Рішення № 10604911, 22.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.03.10 р. Справа № 44/140

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

до Відповідача: Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖНАЛАДКА", м. Донецьк, ідентифікаційний код 05409188

про: стягнення суми неодержаного прибутку в розмірі 138525,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача ОСОБА_2 (за довіреністю № 162 від 12.02.10 р.);

від Відповідача Шипіцин О.В. (за довіреністю б/н від 01.06.09 р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.79 ГПК України 06.07.2009року зупинено провадження у справі за вказаною позовною заявою до завершення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Відкритого акціонерного товариства "АГРОМОНТАЖНАЛАДКА" у справі № 44/46 і набуття відповідним судовим актом законної сили. Ухвалою від 20.01.2010р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 01.02.2010р., з 01.02.2010р. на 22.02.2010р., з 22.02.2010р. на 10.03.2010р. з оголошенням перерви до 22.03.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк (далі Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка”, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 119600,00грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем зобовязань за договором оренди в частині укладання договорів із комунальними підприємствами на надання послуг та забезпечення означеними послугами орендоване приміщення, внаслідок чого за розпорядженням головного санітарного лікаря Петровського району м. Донецька з 14.11.2008р. було зупинено водопостачання, відключена електрична енергія та припинений доступ до каналізації, що призвело до зупинення господарської діяльності Позивача з виробництва шлакоблоку в орендованому приміщенні та збитків у вигляді здійснених витрат з переобладнання орендованого приміщення.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав: звіти платника єдиного податку; книгу обліку доходів та витрат фізичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на 2004р.; повідомлення №1204/01 від 25.11.2008р.; акт від 14.11.2008р.; договір оренди від 12.02.2007р.; додаткові угоди до договору від 12.02.2007р.; свідоцтво про сплату єдиного податку; довідку №4704/П/ від 02.03.2009р.; договір оренди від 14.02.2006р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст.ст. 20, 224, 225, 226, 283 Господарського кодексу України, а також ст.ст. 1, 12, 54, 55 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач на виконання вимог ухвали суду надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 94-106, 116-152 т.1), у тому числі - письмові пояснення від 05.03.2010р. щодо можливості виготовлення протягом розрахункового періоду формування стягуваних збитків відповідної кількості шлакоблоку для його подальшої реалізації.

Крім того, Позивачем подана заява про зменшення позовних вимог від 22.02.2010р. (а.с. 108 т.1), в якій він просив стягнути з Відповідача збитки у розмірі 87706,00грн., та заява про зміну підстав позову від 22.02.2010р. (а.с.а.с. 109, 110 т.1), в якій зазначено, що неотримання прибутку Позивачем обумовлено також тим, що Відповідач не виконав свого обовязку з підключення Цеху до каналізаційної мережі, в результаті чого був достроково розірваний договір з комунальним підприємством „Донецькміськводоканал” з ініціативи останнього.

Заявою від 10.03.2010р. Позивач уточнив позовні вимоги (а.с.а.с. 1, 2 т.2), остаточно вимагаючи стягнення неодержаного прибутку в розмірі 138525,00грн., та надав додаткові документи (а.с.а.с. 3-18 т.2).

Ухвалою від 29.05.2009р. позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Мєзєнцевим Є.І., але в подальшому розпорядженням голови від 18.01.2010р. справа була передана на розгляд судді Господарського суду Донецької області Попкову Д.О.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 29.01.2010р. (а.с.а.с. 48-53 т.1), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: недоведеність реальної можливості отримання стягуваного прибутку та самого факту завдання збитків і їх розміру; відсутність вини Відповідача. Визнаючи відмови у задоволені заявлених вимог Відповідач просить компенсувати його витрати, повязані із наданням послуг адвоката відповідно до договору №01-06/2009 від 01.06.2009р. та додаткової угоди до нього № 1 від 03.07.2009р. у сумі 15000грн.

Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 54-87, 153-156 т.1), у тому числі документи, витребувані ухвалою суду (а.с.51 т.1) в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України у Петровської районної санітарно-епідеміологічної станції м. Донецька.

У відзиві від 19.03.2010р. (а.с.а.с.24, 25 т.2) на остаточні позовні вимог Відповідач вказав, що саме протиправна поведінка Позивача - порушення умов договору оренди від 12.02.2007р. та норм санітарно-епідеміологічного законодавства є причинно-наслідковому звязку із збитками (у разі їх наявності), а також наголосив на наявності сумнівів відносно достовірності розрахунків.

У судових засіданнях сторони підтримали свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2006р. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди №б/н (а.с.а.с.23-25 т.1), згідно п.п.1.1.,1,2, 2.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в користування нежитлове приміщення, що знаходяться за адресою: 83039, м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а, загальною площею 432кв.м. на строк 364 календарних дня з моменту підписання договору для використання під виробничі потреби.

Відповідно до п.3.1., 3.2. договору оренди орендні платежів, розмір яких визначений у сумі 2000грн. на місяць, мають здійснюватися Орендарем щомісячно до 5 числа поточного місяця.

Умовами розділу 4 означеного договору до обовязків Орендаря серед іншого віднесено утримання приміщення у стані, який відповідає санітарно-технічним та протипожежним нормам (п.4.4.), виконувати всі розпорядження і приписи органів влади, які відносяться до орендованих приміщень (п.4.5.), здійснювати поточний ремонт орендованого приміщення (п.4.7.) та дотримуватися правил пожежної безпеки та виробничої санітарії.

В свою чергу, згідно п. 5.2. договору оренди Орендар зокрема управнений з письмової згоди Орендодавця здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення орендованого приміщення.

Натомість Орендодавець згідно умов пунктів 6.5, 6.6. договору зобовязаний безпосередньо, не через Орендаря, укладати договори з комунальними підприємствами та забезпечити орендоване приміщення водопостачанням, електричною енергією, каналізацією тощо.

Відповідно до п. 9.1. зазначеного договору строк його дії встановлений з дати підписання і до 13.02.2007р.

12.02.2007р. між сторонами був укладений договір оренди (а.с.а.с.16-18 т.1) відносно цього ж приміщення та на аналогічних умовах зі строком дії з дати підписання і до 11.02.2009р.

В подальшому додатковими угодами від 01.03.2008р. (а.с.20 т.1), від 01.10.2008р. (а.с.19 т.1) розмір щомісячного орендного платежу збільшувався з 2000грн. до 3000грн. та 4000грн. відповідно.

Із змісту листа Відповідача (а.с.15 т.1) вбачається, що з 14.02.2006р. і по 17.11.2008р. Позивач не має заборгованості за платежами, передбаченими договором оренди.

Відповідно до акту від 14.11.2008р. (а.с.14 т.1) контролера КП „Донецькводоканал” згідно листа санітарно-епідеміологічної станції припинено подання води до ВАТ „Агромонтажналадка”.

19.11.2008р. за результатами проведеного позапланового комплексного санітарно-гігієнічного обстеження цеху по виготовлення шлакоблоку приватного підприємця ОСОБА_1 складено акт №129/04 (а.с.а.с.57-60 т.1), в якому зафіксовані порушення санітарного законодавства як з боку власника приміщення Відповідача, так і його орендаря Позивача, внаслідок чого на їх імя був виданий відповідний припис про усунення виявлених порушень (а.с.61 т.1) із встановленням відповідних строків, та, у тому числі обовязок ОСОБА_1 після усунення зазначених порушень санітарного законодавства за згодою Петровської райСЕС отримати дозвіл на початок роботи.

Постановою про застосування адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства від 21.11.2008р. №273/04 (а.с.62 т.1) на підставі означеного акту обстеження №129/04 від 19.01.2008р. у звязку із відключення цеху від централізованого водопостачання, не організацією і не проведення відомчого лабораторного контролю шкідливих виробничих факторів та через відсутність санвузла тимчасово заборонено роботу цеху з виробництва шлакоблоку ВАТ „Агромонтажналадка” за адресою: м. Донецьк, вул. Алеутська, 7а.

Листом головного державного санітарного лікаря №1204/01 від 25.11.2008р. (а.с.13 т.1) повідомлено Відповідача про те, що на підставі постанови про застосування адміністративно-попереджувальних заходів за порушення санітарного законодавства №273/04 від 21.11.2008р. з 26.11.2008р. діяльність підприємства Відповідача буде зупинена до усунення означених порушень.

Листом №6 від 01.12.2008р. (а.с.63 т.1) Відповідач повідомив головного державного санітарного лікаря Петровського району про вжиті заходи з усунення порушень санітарного законодавства згідно згаданого вище припису, факт чого підтверджується наданим на вимогу суду в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України актом санітарно-епідеміологічного обстеження від 26.02.2010р. (а.с.а.с.154-156 т.1), з якого вбачається:

-повне виконання Відповідачем одного з двох приписів усунення порушень санітарного законодавства та часткове виконання іншого;

-невиконання Позивачем жодного з 6 приписів та поточну дії постанови від 21.11.2008р. №273/04 щодо заборону роботи цеху з виготовлення шлакоблоків.

Згідно довідки ДПІ у Петровському районі м. Донецька №4704/П від 02.03.2009р. (а.с.22 т.1) видом господарської діяльності Позивача є виробництво будівельних матеріалів (шлакоблоку), в процесі здійснення якої у 2007р. він отримав валовий дохід у сумі 492000грн., а у 2008р. 316000грн.

Посилаючись на неможливість отримання прибутку від реалізації виготовлених в орендованому приміщенні шлакоблоків на рівні середнього арифметичного розміру доходу за попередній період згідно податкових звітів і книги обліку доходів і видатків (а.с.а.с.8-12 т.1) Позивач 29.05.2009р. звернувся до суду з вимогою про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку за період з листопада 2008рю. по лютий 2009р. у сумі 119600грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2009р. по справі №44/46 (а.с.а.с.38-40 т.1) скасовані судові акти попередній інстанцій, а справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка” про стягнення збитків у розмірі 300026грн., понесених як витрати з переобладнання обєкту оренди внаслідок допущення порушень останнім вимог санітарного законодавства та припинення водопостачання, було направлено (справу) на новий розгляд. За результатами нового розгляду вказаної справи рішенням Господарського суду Донецької області від 29.09.2009р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 02.12.2009р. (а.с.а.с.44-47 т.1). у задоволені позову відмовлено повністю. При цьому апеляційною інстанцією вказано про правомірність висновку Господарського суду Донецької області щодо відсутності вини Орендодавця (порушення договорів них зобовязань), оскільки саме Орендар зобовязаний утримувати приміщення в належному санітарному стані.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву від 29.01.2010р. (а.с.а.с. 48-53 т.1) та від 19.03.2010р. (а.с.а.с.24, 25 т.2).

Позивачем подані заява про зменшення позовних вимог від 22.02.2010р. (а.с. 108 т.1), в якій він, усуваючи помилку у розрахунку щодо строку формування стягуваних збитків, просив стягнути з Відповідача втрачену вигоду у розмірі 87706,00грн., та заява про зміну підстав позову від 22.02.2010р. (а.с.а.с. 109, 110 т.1), в якій зазначено, що неотримання прибутку Позивачем обумовлено також тим, що Відповідач не виконав свого обовязку з підключення Цеху до каналізаційної мережі, в результаті чого був достроково розірваний договір з комунальним підприємством „Донецькміськводоканал” з ініціативи останнього, на підтвердження його надав документи (а.с.а.с.95-107), з яких вбачається невиконання технічних умов підключення до каналізаційної мережі і не укладання відповідного договору із КП „Донецькміськводоканал”.

Заявою від 10.03.2010р. Позивач уточнив позовні вимоги (а.с.а.с. 1, 2 т.2) заявивши до стягнення суму не отриманого прибутку в розмірі 138525,00грн., яка складається із попередньо визначеної суми у розмірі 87706грн., зменшеної до 58125грн. на суму первісно неврахованих витрат на виробництво шлакоблоку, та не отриманого за укладеним із фізичної особою підприємцем ОСОБА_4 договору поставки товару від 10.08.2008р. (а.с.а.с.10-12 т.2) доходу в сумі 80400грн. (вже з урахуванням витрат на створення шклакоблоку).

Суд розглядає справу в контексті всіх остаточних вимог, викладених в заяві про уточнення від 10.03.2010р. (а.с.а.с. 1, 2 т.2), та з руханням підстав, приведених в заяві зміну підстав позову від 22.02.2010р. (а.с.а.с. 109, 110 т.1), оскільки за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до прийняття рішення у справі позивач управнений змінювати суму позову та його підстави.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до відшкодування збитків у вигляді неодержаного внаслідок неможливості здійснення господарської діяльності на обєкту оренди прибутку, повязаного із виготовленням та реалізацією шлакоблоку (у тому числі за укладеним договором із конкретним покупцем), викликаної (неможливості) порушенням Відповідачем орендних зобовязань по відношенню до Позивача.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також умовами укладеного між сторонами договору оренди.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обовязків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

В контексті приписів ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України сторони можуть здійснювати свої права за договором протягом строку відповідних правовідносин. Отже, оскільки за змістом ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України внаслідок орендних правовідносин у Орендаря виникає право на платне користування обєктом оренди відповідно до умов договору, оскільки він має право на таке користування, якому відповідає обовязок Орендодавця із створення відповідних умов, у розглядуваному випадку із забезпечення обєкту оренди водопостачанням, електричною енергією, каналізацією та іншими необхідним послугами.

Натомість, Позивач як Орендар, в свою чергу, згідно ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 1 ст.773 Цивільного кодексу України зобовязаний берегти та користуватися майном відповідно до умов договору, зокрема утримувати приміщення в стані, що відповідає технічним, санітарним та протипожежним нормам, виконуючи при цьому розпорядження і приписи органів влади стосовно орендованого приміщення (п.п. 4.3, 4.4., 4.6. договору оренди від 12.02.2007р.)

З урахуванням викладеного, укладений між сторонами договір оренди від 12.02.2007р. є належними правовим підставами для врегулювання питань, повязаних із забезпеченням сторонами своїх обовязків відносно користування приміщенням та утримання його у належному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, сторони не мали підстав для ухилення від виконання зазначених обовязків згідно умов укладених договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Тоді як невиконання або неналежне виконання відповідних обовязків є їх порушенням у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, що за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України має наслідком, у тому числі необхідність відшкодування збитків.

Згідно ч. 1 ст. 224 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Виникнення у особи права на компенсацію збитків у результаті порушення її цивільного права передбачається і ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України.

Оскільки обовязки Відповідача, порушеннями яких Позивач обґрунтовує свої вимоги, зумовлені саме наявністю договірних відносин між сторонами, остільки суд зауважує, що предметом стягнення у розглядуваній справі є саме збитки, завдані невиконанням зобовязання, що випливає з договору, на обовязковості зясування сутності яких (збитків) наголошує Вищий господарський суд України в абз. 2 п. 1 Розяснення „Про деякі питання практики вирішення спорів повязаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. № 02-5/215.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України обовязок відшкодування збитків у разі порушення договірних зобовязань покладені на боржника особу, яка припустила порушення.

Виходячи із загальних положень права підставою для застосування заходів відповідальності, яким є стягнення збитків у розумінні ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України, є склад правопорушення, який утворюється наступними елементами: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона.

З огляду на те, що субєктом є боржник, обєктом правовідносини за договором оренди, які були встановлені та оцінені судом вище, предметом доказування а, відтак і судового дослідження - є обєктивна та субєктивна сторони: наявність порушення з боку Відповідача, збитків та безпосереднього причинного звязку між неправомірними діями (порушенням) та збитками, а також вина зазначеної особи.

Відносно зазначених елементів складу господарського правопорушення суд зазначає наступне:

Згідно наявних в матеріалах справи документів за наслідками перевірки дотримання вимог санаторного законодавства відносно функціонування обєкту оренди були встановлені порушення як з боку Позивача, так з боку Відповідача. Водночас, за умовами п.п. 4.3., 4.4. договору оренди від 12.02.2007р., діючого на час проведення перевірки, саме на Орендаря покладений обовязок утримувати приміщення в належному санітарному стані та своєчасно і в повному обсягу виконувати всі розпорядження та приписи органів влади, що відносяться до орендованих приміщень.

Втім, як вбачається із складеного на вимогу суду акту санітарно-епідеміологічного обстеження від 26.02.2010р. (а.с.а.с.154-156 т.1) з боку Позивача не було усунуто жодного із виявлених порушень та не отримано дозволу на початок (відновлення) роботи цеху з виготовлення шлакоблоків, адже постанова від 21.11.2008р. №273/04 щодо заборону роботи цеху є досі діючою.

При цьому, Позивачем не представлено жодних доказів того, що невиконанню його обовязків відносно незабезпечення належного санітарного стану приміщення та усунення означених порушень сприяли дії або бездіяльність Відповідача, зокрема в частині не укладання відповідних договорів із комунальними підприємствами на надання послуг і незабезпечення такими послугами, що вказує на спростування припущення про винність останнього у неотриманні доходів.

