Рішення № 10604559, 16.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.10 р.                     Справа № 34/7                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк

про стягнення 1217,70грн .          

за участю представників сторін:

від позивача – Ахматова Н.В. (за довіреністю)

від відповідача – Сьомка Р.О. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Макіївкокс”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк про стягнення вартості недостачі вугільного концентрату в сумі 1217,70грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на норми Статуту залізниць України, залізничні накладні, акт про приймання продукції за кількістю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02.03.2010р. (вхід. №02-41-8970) проти позову заперечує та зазначає, що він здійснював поставку згідно договору №04/11пр/8851дс від 04.11.2005р. за реквізитами вказаними третьою особою та зазначає, що цим договором не передбачено, що при постачанні в партії повинна бути конкретна кількість продукції.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами та російською мовою.          

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

03 квітня 2008 року на адресу позивача надійшов вантаж – вугілля кам’яне марки ”Ж” у двох вагонах № 65952525, №64920374 по залізничній накладній №50299249. Вантажовідправником вантажу є Товариство з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”.

Згідно залізничній накладній №50299249 загальна маса вантажу складає 137000кг., у тому числі у вагоні:

№65952525 – 69000кг,

№64920374 – 68000кг.

На станції призначення – Донецька залізниця, вантаж прибув в справних вагонах, без слідів втрати, розкрадання та був виданий позивачу відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України без перевіряння маси та кількості про що свідчить відмітка на зворотній стороні залізничної накладної.

Під час прийняття продукції за кількістю була встановлена невідповідність даних щодо ваги вантажу даним, зазначеним у накладній про що було складено акт №454/п від 03.04.2009року; подальше прийняття продукції було призупинено до прибуття представника виробника продукції (вантажовідправника) – ТОВ „Енергоімпекс”. На адресу відправника була надіслана телефонограма №28 від 03.04.2008р., у якій позивач просив прибути представника відправника для сумісного приймання продукції. Представник відповідача не з’явився, листом №13-499 від 03.04.2008р. повідомив, що не має можливості направити свого представника для участі в приймання продукції та просив позивача здійснити приймання вантажу у відповідності до Статуту залізниць України та Інструкцією №П-6 від 15.06.1965р. Неможливість прибути представника відповідача стало підставою для залучення представників громадськості для продовження приймання продукції та остаточно була встановлена недостача, про що було складено акт № 454 від 03.04.2008р. (підписані представниками вантажоодержувача та громадськості). Згідно цього акту у результаті недостатнього наповнення вагонів та неправильного встановлення маси вантажу вантажовідправником, кількість недостатньої продукції склала:

- у вагоні № 64920374 вага нетто 68000 (брутто 88150, тара 21500) недостача ватажу складає 1350кг;

- у вагоні № 65952525 вага нетто 69000 (брутто 91550, тара 23800) недостача вантажу складає 1250кг;

З урахуванням норми природних збитків та надлишків, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. недостача вантажу в спірних вагонах склала 1230кг. на суму 1217,70грн.

Відповідачем було представлено позивачу рахунок-фактуру №9853 від 31.03.2008року на оплату поставленої вугільної продукції, зокрема, на оплату двох спірних вагонів №64920374, №65952525 на загальну суму 403920,00грн. Зазначений рахунок фактура було оплачено позивачем у повному обсязі платіжним дорученням № 407 від 03.04.2008року (а.с. 17-18). Відповідно до акту звірки розрахунків від 30.04.2008року (а.с.30-33) заборгованості щодо сплати поставленого вугілля відсутня між позивачем та ЗАТ „Донецьксталь- металургійний завод”. Акт звірки підписано обома сторонами без заперечень та скріплено печатками підприємств.           

Позивач просить стягнути з відповідача вартість недостачі вугільного концентрату у сумі 1217,70 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 №457 накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Статтею 37 Статуту залізниць України передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній –основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

За правилами ст.24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно залізничної накладної № 50299249 вантажовідправник зазначив вагу вантажу 137000кг., однак фактично при прийманні продукції в вагонах виявилося 134400кг. У зв’язку із невірним визначенням відповідачем ваги вантажу в спірних вагонах та внесенням невірних даних у залізничну накладну позивачу було спричинено майнову шкоду у розмірі 1217,70грн.

Частиною першою ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Статтею 34 Господарського кодексу України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 129 Статуту залізниць України встановлю, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць, а також цією нормою передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855.

Відповідно до п.2.1 розд.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., у графі комплекту перевізних документів "Маса вантажу в кг, визначена відправником" - вказується маса вантажу у кілограмах, дана графа заповнюється вантажовідправником.

Відповідно до пункту 5 Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6, у випадках виявлення недостачі вантажу при прийнятті його від залізниці, отримувач повинен вимагати від залізниці складання комерційного акту.

Згідно із п. 16 Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6 якщо при прийманні продукції буде виявлена нестача, то одержувач зобов'язаний призупинити подальше приймання, забезпечити схоронність продукції, а також вжити заходів до запобігання її змішання з іншою однорідною продукцією. Про виявлену нестачу продукції складається акт за підписами осіб, що робили приймання продукції.

Відповідно до вимог п. 17 Інструкції Про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю П-6 одночасно з призупиненням приймання одержувач зобов'язаний викликати для участі в продовженні приймання продукції і складання двостороннього акта представника одноміського відправника, а якщо продукція отримана в оригінальному упакуванні або в непорушеній тарі виробника, що не є відправником, представника одноміського виробника. Представник іногороднього відправника (виробника) викликається у випадках, передбачених в Основних і Особливих умовах постачання, інших обов'язкових правилах або в договорі. У цих випадках іногородній відправник (виробник) зобов'язаний не пізніше чим наступного дня після одержання виклику одержувача повідомити телеграмою або телефонограмою, чи буде їм спрямований представник для участі в перевірці кількості продукції. Неотримання відповіді на виклик у зазначений термін надає право одержувачеві здійснити приймання продукції до спливу встановленого терміну для явки представника відправника (виробника).

В порушення вимог п. 17 Інструкції П-6 представник відповідача не з’явився та письмово повідомив позивача листом від 03.04.2008року №13-499 (а.с.15) що не може направити представника та просив здійснити приймання продукції у відповідності із Статутом залізниці та Інструкцією №П-6 від 15.06.65р., що стало підставою для складання акту про приймання продукції по кількості №102 від 09.02.2009 року за участю представника громадськості. (п.18 Інструкції П-6), яким встановлена недостача вугільної продукції у розмірі 1230кг.

У разі пред’явлення позовних вимог про стягнення вартості недостачі вантажу по конкретній накладній і встановлення одержувачем на станції призначення недостачі вантажу, що перевозився залізницею, при відсутності підстав для покладання відповідальності на перевізника у випадках, передбачених ст. 111 Статуту залізниць України, відповідальність у розмірі вартості недостачі продукції може бути покладена на вантажовідправника.

Крім того не має істотного значення, яким документом зафіксована недостача –комерційним актом залізниці або приймальним актом одержувача, складеним згідно приписів Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6. Така ж правова позиція викладена у листі Вищого господарського суду України від 13.01.2009 року за № 05-05/243/4.

У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

З урахуванням викладеного позивачем була розрахована відповідальна недостача вугілля, яка, з урахуванням вартості вугілля зазначеного в рахунку та норми природних збитків та надлишків, відповідно до п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. склала у загальному розмірі 1217,70грн.

На підставі викладеного суд вважає, що факт недостачі вугілля є доведеним, а позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартості вагової нестачі вугілля у розмірі 1217,70грн. є обґрунтованими.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що договором, згідно якого відповідач здійснив поставку, не передбачено, що в партії повинна бути конкретна кількість продукції, а також те, що законодавством не передбачено, що вантажовідправник зазначивши в залізничній накладній певну кількість вантажу, тим самим зобов’язується поставити вантажоодержувачу саме цю кількість продукції. Згідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту залізниць та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони –одержувача. Згідно залізничній накладній №50299249 загальна маса вантажу складає 137000кг. Саме на цю кількість продукції відповідачем були виставлені рахунки, які позивачем були плачені у повному обсязі. Відтак посилання відповідача на те, що він не повинен був поставити саме цю кількість вугільної продукції є недоведеним та необґрунтованим.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін була оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України ст.ст. 43, 33, 34,43, 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”, м. Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс”, м. Донецьк про стягнення 1217,70грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м.Донецьк, вул. Майська, 66, р/р26007002300006 в ВАТ „Європромбанк” м. Донецька, МФО 377090, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаському філіалі ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) вартість недостачі вугільного концентрату в сумі 1217,70грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Енергоімпекс” (83028, м.Донецьк, вул. Майська, 66, р/р26007002300006 в ВАТ „Європромбанк” м. Донецька, МФО 377090, код ЄДРПОУ 30962337) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, р/р 26004198061891 в Донбаському філіалі ВАТ „Кредит промбанк”, МФО 335593, код ЄДРПОУ 32598706) державне мито у розмірі 102,00грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення виготовлене у повному обсязі 18 березня 2010року.

Суддя