Рішення № 10604615, 12.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.03.10 р.                     Справа № 43/305                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства “Електротехніка”, м. Макіївка

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка

про стягнення суми боргу в розмірі 31404,98грн., суми пені в розмірі 273,22грн., 3% річних в розмірі 224,56грн. за порушення зобов’язань з оплати виконаних робіт

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: директор Косяк С.В., відповідно до наказу №1 від 24.10.2000р., Новошицька В.І. за дов. №1/03 від 11.03.2010р.

від відповідача: Бойко М.І. за дов. №545/0109 від 28.12.2009р.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 09.03. по 12.03.2010р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 15.02.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство “Електротехніка”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка, про стягнення суми боргу в розмірі 31404,98грн., суми пені в розмірі 273,22грн., 3% річних в розмірі 224,56грн. за порушення зобов’язань з оплати виконаних робіт.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договору підряду (на поточний ремонт) №864/08 від 14.07.2008р., в частині оплати вартості виконаних робіт.

В підтвердження своїх доводів позивачем надано: копії договору підряду (на поточний ремонт) №864/08 від 14.07.2008р. з додатками та додатковими угодами; актів прийомки виконаних підрядних робіт (форма 2) №1/09-2008 за вересень 2008р. у сумі 6493,25грн., №2/09-2008 за вересень 2008р. у сумі 9329,79грн. №1/10-2008 за жовтень 2008р. у сумі 12204,57грн., №2/10-2008 за жовтень 2008р. у сумі 3377,37грн.; довідок про вартість виконаних підрядних робіт/та витрат (форма КБ-3) за вересень 2008р. у сумі 6493,25грн., у сумі 9329,79грн., за жовтень 2008р. у сумі 12204,57грн., у сумі 3377,37грн.; рахунків-фактури №СФ-00019 від 30.09.2008р. у сумі 9329,79грн., №СФ-00020 від 30.09.2008р. у сумі 6493,25грн., №СФ-00021 від 31.10.2008р. у сумі 3377,37грн., №СФ-00022 від 31.10.2008р. у сумі 12204,57грн., листів Вих.№01/12-02 від 01.12.2008р., Вих.№26/05-01 від 26.05.2009р.; проекту угоди про новацію №394/09 від 22.06.2009р. з протоколом розбіжностей; акту звірки взаємних розрахунків від 10.06.2009р.

Розгляд справи відкладався у зв`язку з поданим клопотанням №15/0144 від 12.01.2010р. та неявкою представника відповідача, а також внаслідок ненадання сторонами витребуваних судом документів.

У додаткових поясненнях №5/03/10 від 09.03.2010р. позивач зазначив, що позивач не має право складати податкові накладні, оскільки він є суб`єктом підприємницької діяльності, який перейшов на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку на додану вартість. Таким чином позивач не повинен був надавати відповідачу податкові накладні, а включення до договору обов`язку щодо передачі податкових накладних жодним чином не може впливати на визначення строку оплати виконаних за договором робіт.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву №113/0144 від 05.03.2010р. (представленого у с/з від 09.03.2010р.) просив суд під час винесення рішення у справі №43/305 застосувати відстрочку його виконання на 2-3 місяці у зв`язку з тимчасовим складним становищем ЗАТ “Макіївський металургійний завод”, спричиненого глобальною фінансовою кризою.

У додатковому відзиві на позовну заяву №126/0144 від 12.03.2010р. відповідач підтвердив, що за даними бухгалтерського обліку ЗАТ “ММЗ” заборгованість за договором №864/08 від 14.07.2008р. складає 31404,98грн., а також повідомив суд, що ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2009р. порушено справу №5/144б про банкрутство ЗАТ “Макіївський металургійний завод” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, у зв`язку з чим відповідач просив суд під час рішення у справі №43/305 відмовити позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення пені у розмірі 273,22грн., 3% річних у розмірі 224,56грн.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Електротехніка”, м. Макіївка звернулося до суду з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 31404,98грн., суми пені в розмірі 273,22грн., 3% річних в розмірі 224,56грн. за порушення зобов’язань з оплати виконаних робіт. Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні умов договору підряду (на поточний ремонт) №864/08 від 14.07.2008р., в частині оплати вартості виконаних робіт згідно актів прийомки виконаних підрядних робіт (форма 2) №1/09-2008 за вересень 2008р. у сумі 6493,25грн., №2/09-2008 за вересень 2008р. у сумі 9329,79грн. №1/10-2008 за жовтень 2008р. у сумі 12204,57грн., №2/10-2008 за жовтень 2008р. у сумі 3377,37грн., довідок про вартість виконаних підрядних робіт/та витрат (форма КБ-3) за вересень 2008р. у сумі 6493,25грн., у сумі 9329,79грн., за жовтень 2008р. у сумі 12204,57грн., у сумі 3377,37грн. та рахунків-фактури №СФ-00019 від 30.09.2008р. у сумі 9329,79грн., №СФ-00020 від 30.09.2008р. у сумі 6493,25грн., №СФ-00021 від 31.10.2008р. у сумі 3377,37грн., №СФ-00022 від 31.10.2008р. у сумі 12204,57грн., в строки передбачені пунктом 4.1. договору.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах, строк дії договору з 01.07.2008р. по 31.12.2008р. (пункт 15.3. договору).

За умовами договору підрядник (позивач) зобов`язався виконати роботи з технічного обслуговування та діагностування, наладці обладнання замовника (відповідача), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та строки, передбачені договором (пункти 1.1., 1.2. договору).

Згідно пункту 4.1. договору оплата замовником виконаних робіт здійснюється поетапно (щомісяця) протягом 30 календарних днів від дати підписання сторонами відповідних актів КБ-2в з доданням до актів КБ-2в, підтверджених довідками КБ-3, на підставі наданих підрядником рахунків та податкових накладних.

Як встановлено судом, позивач виконав для відповідача роботи обумовлені договором та специфікаціями №3-1 (факт) з поточного ремонту ЗАТ “ММЗ” в вересні 2008р., №4-1 (факт) з поточного ремонту ЗАТ “ММЗ” в жовтні 2008р, що підтверджується вищенаведеними актами (форми 2) та довідками (форми КБ-3) за вересень, жовтень 2009р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств без заперечень, що є доказом належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору.

За приписом ст.526 ЦК України та ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, вказані вище довідки та акти є первісними документами та юридичним підтвердженням (юридичним фактом) виконання та прийняття виконаних робіт і підставою для оплати.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, листом Вих.№26/05-01 від 26.05.2009р. позивач направив відповідачеві рахунки-фактури №СФ-00019 від 30.09.2008р. у сумі 9329,79грн., №СФ-00020 від 30.09.2008р. у сумі 6493,25грн., №СФ-00021 від 31.10.2008р. у сумі 3377,37грн., №СФ-00022 від 31.10.2008р. у сумі 12204,57грн., які були отримані відповідачем 27.05.2009р., про що свідчить вхідний штамп ЗАТ “ММЗ”.

За висновками суду вказані рахунки-фактури є підставою для оплати виконаних робіт, а передбачені пунктом 4.1. договору податкові накладні, точніше їх відсутність не звільняють відповідача від оплати виконаних робіт, оскільки позивач є платником єдиного податку, про що свідчить свідоцтво №0592000970/0592001257 від 30.11.2006р. про право сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва-юридичною особою, і лише у разі його реєстрації як платника ПДВ на нього будуть поширюватися норми Закону України від 03.04.97р. N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" щодо права на нарахування податку та складання податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом 30 календарних днів з моменту отримання рахунків, тобто до 26.06.2009р., відповідач свої зобов`язання, всупереч умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК України та ГК України, належним чином не виконав, виконані роботи не оплатив, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 31404,98грн.

В зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань (порушення строків оплати) позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення пеню у розмірі 273,22грн. та 3% річних у розмірі 224,56грн., де періоди нарахування з 10.07.2009р. по 05.10.2009р.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов’язань у відносинах суб’єктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 ГК України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”.

З огляду на зміст статей 534, 549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов’язання, тобто прострочення у виконанні зобов’язання сплатити гроші, є не лише обов’язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, штрафу, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Пунктом 10.2. договору передбачено, що у разі порушення строку оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Судом перевірено вимоги позивача стосовно стягнення пені у розмірі 273,22грн., 3% річних у розмірі 224,56грн. та встановлено, що зазначений порядок нарахування заявлених сум відповідає вимогам чинного законодавства України щодо порядку їх розрахунку, зокрема пеня розрахована в розмірі 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочки, а її розмір не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2009р.р. у справі №5/144б порушено справу про банкрутство відповідача - Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і ГПК України не містять приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п. 1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

В ході судового розгляду відповідачем не представлено суду доказів опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство, як наслідок судом розглянуто позовні вимоги позивача у справі №43/305.

З огляду на вищенаведене, враховуючи, що заборгованість доведена позиваем та визнана відповідачем, суд вважає такою, що підлягає задоволенню вимогу позивача про стягнення заборгованості у сумі 31404,98грн.

Посилання відповідача на те, що ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2009р. порушено справу №5/144б про банкрутство ЗАТ “Макіївський металургійний завод” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому безпідставне нарахування позивачем пені та 3% річних за неналежне виконання умов договору, не може братись судом до уваги враховуючи наступне.

Відповідно до п.4 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

З урахуванням вимог ст.625 ЦК та ст.ст.230, 236, 239 ГК України, 3% річних, за своєю суттю, не є санкціями за неналежне виконання зобов’язань боржником, а отже дія мораторію, передбаченого п.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо них не поширюється.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання останнім грошового зобов’язання, суд встановив, що пеня в даному випадку була нарахована за період з 10.07.2009р. по 05.10.2009р., тобто до порушення провадження про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доводеними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 273,22грн., 3% річних у розмірі 224,56грн.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України, підлягають віднесенню на відповідача.

Відносно клопотання відповідача про застосування відстрочки виконання рішення у справі №43/305 на 2-3 місяці у зв`язку з тимчасовим складним становищем ЗАТ “Макіївський металургійний завод”, спричиненого глобальною фінансовою кризою, слід зазначити наступне.

Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Звертаючись до суду із клопотанням про відстрочку виконання рішення, відповідач не надав доказів винятковості обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення.

Тяжке матеріальне положення, недостатність обігових коштів на банківських рахунках, обтяження за іншими договорами, необхідність придбання сировини, зростання цін, як негативні наслідки кризи є характерними для всіх суб’єктів господарського сектору. Натомість, укладаючи договір, відповідач брав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання.

Також слід зазначити, що позивач є суб`єктом малого підприємництва і відстрочка виконання судового рішення може призвести до негативних наслідків для нього або, навіть, унеможливити діяльність цього підприємства.

Таким чином, за висновками суду обставини, якими відповідач обгрунтовує клопотання про відстрочку виконання судового рішення, не є винятковими, такими, що дійсно ускладнюють його виконання. Відтак, у задоволенні клопотання про відстрочку виконання судового рішення, слід відмовити, як необґрунтовано заявленого.

За приписами п.1 ст.21 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено термін предявлення наказу до виконання у три роки, тобто сторонам законодавчо надана можливість врегулювання зазначених відносин без звернення до суду та органів Державної виконавчої служби.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.229-234, 236, 239, 525, 526, 530, 534, 549, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 3, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства “Електротехніка”, м. Макіївка до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 31404,98грн., суми пені в розмірі 273,22грн., 3% річних в розмірі 224,56грн. за порушення зобов’язань з оплати виконаних робіт – задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” (86101, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Металургійна, 47, код ЄДРПОУ 33185989) на користь Приватного підприємства “Електротехніка” (86114, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Бестужева, 1/16, код ЄДРПОУ 31184517) суму боргу в розмірі 31404,98грн., суми пені в розмірі 273,22грн., 3% річних в розмірі 224,56грн. за порушення зобов’язань з оплати виконаних робіт, витрати по сплаті державного мита у сумі 319,03грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12 березня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя                               

Повний текст рішення за правилами

ст.84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 15 березня 2010р.