Судом також враховується висновок щодо відсутності вини Орендодавця (порушення договорів них зобовязань), оскільки саме Орендар зобовязаний утримувати приміщення в належному санітарному стані, здійснений (висновок) в межах справи №44/46 відносно цих же обставин, правомірність якого (висновку) підтверджена позицією Донецького апеляційного господарського суду у згадуваній постанові від 02.12.2009р. (а.с.а.с.44-47 т.1).

З огляду на викладене суд зазначає, що за умов відсутності у Позивача погодженого у санітарно-епідеміологічній службі дозволу на початок роботи цеху з виготовлення шлакоблоків через невжиття ним жодних заходів з усунення порушень санітарного законодавства, забезпечення дотримання якого є його обовязком як Орендаря за умовами договору, не було жодних правових підстав здійснювати господарську діяльність з виготовлення шлакоблоків в орендованому приміщенні протягом всього періоду формування стягуваних збитків незалежно від дій Орендодавця щодо узгодження технічних умов та підключення до каналізаційної мережі.

Відтак, вказані Позивачем порушення з боку Відповідача не є і не можуть бути причинами неможливості отримання стягуваної упущеної вигоди, а заявлена до стягнення сума в не може кваліфікуватися як цей вид збитків, адже Позивач через власні порушення не міг у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України та абз. 4 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України розраховувати на отримання доходу навіть у разі укладання Відповідачем договору із КП „Донецькміськводоканал” стосовно забезпечення підключення обєкту оренди до каналізаційної мережі.

Відсутність означених елементів складу господарського правопорушення за будь-яких обставин унеможливлює застосування наслідків цього порушення у вигляді стягнення збитків, а отже і усуває і потребу в досліджені питання наявності інших його складових елементів.

З урахуванням наведених висновків суд відмовляє у задоволені позовних вимог у повному обсягу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок у повному обсягу і компенсації з боку Відповідача не підлягають.

Водночас, враховуючи, що за змістом цієї статті розподілу підлягають також витрати зі сплати послуг адвоката, які заявлені до відшкодування Відповідачем у сумі 15000грн., суд зазначає наступне.

Виходячи з правової позиції Вищого господарського суду України, сформульованої в п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п. 11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п. 28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, повязаних зі сплати послуг адвокатів, маж враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Таким чином, розглядаючи конкретну справу, суд з урахуванням її обставин може обмежити розмір відповідної компенсації з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Приймаючи до уваги:

- зміст додатковою угоди № 1 від 03.07.2009р. до договору №01-06/2009 від 01.06.2009р. вказує на наявність між Відповідачем та адвокатом ОСОБА_3, який здійснював його (відповідача) представництво протягом розгляду справи домовленості щодо надання правових послуг, повязаних саме із розглядом справи №44/140 у Господарському суді Донецької області, які (послуги) були сплачені згідно квитанції до прибутковог ока свого ордеру від 03.07.2009р. (а.с.56) у сумі 15000грн.;

- протягом розгляду справи вже після укладення означеної додаткової угоди адвокатом був складений відзив, надані додаткові документи та забезпечена участь у 3-ьох судових засіданнях

суд вважає за потрібне вирішити питання про компенсацію за рахунок Позивачем понесених Відповідачем витрат на оплату послуг залученого адвоката.

Разом із тим, характер та незначна складність розглядуваних в межах справи 44/140 правовідносин, відсутність серед наданих Відповідачем документів доказів на підтвердження видатків, повязаних із розглядом справи (транспортних на відрядження тощо), невелика кількість судових засідань, в яких у Господарському суді Донецької області брав участь залучений Відповідачем адвокат, та доказів на підтвердження витрат адвокатом значної кількості часу на представництво інтересів Відповідача у цій справі, суд дійшов висновку, що належна до компенсації Позивачем частка судових витрат, повязаних зі сплатою послуг адвоката у світлі принципів розумної обґрунтованості їх розміру та адекватності впливу участі адвоката на результат вирішення заявлених вимог, має становити 5000грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволені позовних вимог Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) про стягнення суми не отриманого прибутку в розмірі 138525,00грн. у повному обсягу.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Агромонтажналадка”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05409188) 5000грн. у якості компенсації судових витрат, повязаних із сплатою послуг адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 22.03.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 22.03.2010р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя