Рішення № 10604930, 18.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.03.10 р.                     Справа № 9/148                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О.А.

Судді Татенко В.М., судді Лейби М.О.

При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК”, м.Луганськ

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „МАШІНВЕСТ”, м.Донецьк

про стягнення 110788грн.24коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Балтуцька О.М. – представник (за довіреністю б/н від 03.08.2009р.);

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача 1, Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК”, м.Луганськ та до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю „МАШІНВЕСТ”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 110788грн.24коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 100579грн.28коп., відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 9151грн.20коп., 3% річних в розмірі 57грн.76коп. та заборгованості за договором поруки в розмірі 1000грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про відступлення права вимоги №18/03 від 18.03.2009р., акт приймання-передачі документів від 18.03.2009р., додаткову угоду №1 від 18.03.2009р. до договору про відступлення права вимоги №18/03 від 18.03.2009р., лист №83 від 18.03.2009р., договір №Т-07/08 від 07.08.2007р., специфікації №1-6 до даного договору, додаткові угоди №1 від 28.12.2007р., №2 від 29.12.2008р., №3 від 20.02.2009р. до договору №Т-07/08 від 07.08.2007р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2009р., видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі продукції, рахунки-фактури до договору №Т-07/08 від 07.08.2007р., банківські виписки, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), податкові накладні, рахунки-фактури на сплату процентів за товарним кредитом, договір поруки б/н від 18.03.2009р., листи-вимоги №21/09 від 21.09.2009р., №15/10 від 15.10.2009р.

Відповідач 1, всупереч вимогам суду відзив на позовну заяву не надав, однак у судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість.

Відповідач 2 надав відзив на позовну заяву №1/09-12 від 09.12.2009р., відповідно з яким в задоволенні позовних вимог щодо відповідача 2 просить відмовити, посилаючись на їх необґрунтованість.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4444923 Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК”, м.Луганськ станом на 13.11.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4464338 Товариство з обмеженою відповідальністю „МАШІНВЕСТ”, м.Донецьк станом на 17.11.2009р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа.

21.12.2009р. позивачем надана заява про збільшення розміру позовних вимог №16/12 від 16.12.2009р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача1 заборгованість в розмірі 116588грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 100579грн.28коп., відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 15921грн.60коп. та 3% річних в розмірі 57грн.76коп., а також стягнути з відповідача 2 заборгованість за договором поруки в розмірі 1000грн.00коп.

Крім того, 01.03.2010р. через канцелярію господарського суду позивач надав заяву б/н від 25.02.2010р. про часткову відмову від позовних вимог, згідно якої останній повністю відмовляється від позовних вимог до відповідача 2; позовні вимоги до відповідача 1 не змінюються.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги відповідно до заяви №16/12 від 16.12.2009р. з урахуванням зави б/н та від 25.02.2010р.

02.03.2010р. позивачем надані письмові пояснення б/н від 02.03.2010р., в яких останній наполягає на задоволенні позовних вимог.

17.03.2010р. від представника відповідача 1 надійшло клопотання про відкладання розгляду справи у зв`язку із знаходженням останнього на лікарняному.

Вказане клопотання судом залишене без задоволення, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням відповідача 1; крім того, відповідачем 1 не доведено відсутності на підприємстві інших представників. В свою чергу, наявні у справі матеріали є достатніми для прийняття рішення.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача 1 було ознайомлено з правами та обов’язками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1 у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

18.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк та Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” укладено договір про відступлення права вимоги № 8/03 від 18.03.2009р., далі «договір уступки».

Відповідно до п.1.1 вказаного договору, первісний кредитор (ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс») відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги до боржника за основним договором. Боржником є Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК”, м.Луганськ (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору уступки передбачено, що основним договором є договір №Т-07/08 від 07.08.2007р., укладений між первісним кредитором і боржником, відповідно до якого боржник (відповідач 1) зобов`язаний сплатити первісному кредитору грошові кошти в сумі 100579грн.28коп. за щебені гранітні в строк не пізніше 20.03.2009р., а також проценти за користування товарним кредитом у розмірі 27% річних у разі несплати зазначеної суми у встановлений строк.

Згідно п.1.4 договору уступки, внаслідок відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання передбаченого основним договором зобов`язання щодо сплати грошових коштів в сумі 100579грн.28коп., процентів за користування товарним кредитом, а також сплати будь-яких штрафних санкцій у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов`язань, передбачених основним договором.

Право вимоги до боржника переходить до нового кредитора з дня підписання сторонами акту приймання-передачі оригіналів документів, що підтверджують право вимоги до боржника (п.1.5 договору уступки).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про відступлення права вимоги №8/03 від 18.03.2009р., Товариством з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк та Закритим акціонерним товариством „Фінансово-Промисловий Альянс” підписано акт приймання-передачі документів від 18.03.2009р., згідно якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв оригінали документів, що підтверджують право вимоги первісного кредитора до боржника, в тому числі, які підтверджують виконання первісним кредитором своїх зобов`язань перед боржником.

