Ухвала суду № 106048735, 01.09.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/30972/21

Провадження № 1-кп/127/1075/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року місто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: Гайду Г.В.,

за участю секретаря судового засідання: Білоконь М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об`єднаного кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020020000831 від 27.09.2021 та за № 12021020020000889 від 28.10.2021 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Шеліховської І.Ю.,

захисників: Мороза С.О., Присяжнюка О.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді об`єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Захисник Мороз С.О., який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що у останнього встановлено ряд діагнозів, що стосуються психічного здоров`я та виникла необхідність у призначенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання захисника.

Прокурор Шеліховська І.Ю. підтримала клопотання захисника та просила суд його задовольнити.

Захисник Присяжнюк О.Г. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували щодо задоволення клопотання захисника Мороза О.С.

Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання захисника та матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Згідно ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 КПК України, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Експертиза проводиться, зокрема, щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Так, з медичних документів, наданих захисником Морозом С.О. вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово проходив стаціонарне лікування, має ряд захворювань, 13.04.2022 ОСОБА_1 встановлено діагноз: «Легка розумова відсталість з іншими порушеннями поведінки, Розлад психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Членоушкодження. Стороннє тіло шлунково-кишкового тракту».

Таким чином, враховуючи клопотання захисника, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та учасників судового провадження, поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 у ході судового розгляду та встановлення ряду діагнозів у останнього, суд вважає за доцільне клопотання захисника Мороза С.О. задовольнити та призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу обвинуваченого ОСОБА_1 .

Крім того, у ході судового провадження прокурор Шеліховська І.Ю. заявила клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строком на 60 днів, оскільки, на думку прокурора, ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати.

Захисник Мороз С.О. поклався на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника.

Захисник Присяжнюк О.Г. та обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора.

Суд вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального клопотань прокурора та матеріали провадження, приходить до наступного висновку.

Так відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу, так як саме на суд покладається обов`язок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.

Вказане означає, що саме на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та доцільністю його збереження.

Так, глава 18 КПК України визначає мету та підстави застосування запобіжних заходів, роз`яснює загальні положення, визначає обставини, що враховуються при обранні, продовженні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є найбільш суворішим запобіжним заходом.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», ст. 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення ЄСПЛ «Jecius проти Литви» заява №34578/97 від 31.07.2000).

Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.

З вказаного слідує, що рішення суду про продовження строку тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає вимогам КПК України, але й постановлено з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду від 23.12.2021, від 17.02.2022, від 06.04.2022, від 02.06.2022 та від 18.07.2022 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжувався.

Крім того, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.10.2021 відносно обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами Вінницького міського суду від 23.12.2021, від 17.02.2022, від 06.04.2022, від 02.06.2022 та від 18.07.2022 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 продовжувався.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд враховує вимоги ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою злочину, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під вартою суд, крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.

З урахуванням вказаного, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки останній відповідно до обвинувального акту обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, до затримання не працював, не мав стабільного джерела доходу, не мав постійного місця проживання.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 не маючи постійного джерела доходів, не працюючий, а тому може продовжити вчинювати інші злочини, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного місця проживання, а тому може переховуватись від суду, може чинити тиск на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 відповідно до обвинувальних актів обвинувачується у вчиненні ряду тяжких злочинів, раніше неодноразово судимий, до затримання не працював та не мав постійного джерела доходу.

Суд вважає, що прокурором доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 не маючи постійного джерела доходів, не працюючий, а тому може продовжити вчинювати інші злочини, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не має стійких соціальних зв`язків, він може переховуватись від суду, може чинити тиск на потерпілих та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також обвинувачений ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, судом враховано, що у провадженні Теплицького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Дослідивши матеріали кримінального провадження та вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на момент застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відповідно до ухвали суду не перестали існувати та не зменшились, а тому підстав для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, у судовому засіданні встановлено не було.

При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне клопотання прокурора задовольнити, продовжити застосований до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 242, 331, 332, 370, 372 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Мороза Сергія Олександровича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити.

Призначити стаціонарну судово-психіатричну експертизу обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради», попередивши їх про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 та ст. 385 КК України.

На вирішення експертів поставити питання:

1)Чи страждав обвинувачений ОСОБА_1 в період вчинення злочину (28.10.2021) будь яким психічним захворюванням, чи проявлявся у нього тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності?

2)Чи міг обвинувачений ОСОБА_1 в період вчинення злочину (28.10.2021) усвідомлювати свої дії та керувати ними?

3)Чи страждає обвинувачений ОСОБА_1 в теперішній час на будь яке психічне захворювання, чи проявляється у нього тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності?

4)Чи може обвинувачений ОСОБА_1 в теперішній час усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

5)Чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 застосування примусових заходів медичного характеру?

6)Чи хворіє обвинувачений ОСОБА_1 алкоголізмом та наркоманією та чи потребує обвинувачений ОСОБА_1 примусового лікування від алкоголізму чи наркоманії?

Зобов`язати Державну установу «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» етапувати обвинуваченого ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» та надати в розпорядження медичну карту обвинуваченого ОСОБА_1 .

Направити до комунального некомерційного підприємства «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка Вінницької обласної ради» матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчинені злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.

Експертизу провести на протязі 30 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Клопотання прокурора Шеліховської І.Ю. про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30.10.2022 включно.

Клопотання прокурора Шеліховської І.Ю. про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 30.10.2022 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині продовження строку тримання під вартою, в решті ухвала оскарженню не підлягає.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою не зупиняє її виконання.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)» для виконання.

Суддя: