Ухвала суду № 106039709, 15.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

15 серпня 2022 року м. Київ № 640/17302/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження клопотання про залишення позовної заяви без розгляду,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України, яка полягає у нездійсненні перерахунку та, відповідно, невиплаті ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, які позивач отримував під час проходження військової служби;

зобов`язати Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», індексації грошового забезпечення та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, які позивач отримував під час проходження військової служби, з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

В обґрунтування клопотання відповідач посилається на те, що днем коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав є день виключення зі списків особового складу 08.12.2017, а тому строк звернення з таким позовом закінчився 08.01.2018. Відповідач стверджує про те, що оскільки позовні вимоги позивача пов`язані з проходженням та звільненням з публічної служби, в даному випадку - з військової служби, то звернення з таким позовом до суду обмежений місячним строком.

Позивач в свою чергу зазначив, що ним не пропущений строк звернення до адміністративного суду, оскільки в даному випадку спір стосується невиплати уповноваженим органом належних працівникові при звільненні усіх виплат, які включаються до складу грошового забезпечення щомісячно та мають постійний характер, та не обмежується будь-яким строком.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною першою статті 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно з частиною другою статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд зазначає, що перебування особи на військовій службі є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст.ст. 1, 12 Закону України «Про оплату праці» зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2 ст.233 КЗпП України, належною працівнику, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, суд дійшов висновку, що поняття «грошове забезпечення», «одноразова грошова допомога при звільненні» та «заробітна плата», які використано у чинному законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними, а тому спір у цій адміністративній справі охоплюється застосованим у ч.2 ст.233 КЗпП України визначенням «законодавство про оплату праці».

Аналогічну правову позицію неодноразово висловлено Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 820/4748/17, від 04 лютого 2021 року у справі № 160/5393/19.

За таких обставин, оскільки КАС України передбачає, що інші закони можуть встановлювати строки звернення до суду, застосуванню до позовної вимоги про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні підлягають саме положення ч.2 ст.233 КЗпП України, згідно яких звернення до суду із вказаною позивачем вимогою не обмежується будь-яким строком.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись положеннями статей 122-123, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Генерального штабу Збройних Сил України про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Шулежко