Як зазначено вище, договір №Т-07/08 від 07.08.2007 року було укладено між відповідачем 1 та ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс». За умовами договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» прийняв на себе зобов'язання щодо передання у власність відповідачу 1 щебеню гранітного у кількості та за ціною, що зазначені у додатках до даного договору, а відповідач 1 прийняв на себе зобов'язання щодо прийняття та оплати зазначеної продукції.

Згідно умов договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року та додатків (специфікація №1 від 07.08.2007 року, специфікація №2 від 20.08.2007 року, специфікація №3 від 31.10.2007 року., специфікація №4 від 03.03.2008 року, специфікація №5 від 03.03.2008 року, специфікація №6 від 31.03.2008 року) ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» з серпня 2007 року по жовтень 2008 року було поставлено відповідачу 1 щебені гранітні на загальну суму 781159грн.23коп. Відповідачем 1 було сплачено за поставлену по договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року продукцію в розмірі 680579грн.95коп.

На підтвердження здійснення вищезазначеної поставки та сплати відповідачем 1 вказаних сум позивачем до матеріалів справи надані відповідні видаткові накладні, акти приймання передачі продукції, податкові накладні та виписки банку.

Так, заборгованість відповідача 1 за поставлену йому за договором №Т-07/08 від 07.08.2007 року продукцію складає 100579грн.28коп.

В свою чергу, між ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» та відповідачем 1 станом на 28.02.2009 року було здійснено звіряння взаємних розрахунків. За результатами цього звіряння складено акт, за підписами уповноважених осіб ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» та відповідача 1, в якому була зафіксована наявність заборгованості відповідача 1 перед ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» в розмірі 100579грн.28коп.

Відповідно до п.6.6 договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №3 від 20.02.2009 року), у разі постачання продукції без попередньої оплати відповідач 1 зобов’язаний здійснити оплату цієї продукції в строк до 20.03.2009 року.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв`язку з несплатою відповідачем 1 заборгованості за договором №Т-07/08 від 07.08.2007 року у строки, встановлені цим договором, позивачем на адресу відповідача1 направлений лист №21/09 від 21.09.2009 року з вимогою про погашення заборгованості за поставлену за договором №Т-07/08 від 07.08.2007 року продукцію в розмірі 100579грн.28коп.

Однак, за твердженням позивача, відповідачем 1 заборгованість у розмірі 100579грн.28коп. до цього часу не сплачена.

Відповідно до п.1 ст.512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов"язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Законом відступлення права вимоги за договором №18/03 від 18 березня 2009 року не заборонено. З метою з’ясування відсутності такої заборони в договорі, судом перевірено відповідний договір, в якому було здійснено заміну кредитора на відповідача. Заборони щодо заміни кредитора зазначений договір не містить.

За приписом ст.514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач за змістом договору про відступлення права вимоги №18/03 від 18 березня 2009 року та норм чинного законодавства України, є правонаступником ЗАТ «Фінансово-Промисловий Альянс» в частині права вимоги від відповідача 1 виконання зобов'язань зі сплати за отриману продукцію в розмірі 100579грн.28коп.

Слід зазначити, що відповідач 1 був належним чином повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні за договором про відступлення права вимоги №18/03 від 18 березня 2009 року, що підтверджено копією листа №83 від 18.03.2009р. із повідомленням про відступлення права вимоги.

Таким чином, за змістом норм чинного законодавства позивач є належним кредитором у зобов'язанні щодо сплати по договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року заборгованості за отриману продукцію в розмірі 100579грн.28коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

За висновками суду, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати обумовлених договорами сум не виконав, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 100579грн.28коп.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем 1 не надано суду доказів погашення заборгованості за договором №18/03 від 18 березня 2009 року, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 100579грн.28коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк в частині стягнення заборгованості в розмірі 100579грн.28коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 15921грн.60коп.

За приписом ч.1 ст.1057 Цивільного кодексу України, договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.

Як було зазначено вище, згідно п.п.1.3, 1.4 договору уступки, боржник (відповідач 1) зобов`язаний сплатити первісному кредитору, зокрема, проценти за користування товарним кредитом у розмірі 27% річних у разі несплати зазначеної суми у встановлений строк. Внаслідок відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор (позивач) одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника (відповідача) виконання передбаченого основним договором зобов`язання, зокрема, щодо сплати процентів за користування товарним кредитом.

В свою чергу, додатковою угодою №3 від 20.02.2009 року договір №Т-07/08 від 07.08.2007 року доповнено п.6.7, згідно якого в разі несплати покупцем вартості продукції у встановлений п.6.6 даного договору строк, продукція вважається поставленою покупцю на умовах товарного кредиту зі сплатою процентів за ставкою 27% річних. Сплата процентів здійснюється щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. Сума товарного кредиту підлягає поверненню протягом 7 календарних днів від дня отримання покупцем відповідної вимоги продавця.

За твердженням позивача, розрахунки нарахованих процентів за користування товарним кредитом кожного місяця надавались позивачем відповідачу 1. Також, позивачем були виписані та надані відповідачу 1 рахунки-фактури на сплату процентів за користування кредитом. Крім того, згідно з вимогами Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем були виписані відповідачу 1 відповідні податкові накладні. Копії зазначених документів та докази їх направлення відповідачу 1 додані до матеріалів справи.

Заперечень відповідача 1 щодо неотримання зазначених вище документів суду не представлено, хоча своїми ухвалами суд зобов`язував відповідача 1 надати письмові пояснення стосовно отримання розрахунку штрафних санкцій та вимоги щодо сплати заборгованості (в тому числі і за товарним кредитом).

Крім того, позивачем та відповідачем 1 за березень-листопад 2009 року підписувалися акти приймання-передачі наданих послуг з користування товарним кредитом, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як зазначено позивачем, відповідачем 1 здійснена оплата процентів за березень 2009 року та за квітень 2009 року на загальну суму 3050грн.40коп., що підтверджується банківськими виписками від 15.04.2009 року та від 26.05.2009 року. Отже, загалом відповідачем 1 сплачено проценти за користування товарним кредитом в сумі 3050грн.40коп.

В порушення умов договору №Т-07/08 від 07.08.2007 року відповідачем 1 заборгованість по процентам за користування товарним кредитом станом на 30.11.2009р. не сплачена.

Так, за розрахунком позивача, загальна сума нарахованих процентів за користування товарним кредитом за березень-листопад 2009 року складає 15921грн.60коп.

Заперечень відповідача 1 щодо невірного розрахунку вказаних сум суду не представлено, як і не надано альтернативного розрахунку, хоча своїми ухвалами суд зобов`язував відповідача 1 надати альтернативний розрахунок штрафних санкцій.

За таких обставин, враховуючи прострочення оплати заборгованості, перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 15921грн.60коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 57грн.76коп.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище, згідно п.1.4 договору уступки, внаслідок відступлення права вимоги за цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника, зокрема, сплати будь-яких штрафних санкцій у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником зобов`язань, передбачених основним договором.

На підставі зазначеного, за розрахунком позивача 3% річних становлять суму в розмірі 57грн.76коп. за період прострочення з 16.06.2009р. по 15.09.2009р.

Перевіривши арифметичній розрахунок позивача судом встановлено, що вказані ним суми не суперечать вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 57грн.76коп. підлягають задоволенню.

Крім вказаного, позивач заявляв вимоги про стягнення з відповідача 2 заборгованості за договором поруки в розмірі 1000грн.00коп. Одночасно, як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 25.02.2010р. про часткову відмову від позовних вимог, позивач відмовився від стягнення вказаної суми.

В порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України судом перевірено повноваження представника позивача, який підписав заяву про відмову від позову, на вчинення відповідних дій.

Відповідно до п.4 ст.80 Господарського процесуального Кодексу України відмова позивача від позову та прийняття відмови господарським судом є підставою для припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, у зв’язку з відмовою позивача від позовних вимог щодо відповідача 2 та прийняттям такої відмови господарським судом, враховуючи той факт, що дана заява не суперечить законові та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, суд на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України припиняє провадження у справі №9/148 в частині стягнення з відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю „МАШІНВЕСТ”, м.Донецьк заборгованості за договором поруки в розмірі 1000грн.00коп.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача 1 в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ”, м.Донецьк до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК”, м.Луганськ про стягнення заборгованості в розмірі 116588грн.64коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 100579грн.28коп., відсотків за користування товарним кредитом в розмірі 15921грн.60коп. та 3% річних в розмірі 57грн.76коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „УКРЛУГТЕК” (за адресою: вул. Градусова, 14, кв.39, м. Луганськ, 91055, р/р 2600202980206 в ЛФ ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Луганськ, МФО 364382, код ЄДРПОУ 33846497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕХНО-КОМЕРЦ” (за адресою: вул.Куйбишева, 68, м. Донецьк, 83049, р/р 26001001095 в АТ „КБ „СОЮЗ”, МФО 380515, код ЄДРПОУ 20365040) суму основного боргу в розмірі 100579грн.28коп., відсотки за користування товарним кредитом в розмірі 15921грн.60коп. та 3% річних в розмірі 57грн.76коп., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 1165грн.58коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.00коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог до відповідача 2, Товариства з обмеженою відповідальністю „МАШІНВЕСТ”, м.Донецьк – припинити провадження по справі у зв`язку з відмовою позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 18.03.2010р. оголошено повний текст рішення.

Головуючий суддя                               

Суддя                                                                                Татенко В.М.

Суддя                                                                                Лейба М.О.