Рішення № 10604452, 12.07.2010, Нахімовський районний суд міста Севастополя

Справа №2-2360/10

категорія 17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Лемешко А.С.,

при секретарі - Пус М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі до ОСОБА_1, 3-я особа Головне управління державного казначейства в м. Севастополі про стягнення боргу за оплатне навчання ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення боргу за оплатне навчання в сумі 55000 гривень для зарахування коштів на рахунки загального фонду державного бюджету. Свої вимоги мотивував тими обставинами, що відповідачка за направленням головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі навчалася у Національній юридичній академії ім. Я. Мудрого з вересня 2002 року по 30.06.2007 року на денному факультеті за спеціальністю «Підготовка кадрів для Пенсійного фонду України» за рахунок коштів державного бюджету. Однак відповідачка всупереч норм діючого законодавства не відпрацювала у позивача встановлені законом та договором три роки і наказом начальника головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі за №84-о від 09.07.2009 року була звільнена з посади головного спеціаліста-юристконсульта управління за ст. 40 п.4 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові. Просить стягнути з відповідача вартість навчання за рахунок коштів державного бюджету в сумі 55000 гривень для зарахування коштів на рахунки загального фонду державного бюджету.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що вона має право як на безоплатне здобуття вищої освіти, так і вільний вибір місця роботи. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі не є належним позивачем, оскільки не перераховувало вказані кошти за її навчання до вищого учбового закладу, тому ці кошти не передавалися із державного бюджету.

Суд, вислухавши сторону, представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 за направленням головного управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі навчалася у Національній юридичній академії ім. Я. Мудрого з вересня 2002 року по 30.06.2007 року на денному факультеті за спеціальністю «Підготовка кадрів для Пенсійного фонду України» за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобовязані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п.4. «Порядку працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням», затверджена КМУ за №992 від 22.08.1996 року керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду. Згідно з угодою випускник зобовязаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

01.09.2002 року між Національною юридичною академією України ім.. Я. Мудрого Міністерства освіти України та студентом ОСОБА_1 була укладена угода про підготовку фахівця із вищою освітою за спеціальністю «Правознавство» за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно вказаної угоди академія зобовязується забезпечити якісну теоретичну і практичну підготовку юриста з вищою освітою згідно навчальними планами та програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик фахівця, а студент зобов'язується прибути після закінчення академії на місце направлення і відпрацювати не менш трьох років. До того ж, відпрацювати за направленням не менше трьох років, - це обов'язок, а не право випускника.

Після закінчення академії ОСОБА_1, прибула у розпорядження головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі.

Відповідно до чинного законодавства ОСОБА_1 за конкурсом була прийнята 01 серпня 2007 року на державну службу з призначенням на посаду головного спеціаліста- юрисконсульта юридичного відділу головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі, на якій працювала до 09 липня 2009 року.

Наказом начальника головного управління Пенсійного фонду України в місті Севастополі № 84 - 0 від 09 липня 2009 року ОСОБА_1 була звільнена з посади головного спеціаліста-юрисконсульта головного управління відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України за прогул без поважних причин.

Згідно п. 14 Порядку, у разі звільнення молодого фахівця з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Крім того, Угодою передбачено, що студент зобов'язується прибути після закінчення академії на місце направлення і відпрацювати не менше трьох років, у разі відмови студента їхати за призначенням він повинен відшкодувати до державного бюджету вартість навчання в установленому порядку. Термін дії угоди закінчується 30 червня 2010 року.

Разом з тим, обов'язок студента відпрацювати не менше ніж три роки встановлено також Указом Президента України «Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» від 23.01.1996 року № 77/96.

Зокрема, пунктом 2 вищезгаданого Указу зазначено, що особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду,за якою вони зобов'язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.

Відповідно до пункту 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 266 державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладання державних контрактів контролюють виконання підприємствами, установами, організаціями делегованих їм функцій і несуть відповідальність перед державою за виконання державного замовлення.

Контроль за виконанням державного замовлення покладається на державних замовників і Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції (п.11 Порядку затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996 року № 266).

