Рішення № 10605380, 12.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.04.10 р.                     Справа № 17/23                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу, порушену:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Топенерго», м. Шахтарськ

до відповідачів: 1. – Центрально-міського відділення державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області;

2. – Головного управління юстиції у Донецькій області;

3. – Головного управління державного казначейства у Донецькій області.

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо-комерційна фірма „Велес”, м. Макіївка

про стягнення 175’848,40 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Маковеєв В.А.- директор,

від відповідачів: 1 – Петров О.В. – довіреність, 2 – не з’явилися, 3 – Могильницький О.О. - довіреність

від третьої особи: не з’явився

Товариство з обмеженою відповідальністю „Топенерго» звернулось до господарського суду з позовною заявою до Центрально-міського відділення державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції у Донецькій області (далі – «ВДВС»), Головного управління юстиції у Донецькій області (далі – «Управління»), Головного управління державного казначейства у Донецькій області (далі – «Казначейство») про стягнення 175’848,40 грн. на відшкодування завданих збитків.

Ухвалою про порушення провадження у справі до участі у розгляді справи у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні ВДВС

В обґрунтування позову позивач посилається на не неналежне виконання ВДВС обов‘язків, визначених Законом України «про виконавче провадження» при виконанні наказу господарського суду Донецької області від 01.07.2008р. про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. по справі № 29/35, яким з третьої особи на користь позивача було стягнуто основну суму заборгованості у розмірі 154’904,89 ><грн., ><інфляційні ><– ><17’479,24 ><грн., ><3% ><річних ><– ><1’667,63 ><грн., ><а ><також ><1’678,64 ><грн. ><на ><відшкодування ><витрат по сплаченому ><><державному ><миту ><та ><118 ><грн. ><витрат ><на витрат на ><інформаційно-технічне ><забезпечення ><судового ><процесу, ><а ><всього ><175’848,4 ><грн.;

Ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.09р. у справі № 17/29; Закон України «Про виконавче провадження», норми Цивільного кодексу («ЦК») України.><

Управління та Третя особа у судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи.

ВДВС надало відзив, у якому проти позову заперечувало, зазначило, що державним виконавцем зроблені всі необхідні заходи/дії щодо примусового виконання рішення, відповідно до вимог статті 25 Закону України „Про виконавче провадження”.

Підчас розгляду справи судом досліджувались матеріали виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Донецької області від 01.07.08р. № 29/35.Ухвалою суду від 24.02.2010р. провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Донецьким апеляційним господарським судом апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 16.12.2009р. у справі №29/35.

Ухвалою від 19.03.2010р. провадження у справі було поновлено, у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Дослідивши матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення присутніх представників сторін господарський суд вважає позов необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - є завершальною стадією судового провадження, спрямоване на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Приписи частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлюють, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення.

Виходячи з ч. 5 ст. 24 Закону копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Рішенням Господарського суду Донецької області 2 червня 2008 року у справі № 29/35 на користь стягувача з боржника було стягнуто 154’904,89 грн., інфляційні – 17’479,24 грн., 3% річних – 1’667,63 грн., а також 1’678,64 грн. на відшкодування витрат по сплаченому державному миту та 118 грн. витрат на витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 175’848,4 грн. Зазначене рішення набрало законної чинності.

На виконання зазначеного рішення 1 липня 2008 року Господарським судом Донецької області був виданий відповідний наказ № 29/35.

На підставі поданої стягувачем заяви, виконавчий документ - наказ Господарського суду Донецької області № 29/35 від 01.07.2008 року, було прийнято для примусового виконання ВДВС. 9 липня 2008 року державним виконавцем ВДВС було винесено постанову про відкриття виконавчої провадження за зазначеним виконавчим документом.

Виконавче провадження по виконанню даного наказу відкрито 09.07.2008 року.

14.07.2008 року винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника на загальну суму 193433,24 грн., які містяться на рахунку ТОВ "ВКФ "Велес" у відділенні ПІБ м. Макіївки, який був зазначений у наказі суду.

Ухвалою від 16.12.2009р. господарський суд визнав неправомірною бездіяльність ВДВС, по виконанню рішення господарського суду Донецької області від 02.06.2008р. у справі № 29/35. Однак, Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2010р. зазначена ухвала була скасована.

Скасовуючи ухвалу господарського суду суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання наказу господарського суду ВДВС 12.08.2008року направлені запити до МРЕВ ДАЇ,БТІ, Управлінню держкомзему, ДПІ щодо наявності у боржника майна та інформації про відкриті рахунки.

Апеляційним господарським судом також встановлено, що:

·          19.08.2008 року з Макіївського РЄВ ДАІ надійшла відповідь, що автотранспорт за боржником не значиться;

·          24.10.2008 року ВДВС отримана відповідь від Управління Держкомзему про те, що згідно архівних даних (з 1991р.) ТОВ ВКФ "Велес" (325986605912) як землекористувач не значиться;

·          15.12.2008р. Макіївське бюро технічної інвентаризації повідомило ВДВС, що відомостей про наявність домоволодінь у боржника немає;

·          15.11.2008 року державним виконавцем Бобровим С.В. у присутності директора ТОВ «Топенерго» здійснено вихід за місцем реєстрації боржника, а саме за адресою: Макіївка, пл. Грибиниченко, 6/32. За результатами перевірки встановлено, що боржник за вказаною адресою не знаходиться, про що складено відповідний акт;

·          на підставі інформації отриманої від податкового органу про наявність у боржника відкритих рахунків в ЦМВ ПІБ м. Макіївки та ДОФ АКБ "УСБ" м. Донецьк 17.12.2008 року державним виконавцем винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника у межах суми 193’433,24 грн., що належать боржнику та містяться на рахунку № 26001210742970, МФО 334011, ЄДРПОУ 32598664, в Донецькому АКБ УкрСоцБанк м. Донецьк;

·          17.12.2008 року винесена постанова про накладення арешту на кошти боржника у межах суми 193433,24 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках № 26152301535854 та № 26000301535854, МФО 334516, ЄДРПОУ 32598664, в філії Центрально-Макіївського відділення Промінвест Банку м. Макіївка;

·          Листом від 23.12.2008р. № 31-021/2224 АКБ "Укрсоцбанк" Донецька обласна філія повідомила, що постанова від 17.12.2008р. про арешт коштів по поточному рахунку ТОВ ВКФ "Велес" прийнята банком. Повідомлено, що станом на 23.12.2008р. залишок коштів по рахунку № 26001210742970 складає 76грн.79коп.;

·          25.12.2008 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа, наказу суду у справі № 29/35 від 01.07.2008 року, у зв’язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення,

Тобто, державним виконавцем були дотримані вимоги передбачені ст.24, ст.25 Закону України “Про виконавче провадження ”.

Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України передбачають можливість стягнення шкоди, завданої фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Тобто, відповідальність зазначених органів настає за шкоду, завдану внаслідок їхніх незаконних рішень, дії чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів наявності у діях відповідачів, у тому числі й ВДВС, не доведено. Навпаки Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.03.2010р. у справі № 29/35, яка набрала законної сили є обов’язковою на усій території України – визнано відсутність неправомірності чи незаконності у діях ВДВС.

Відтак, підстави для стягнення спірної суми з будь-кого з відповідачів відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 80, 82-84 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Суддя