для зниження пенсійного віку, оскільки гр. ОСОБА_1 не міг одночасно перебувати на території Камінь-Каширського району Волинської області та на території смт Шацьк Волинської області. Тому, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» так, як не дотримано вимог передбачених цією статтею.

З врахуванням наведеного, просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області у відзиві на позов позовні вимоги не визнала. В обґрунтування своєї позиції вказала, що однією із обов`язкових умов для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796 є факт постійного проживання чи постійно працювати в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3-х років.

Як вбачається, із довідки №581 від 22.06.2022, виданої Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно був зареєстрований і проживав з дня народження по 12.11.1986, з 28.05.1988 по 27.08.1988 та з 15.03.1991 і по даний час зареєстрований і постійно проживає по АДРЕСА_1 , яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення третьої категорії відповідно до статті 14 (п. 3) Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

При обчисленні необхідного періоду проживання на територіях зони гарантованого добровільного відселення третьої категорії, який дає право на призначення дострокової пенсії, період проживання позивача у с. Нуйно Камінь-Каширського району Волинської області з дня народження, тобто з 13.05.1968 по 26.04.1986 до уваги не береться, оскільки відповідна територія набула статусу територій - зони гарантованого добровільного відселення третьої категорії тільки після аварії на Чорнобильській АЕС, тобто після 26.04.1986.

Проживання на такій території позивача з 26.04.1986 по 12.11.1986, з 28.05.1988 по 27.08.1988, з 15.03.1991 по 01.01.1993, згідно вищезазначеної довідки, становить понад 2 роки 7 місяців 4 дні, що є не достатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796, оскільки необхідно постійно проживати чи постійно працювати в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3-х років. Відтак, за викладених обставин, у позивача відсутнє право на призначення пенсії зі зниження пенсійного віку.

Представник відповідача ГУ ПФУ у Львівській області просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно посвідчення серії НОМЕР_3 є громадянином, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) (а.с.15).

Відповідно до довідки №581 від 22.06.2022, виданої Сошичненською сільською радою Камінь-Каширського району Волинської області, ОСОБА_1 був зареєстрований і проживав з дня народження по 12.11.1986, з 28.05.1988 по 27.08.1988 та з 15.03.1991 по даний час зареєстрований і постійно проживає по АДРЕСА_1 , яке віднесене до зони гарантованого добровільного відселення третьої категорії відповідно до статті 14 (п.3) Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.16).

ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян №4 (сервісного центру) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

ГУ ПФУ у Львівській області, за наслідками розгляду заяви позивача, рішенням від 14.07.2022 №032950006968 відмовив останньому у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку у зв`язку з не підтвердженням факту постійного проживання або роботи у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 3 роки (а.с.28).

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема, право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 01 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років.

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (з наступними змінами та доповненнями) (далі Порядок №22-1) передбачено, що документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Законом №796-ХІІ).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи та постійно проживали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 роки не менше 3 років.

Частинами третьою, четвертою статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (далі Порядок №51), потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, чи таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, і віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія Б.

Пунктом 10 Порядку №51 передбачено, що видача посвідчень провадиться, зокрема, обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Посвідчення видаються особам, які постійно проживають або працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - на підставі довідки встановленого зразка.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що єдиним документом, який підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 31.07.2018 у справі №751/2050/17, від 22.01.2019 у справі №129/1535/17, від 21.11.2019 у справі №572/47/17 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховується судом при вирішення даної справи.

Судом встановлено, що позивачу видано посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорія 3 серії НОМЕР_3 від 26.07.1994, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для осіб, які постійно проживають або постійно працюють у зонах безумовного (обов`язкового) відселення та гарантованого добровільного відселення (а.с.15).

Отже, наявне у позивача посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання останньої у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи відповідача про те, що станом на 01.01.1993 позивач прожив на території гарантованого добровільного відселення менше ніж 3 роки, з огляду на що останній не має права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, суд до уваги не бере, оскільки основним документом, що підтверджує право ОСОБА_1 на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

При цьому суд зазначає, що відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, рішення якого оскаржуються, не надано доказів того, що видача позивачу посвідчення була оскаржена або, що таке посвідчення скасоване.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем у порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено, а позивачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано неправомірність відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір в розмірі 992,40 грн., сплачений згідно з квитанцією від 18.07.2022, по 496,20 грн. з кожного.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення та призначити і виплатити пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з часу виникнення права на призначення пенсії 14 травня 2022 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук