Рішення № 106038771, 10.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року м. Київ № 640/2338/22

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:

- визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком за 2021 рік;

- зобов`язати Київський міський центр по Нарахуванню та здійсненню соціальних виплат зробити ОСОБА_1 перерахунок та зробити доплату з урахуванням раніше виплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю 2 групи внаслідок війни у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснювати судовий розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому як особі з інвалідністю II групи всупереч рішенню Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 протиправно виплачено одноразову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік у розмірі меншому восьми мінімальних пенсій за віком, який установлений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.02.2020.

За твердженням позивача, йому здійснено виплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, передбачену Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в розмірі 3906,00 грн.

Не погоджуючись з розміром виплаченої разової грошової допомоги в зазначеному розмірі, позивач звернувся до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат із заявою про виплату такої допомоги у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

У відповідь на звернення позивача, листом Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 28.04.2021 №051-Б-618-05-044 повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 "Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" у 2021 році на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, позивачу, як особі з інвалідністю другої групи внаслідок війни, була нарахована та виплачена 22.04.2021 разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 3906,00 грн., що відповідає встановленому законодавством розміру та передбаченим відповідним бюджетом асигнуванням, тому відсутні підстави для перерахунку та проведення доплати до виплаченого розміру разової грошової допомоги.

Вважаючи протиправною виплату разової грошової допомоги в меншому розмірі, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (у редакції Закону України від 28.12.2007 №107-VI) щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (зокрема підпункт "б" підпункту 2), яким статтю 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в зазначеній редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з попередньою редакцією частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

На думку суду, враховуючи наведені рішення Конституційного Суду України, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня для інваліда війни ІІ групи становив вісім мінімальних пенсій за віком.

Подібне застосування Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 до правовідносин з виплати разової щорічної грошової допомоги до 5 травня в 2020 році в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", висловлено Верховним Судом в постанові від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20.

Як уже вказувалось, відповідачем нарахування та виплату разової грошової допомоги здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 (набрала чинності 09.04.2021), якою затверджено "Порядок використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань" (Порядок), яким визначено механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою "Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною" для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань (бюджетні кошти).

Згідно з додатком до Порядку "Розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" розмір виплати разової грошової допомоги інвалідам війни ІІ групи у розмірі 3906 гривень.

Відповідно до частини третьої статті 7 КАС України в разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 суперечить частині п`ятій статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, яким визнано неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI та Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020, яким визнано неконституційними положення Бюджетного кодексу України, в частині надання Уряду України повноважень визначати розмір щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, застосуванню до спірних відносин підлягають положення частини п`ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до якої розмір допомоги визначається виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком та групи інвалідності.

З огляду на наведене правове регулювання, станом на час нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в 2021 році як інваліду ІІ групи внаслідок війни врегульовувався частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та становив вісім мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX установлювалось з 01.01.2021 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 1769,00 грн.

Отже, разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік для позивача як інваліда ІІ групи становила 14152,00 грн. Тому з урахуванням виплаченої суми 3906,00 грн. позивачу недоплачено 10246,00 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків висловлених Верховним Судом в постанові від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статі 5 Закону України "Про судовий збір" судові витрати присудженню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо відмови в нарахуванні та ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (ідентифікаційний код 22886300, місцезнаходження: 03165 місто Київ, проспект Любомира Гузара, будинок 7).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Донець