Ухвала суду № 106050920, 31.08.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1579/22 Провадження № 1-кс/304/277/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2022 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Гевці В.М., за участі секретаря судового засідання Ковач М.Ф., прокурора Будзинської Т.С., слідчого Димчука В.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Шевченко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Димчука В.М., погоджене прокурором Будзинською Т.С., на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000112від 07липня 2022року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.185,ч.ч.1,2ст.361КК України, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Верхньоторецьке, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, офіційно не працевлаштований, неодружений, раніше не судимий,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В С Т А Н О В И Л А:

Старший слідчий СВ відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Димчук В.М. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Будзинською Т.С. на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 12022078130000112 від 07 липня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

Клопотання мотивує тим, що 05 липня 2022 року о 00 годин 49 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх остання, з корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого майна, за допомогою банкомату «Ощадбанк», який розташований за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, № 8, шляхом використання банківської карти AT «ПУМБ» за номером НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_2 та пін-коду, який повідомив йому останній для зняття готівки в сумі 300 гривень, однак, скориставшись довірою потерпілого, таємно заволодів чужим майном, а саме здійснив операцію по зняттю готівкових коштів у сумі 2000 гривень, з яких 300 гривень повернув потерпілому ОСОБА_2 , а іншими коштами в сумі 1700 гривень розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Також в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 05 липня 2022 року о 06 годині 32 хвилини ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, повторно, за допомогою банкомату «Ощадбанк», який розташований за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, № 8, шляхом використання банківської карти AT «ПУМБ» за номером НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_2 та пін-коду, який був йому відомий, таємно заволодів чужим майном, а саме здійснив операцію по зняттю готівкових коштів у сумі 2300 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім цього, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 05 липня 2022 року о 07 годині 53 хвилини ОСОБА_1 , в умовах воєнного стану, продовжуючи свою злочинну діяльність, повторно, за допомогою банкомату «Ощадбанк», який розташований за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, № 8, шляхом використання банківської карти AT «ПУМБ» за номером НОМЕР_1 , що належить потерпілому ОСОБА_2 та пін-коду, який був йому відомий, таємно заволодів чужим майном, а саме здійснив операцію по зняттю готівкових коштів у сумі 1000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми суспільно-небезпечними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальні збитки на загальну суму 5000 гривень.

Слідчий зазначає, що до відділення поліції № 1 Ужгородського РУП надійшла заява від ОСОБА_2 , який просить прийняти міри до невідомої йому особи, яка в період часу з 05 по 07 липня 2022 року, перебуваючи за адресою: м. Перечин, вул. Ужгородська, № 8, зокрема, в місці знаходження банкомату «Ощадбанк», діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу та несанкціонованого втручання в роботу банківського терміналу самообслуговування та з корисливих мотивів, зняла грошові кошти на суму 5000 грн з банківської картки, яка відкрита в AT «ПУМБ» на ім`я заявника.

Слідчий також зазначає, що в ході досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 05 липня 2022 року о 06 годині 32 хвилини та цього ж дня о 07 годині 53 хвилини, перебуваючи в м. Перечин по вул. Ужгородській, № 8, використовуючи банківський автомат самообслуговування (банкомат) «Ощадбанку», який відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки в формі підробки і витоку інформації та бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, втрутився в робочу банківського терміналу самообслуговування, що виразилось у вводі персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки за номером рахунку НОМЕР_1 пін-коду, встановленого на картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з її використання, використовуючи дані клієнта AT «ПУМБ» ОСОБА_2 , ввів шляхом оновлення персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки пін-код та отримав доступ до електронної автоматизованої системи банкомату, в результаті чого втрутився в роботу вказаної електронної системи без дозволу потерпілого ОСОБА_2 , що призвело до підробки інформації про перерахунок грошових коштів від його імені.

За цими фактами 22 серпня 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, та ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене повторно.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: показами свідків, протоколом допиту потерпілого, протоколами тимчасових доступів до речей та документів, що перебувають у володінні Акціонерного товариства «Державного ощадного банку України», а саме фото та відеозаписи з камери на банкоматі «Ощадбанку», розташованого в м. Перечин по вул. Ужгородській, № 8, протоколами огляду та перегляду відеозаписів.

Слідчий зазначає, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 задовільний, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває, стійких соціальних зв`язків по місцю проживання не має. Крім того, постійного місця роботи підозрюваний також не має, а на обліку в центрі зайнятості не перебуває, за місцем проживання підозрюваний характеризується негативно, участі в громадському житті міста не брав, неодноразово був притягнутий до адміністративної відповідальності за розпивання алкогольних напоїв у недозволеному місці.

Слідчий вказує, що враховуючи той факт, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного, корисливого злочину проти власності, обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками, однак в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 ніде не працює, осіб, які б поручились за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та які викликають довіру суду, не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Крім цього, обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, відсутність постійного джерела доходів та інших соціальних зв`язків, створюють реальні підстави вважати, що в разі обрання цього запобіжного заходу ОСОБА_1 може ухилитись від досудового розслідування та судового розгляду. Також при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде усунуто ризик, передбачений ч. 5 ст. 177 КПК України, а саме вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України на цей час встановлено наявність декількох ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_1 перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема, це підтверджується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені, які проживають в одному населеному пункті та добре знайомі підозрюваному, а саме ОСОБА_1 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, з метою уникнення покарання може чинити на свідків психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до надання неправдивих показань про вчинення ним кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їхні покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні цього кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 20 червня 2022 року Перечинським районним судом Закарпатської області визнаний винним за ч. 1 ст. 125 КК України та йому призначено покарання у виді громадських робіт на строк 180 годин.

Вище наведене не дає підстав звертатися до суду із більш м`яким запобіжним заходом відносно підозрюваного ОСОБА_1 , так як вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

За вказаних обставин, слідчий просить слідчого суддю обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави.

У судовому засіданні прокурор Будзинська Т.С. та слідчий Димчук В.М. подане клопотання підтримали повністю та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Захисниця підозрюваного адвокат Шевченко В.С. проти заявленого клопотання заперечила, вказала на те, що підозрюваному слід обрати більш м`який запобіжний захід особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти заявленого клопотання також заперечив та просив обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Повідомив, що наразі він проживає в м. Перечин, зокрема у «вагончику», проте не зміг назвати адресу, за якою такий розташований.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали клопотання, дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження судом за клопотанням прокурора.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім цього, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув`язнення може бути застосоване. Суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.

Відповідно до п. «с» ч. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Стосовно обґрунтованості підозри

Кримінальний процесуальний Кодекс Українивстановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, яка за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року). Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27 листопада 1997 року, § 57). Відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (п. 55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якогоє тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».

У судовому засіданні встановлено, що в провадженні слідчого відділу відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000112 від 07 липня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України.

22 серпня 2022 року о 15 годині 56 хвилин в рамках кримінального провадження № 12022078130000112від 07липня 2022року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру щодо вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України.

Слідчий суддя застосовує стандарт переконання (доведення) обґрунтованої підозри при обранні запобіжного заходу.

Обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, стверджується об`єктивними відомостями, які перевірені в судовому розгляді, та які спонукають неупереджену та розумну людину вдатися до практичних дій, щоб з`ясувати, чи є така підозра обґрунтованою.

Зокрема, обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_1 підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 06 липня 2022 року;

- інформацією про рух коштів за рахунком НОМЕР_2 за період з 01 по 08 липня 2022 року;

- протоколом допиту потерпілого від 30 липня 2022 року;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14 серпня 2022 року;

- довідкою до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 19 серпня 2022 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 18 серпня 2022 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 18 серпня 2022 року;

- протоколами огляду предмета від 18 серпня 2022 року;

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені в статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд ураховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши в судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшла висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_1 в інкримінованих злочинах, так як надані слідчим докази свідчать, що останній міг вчинити злочини, передбачені ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України.

Стосовно наявності ризиків

При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує такі ризики.

ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьмироків.

Слідчий суддя керується презумпцією невинуватості, але разом із цим враховує можливість застосування реальної міри покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, що дає можливість зробити висновок про те, що можливе притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі на строк до 8 років, відповідно суворість покарання за кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на такий строк може бути розцінена підозрюваним більш небезпечною, ніж переховування та втеча.

Підтверджується і наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ст. 23 КПК Українивстановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Прокурором також доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення. Враховуючи те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, а також беручи до уваги, що ці кримінальні правопорушення вчинені з корисливим мотивом, ОСОБА_1 з метою незаконного особистого збагачення може вчинити іншу незаконну діяльність.

Відтак слідчий суддя дійшла висновку, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що в цьому кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу.

За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та доведеним прокурором у судовому засіданні, а застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому конкретному випадку відповідатиме його особі, обставинам вчинених кримінальних правопорушень і на початковому етапі досудового розслідування такий захід забезпечення кримінального провадження виправдовує втручання у право підозрюваного на особисту свободу та недоторканість.

Оцінюючи можливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК Українине вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, стороною захисту не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, ніж тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбаченіст. 177 КПК України. Доводи сторони захисту щодо відсутності заявлених ризиків, слідчий суддя вважає безпідставними, недоведеними у судовому засіданні та такими, які є частиною єдиної лінії захисту підозрюваного в цьому кримінальному провадженні.

Крім того, вирішуючи питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України), докази про вчинення якого є вагомими, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (позбавлення волі на строк до восьми років), а також те, що підозрюваний є неодруженим, офіційно не працевлаштованим, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, також, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, має задовільний стан здоров`я, на обліку у лікаря психіатра, фтизіатра, нарколога не перебуває. Крім цього слідчим суддею встановлено, що він не навчається у будь-якому освітньому закладі, а також не вчинив будь-яких реальних дій щодо пошуку постійного місця роботи. Слідчий суддя враховує також негативну характеристику (репутацію) підозрюваного, скрутний майновий стан, відсутність постійного місця проживання, наявність відносно ОСОБА_1 іншого кримінального провадження (вироком Перечинського районного районного суду від 20.06.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 125 КК України, вирок перебуває на стадії апеляційного перегляду), наявність постанов про притягнення до адміністративної відповідальності: від 30 березня 2022 року, від 05 квітня 2022 року, від 13 квітня 2022 року, від 15 липня 2022 року. Наведені обставини свідчать також і про ризики продовження протиправної поведінки.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Крім того, відповідно до вимог ч. 3ст. 183 КПК Українислідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4ст. 182 КПК України,розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею177цьогоКодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5ст. 182 КПКУкраїни,розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межахвід двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінальних правопорушень, доведених ризиків, передбаченихст. 177 КПКУкраїни, майнового та сімейного стану підозрюваного, відсутності доказів, що останній має у своїй власності рухоме чи нерухоме майно, а також враховуючи те, що ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину (ч. 4 ст. 185 КК України),слідчий суддя дійшла висновку про необхідність визначення підозрюваному застави у мінімальному розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

Також такий розмір застави відповідає позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави не є непомірним для підозрюваного, однак водночас є суттєвим для його майнового стану та небажаним для втрати, а відтак дієвим для виконання завдань цього кримінального провадження та запобігання встановленим ризикам.

Крім цього, на виконання вимог ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя покладає на підозрюваного обов`язки, визначені цією нормою закону:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із м. Перечин без дозволу слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Така позиція слідчого судді відповідає вимогамКПК Українита не є вирішенням слідчим суддею тих питань, які повинні вирішуватись судом під час судового розгляду кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 182, 183, 186, 193, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання слідчого, погоджене прокурором, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000112 від 07 липня 2022 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. ч. 1, 2 ст. 361 КК України, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 53 дні.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 49 620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) гривень 00 копійок, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області, ЄДРПОУ - 26213408, банк одержувача - Держказначейська служба України м. Київ, МФО - 820172, рахунок UA198201720355209001000018501, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду - 02896377).

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд у залежності від стадії кримінального провадження.

З моменту звільнення ОСОБА_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Перечин без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у разі їх наявності.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту внесення застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала в частині запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє в межах строку досудового розслідування, тобто до 22 жовтня 2022 року включно, та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Вручити копію ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

На підставі ч. 2 ст. 376 КПК України повний текст ухвали складено 02 вересня 2022 року.

Слідчий суддя: Гевці В. М.