В даному випадку Пенсійний фонд України виступає державним замовником і головним розпорядником державних коштів, відповідно до Закону України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб».

Тому доводи позивача, стосовно того, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Севастополі не є належним позивачем, оскільки не перераховувало вказані кошти за її навчання до вищого учбового закладу, і не є розпорядником цих коштів не приймаються до уваги судом, оскільки не спроможні.

Також суд не приймає до уваги довід позивача відносно того, що між Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі та юридичною академією відсутній договір на навчання ОСОБА_1, не вказаний строк і порядок розрахунків, розмір оплати, оскільки відповідно до ст.1 Указу Президента України за №77/96 від 23.01.1996 року «Про заходи реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» зі змінами, вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів за рахунок Державного бюджету за державним замовленням, тобто у всякому випадку підготовки спеціаліста за рахунок державного бюджету замовником на навчання виступає держава, якої і повинні компенсуватися всі витрати, що передбачені законом.

Посилання позивача на той факт, що кошторис, який наданий позивачем не відповідає дійсності, оскільки у нього включені витрати, які нею фактично не понесені судом оцінюються критично з тих підстав, що кошторис витрат на підготовку студента денної форми навчання в Національній юридичній академії ім.. Я. Мудрого на суму 55000 гривень не є кошторисом витрат на навчання саме відповідачки ОСОБА_1, а є сумою, яку потрібно виділити з державного бюджету України на кожного студента для забезпечення функціонування академії як учбового закладу.

Таким чином, між відповідачем та Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого Міністерства освіти України ще у 2002 році укладено угоду, яка діє до 30 червня 2010 року, дія угоди припиняється за згодою сторін (оформляється протоколом), усі спори, які можуть виникнути між сторонами, вирішуються в судовому порядку, а зміни та доповнення до цієї угоди вносять шляхом підписання додаткових угод. Тобто, станом на 01 вересня 2002 року ОСОБА_1 мала реальну можливість визначитися у виборі не лише вищого навчального закладу, а й у вирішенні інших питань, які в тій чи іншій мірі пов'язані з навчанням, в тому числі і щодо оплати навчання. Згідно до вказаної угоди відповідач ОСОБА_1 як сторона за угодою підписала її, що підтверджується її особистим підписом. Отже, відповідачем було здійснено вибір, підписано угоду від 01.09.2002 року між нею, як студентом, який був направлений на навчання саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Севастополі та Національною юридичною академією України ім.. Я. Мудрого Міністерства освіти України, вона була прийнята на факультет Підготовки кадрів для Пенсійного фонду України та навчалася саме за державним замовленням з 01.09.2002 року по 30.06.2007 рік.

В процесі навчання та після закінчення навчання відповідачка не ставила питання про розірвання даної угоди, внесення змін чи доповнень до неї. Вказана угода від 01.09.2002 року є дійсною, а тому підлягає виконанню.

Саме тому, доводи відповідача щодо її права на безоплатне здобуття вищої освіти, та вільний вибір місця роботи є безпідставні та спростовуються вищенаведеним.

Відповідачка, укладаючи угоду від 01.09.2002 року, взяла на себе зобовязання відшкодувати до державного бюджету вартість навчання у встановленому порядку, відповідно котрому ОСОБА_1 має відшкодувати вартість навчання відповідно кошторису до державного бюджету.

Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, який звільнений від оплати судових витрат, на підставі приписів ст.88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судові витрати в сумі 670 гривень, а саме: судовий збір в сумі 550 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,52 Закону України «Про освіту», України, ст.ст. 10,30,58,64,88,213,214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Севастополі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість навчання за рахунок коштів державного бюджету з вересня 2002 року по 30 червня 2007 року на денному факультеті за спеціальністю «Підготовка кадрів для Пенсійного фонду України» в сумі 55000 гривень для зарахування коштів на рахунки загального фонду державного бюджету.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати в сумі 550 гривень, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ТУ ДСА м. Севастополя, р/р 31410537700008 в УДК м Севастополя, МФО824509 ЗКПО24035606 для Нахімовського районного суду м. Севастополя) в розмірі 120 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та наданні після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги

Головуючий - суддя: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко