Рішення № 10603916, 22.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.10                                                                                           Справа№ 17/85

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: ТзОВ “Основа Папір”, м. Київ

до відповідача: ТзОВ “Нова книга”, м. Львів

про: стягнення 122 066,30 грн.

Представники :

Від позивача: Сулява О.Ф. –представник (Довіреність № 6 від 15.01.2010р.)

Від відповідача: Ромашко І.Г. –представник (Довіреність б/н від 10.07.2010р.)

Представникам сторін роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Основа Папір”, м. Київ до відповідача –ТзОВ “Нова книга”, м. Львів про стягнення 122 066,30 грн.

Ухвалою суду від 21.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 06.07.2010р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 06.07.2010р. розгляд справи відкладався.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази по справі в судовому засіданні оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 22.07.2010р. представник позивача подав суду підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків та Заяву № 392/1 від 19.07.2010р. про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначається, що відповідач виконав свої зобов’язання перед позивачем щодо сплати суми основного боргу. Згідно поданої заяви ТзОВ “Основа Папір” просить суд стягнути з відповідача 15 170,15 грн. пені, 15 053,03 грн. інфляційних втрат та 3 181,37 грн. 3 % річних, всього –33 404,55грн.

Представник відповідача позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій заперечив, однак письмових заперечень на позовну заяву суду не надав.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

02.01.2009р. між сторонами у справі було укладено Договір поставки № 4/ж/п, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання поставити та передати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар, визначений специфікаціями та накладними, що є невід’ємними частинами цього Договору.

Як вбачається із матеріалів справи у відповідності до умов Договору сторонами підписано ряд специфікацій, якими погоджено умови, місце та строки поставки, а також строки оплати кожної партії товару.

На виконання договірних зобов’язань позивачем, згідно видаткових накладних поставлено Відповідачу товар на суму 4 616 846,78 грн. (оригінали видаткових накладних оглянуто судом в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи.)

У п. 3.1 Договору сторони погодили, що оплата товару провидиться відповідачем відповідно до специфікацій до Договору.

П. 5 Специфікацій визначено умови оплати – відстрочка платежу (5, 7 та 14 календарних днів).          

Як зазначається у позовній заяві відповідач отриманий товар оплатив частково –в сумі 4 534 755,08 грн.

08.12.2009 р. позивачем було направлено відповідачу Лист-вимогу № 388/2 від 05.11.2009 р., з проханням в семиденний строк з моменту її отримання сплатити заборгованість за поставлений товар.

Викладену у листі вимогу відповідач задоволив частково. Як вказав позивач у поданому позові станом на 26.03.2010р., заборгованість ТзОВ “Нова книга” перед ТзОВ “Основа Папір” складає 82 091,70 грн.

Однак, в процесі розгляду справи представником позивача подано Заяву № 392/1 від 19.07.2010р. про уточнення розміру позовних вимог, в якій зазначається, що зобов’язання перед позивачем щодо сплати суми основного боргу відповідач виконав у повному обсязі. Окрім того, суду надано підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків, яким підтверджено факт сплати відповідачем суми основного боргу.

За порушення строків оплати товару позивач із посиланням на п. 5.3. Договору, ст. 625 ЦК України згідно уточнених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 15 170,15 грн. пені, 5 053,03 грн. інфляційних втрат та 3 181,37 грн. 3 % річних.

Загальна сума уточнених позовних вимог становить 33 404,55грн.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору поставки № 4/ж/п від 02.01.2009р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що договірних зобов’язань щодо оплати отриманого від позивача товару відповідач належно не виконав.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 5.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення строків оплати за поставлений товар відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок позовних вимог, прийшов до висновку, що уточнені позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення. Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов’язання щодо оплати товару суду не надав.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1.          Уточнені позовні вимоги задоволити.

2.          Стягнути з ТзОВ “Нова книга” (79000, м. Львів, вул. Вербицького, 11. Код ЄДРПОУ 33073285) на користь ТзОВ “Основа Папір” (01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А. Код ЄДРПОУ 33939476) 15 170,15 грн. пені, 15 053,03 грн. інфляційних втрат та 3 181,37 грн. 3 % річних, всього –33 404,55 грн.; 34,05 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя