Рішення № 106041184, 25.08.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/8315/22

Провадження №2/752/6627/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Венгерчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зміну способу стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що на підставі рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2014 з відповідача на її користь стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 24.06.2014 і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач іншої матеріальної допомоги, крім, аліментів на утримання дітей не надає, участі у їх вихованні не приймає. На даний час діти потребують більшого забезпечення харчуванням, проходження щорічного медичного огляду, лікування, відпочинку, утримання на нормальному рівні матеріального забезпечення, у зв`язку з чим збільшується потреба у їх забезпеченні. В зв`язку з цим аліменти мають були визначені у частці від доходу відповідача.

Просила суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог змінити розмір аліментів, які стягуються згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №752/5275/14-ц та стягнути зі ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 1/3 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Третя особа Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) участі свого представника у судовому засіданні не забезпечив.

25.07.2022 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та залучення до участі в справі третьої особи.

25.08.2022 судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 13.08.2010 та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.05.2012.

Згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2014 зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 800 грн. на кожну дитину щомісячно, починаючи з 24.06.2014 і до досягнення дітьми повноліття.

26.06.2014 року судом був виданий виконавчий лист щодо примусового виконання зазначеного судового рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789XII (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно із частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.

У частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Розмір аліментів підлягає зміні з часу набрання цим рішенням законної сили, про що роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006.

Суд відзначає, що СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Таким чином, вимога одержувача аліментів про зміну способу їх стягнення може мати місце і внаслідок виникнення необхідності у збільшенні розміру аліментів.

Суд вважає, що зміна розміру аліментів з твердої грошової суми в розмірі 800 грн. на одну дитину на 1/3 частку від всіх видів заробітку (доходу) відповідача на утримання двох неповнолітніх дітей, є розумним, така зміна не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітніх дітей, які мають гарантоване право на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки стягнення з відповідача аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частки від всіх видів його доходу, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, є обґрунтованим та розумним. Такий розмір аліментів, на відміну від аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 800 грн. щомісячно на одну дитину, дійсно забезпечить нормальні потреби дітей для їх гармонійного розвитку. При цьому розмір аліментів не може бути меншим 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а не 1/3 частки прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та в новому розмірі аліменти будуть стягуватись з дня набрання рішенням суду законної сили.

Оскільки суд дійшов висновку про зміну розміру аліментів, встановлених судовим рішенням на підставі якого був виданий виконавчий лист, то цей виконавчий лист підлягає відкликанню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 992,40 грн., оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 280 - 284, 287 - 289, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягуються згідно з рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24.06.2014 по справі №752/5275/14-ц та стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Святошинський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Юри, б. 9.

Суддя Ж. І. Кордюкова