Ухвала суду № 106038589, 09.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/2909

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

09 серпня 2022 рокум. Київ№ 640/12109/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

Аграрного фонду

до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

провизнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Аграрного фонду (надалі позивач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі відповідач), адреса: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову, винесену старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Красноштан І.Л., про відкриття виконавчого провадження від 16 грудня 2021 року ВП № 67927723 про стягнення з Аграрного фонду виконавчого збору у розмірі 54 433,17 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

При цьому, частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до приписів статті 287 Кодексу адміністративна судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Тобто, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений спеціальний десятиденний строк для оскарження до суду рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

В той же час, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В свою чергу, беручи до уваги предмет розгляду поданої до суду позовної заяви вбачається, що позивачем в межах даної позовної заяви оскаржується постанова державного виконавця від 16 грудня 2021 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

З аналізу матеріалів справи також встановлено, що вказана вище постанова була отримана Аграрним фондом 28 грудня 2021 року.

Однак, з вказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 03 серпня 2022 року (відповідно до поштового штампу на конверті).

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, на виконання вказаних вище вимог процесуального законодавства, представником позивача разом з позовною заявою було подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в якій останній звертає увагу на наступні обставини, зокрема, з метою оскарження вказаної постанови Аграрним фондом підготовлено та 10 лютого 2022 року представником останнього було направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови. Разом із вказаною позовною заявою Аграрним фондом направлено заяву про відстрочення сплати судових витрат, оскільки на день подання позовної заяви Міністерство економіки України асигнування за КПКВК 1201270 «Організація та функціонування Аграрного фонду» не відкрило.

В свою чергу, представник позивача звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 21 лютого 2022 року № 640/5542/22 у задоволенні клопотання Аграрного фонду про відстрочення сплати судового збору відмовлено та позовну заяву Аграрного фонду залишено без руху та встановити позивачу триденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. В подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 29 червня 2022 року у справі № 640/5542/22 позовну заяву Аграрного фонду повернуто без розгляду та роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановлено законом.

Позовну заяву Аграрного фонду повернуто оскільки станом на 29 червня 2022 року позивачем не виконанні вимоги ухвали суду від 21 лютого 2022 року, а саме не сплачено судовий збір.

Водночас, щодо вказаної вище ситуації, представник позивача зазначає, що Аграрний фонд при знаходженні справи в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва був позбавлений можливості сплачувати судовий збір у законодавчо визначені строки з огляду на наступне.

В той же час, представник позивача звертає увагу, що на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1722-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства» було прийнято 16 лютого 2022 року розпорядження Кабінету Міністрів України № 163-р «Про передачу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економіки у 2022 році» у зв`язку з цим, бюджетні призначення по КПКВ 1201270 передано до Міністерства аграрної політики та продовольства України та фінансування Аграрного фонду Міністерством економіки припинилась.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 163-р «Про передачу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економіки у 2022 році» не було виконано та в подальшому на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 285-р «Деякі питання передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству економіки у 2022 році» було скасоване, як таке, що нереалізоване. На період передачі Аграрного фонду від одного головного розпорядника до іншого фінансування установи не проводилось та відповідно не здійснювались видатки.

В подальшому, 14 червня 2022 року до Мінагрополітики було надіслано лист Аграрного фонду щодо відкриття асигнувань за КПКВК 2801570, але до 30 червня 2022 року фінансування не надходило. Наказ про затвердження паспорта бюджетної програми «Організація та функціонування Аграрного фонду» Мінагрополітики видало 06 липня 2022 року № 425.

Представник позивача звертає увагу, що тільки 18 липня 2022 року Мінагрополітики було відкрито асигнування по КЕКВ 2800.

На підставі викладених обставин, 20 липня 2022 року Аграрним фондом було спрямовано платіжне доручення про сплату судового збору до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, яке було оплачено 30 липня 2022 року. Кошти на сплату судового збору були списані з рахунку Аграрного фонду лише 01 серпня 2022 року.

Водночас, суд не може визнати вказані представником позивача причини пропуску строку поважними, оскільки суду є незрозумілим чому позивачем довгий час не було здійснено будь-яких дій щодо усунення недоліків позовної заяви в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/5542/22, чи дій щодо продовження строків на усунення таких недоліків позовної заяви.

Щодо посилань представника позивача щодо введення на території України воєнного стану, суд вважає за необхідне зазначити, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку на звернення до суду з адміністративним позовом, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

В свою чергу, суд вважає за необхідне зауважити, що посилання скаржника на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви для заявника без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу підприємства, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання позовної заяви.

Суд зауважує, що введення воєнного стану, безумовно, є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки впливає на життєдіяльність в державі в цілому, однак, в даному випадку, між пропуском строку звернення до суду і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий, причинний зв`язок. При вирішенні питання про поновлення процесуального строку судом не може не враховуватися, зокрема, коли збіг процесуальний строк (до введення воєнного стану чи під час воєнного стану, а якщо до введення воєнного стану, то як задовго до цієї події), яким чином запроваджені обмеження перешкоджали своєчасно звернутися з апеляційною скаргою.

Суд зауважує, що заява позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовною заявою обґрунтоване введенням воєнного стану, проте, суд виходячи з аналізу поданого клопотання, приходить до висновку, що позивачем не наведено доводів та не надано належних та допустимих доказів про те, яким саме чином введення воєнного стану вплинуло на його обов`язок своєчасно подати позовну заяву.

Як вже було зазначено судом вище, згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачу додаткового десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено та надати належні та допустимі докази на підтвердження поважності пропущення такого строку.

Керуючись статтями 122, 123, 160 - 162, частиною 1, 2 статті 169, статтями 241-243, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Аграрного фонду - залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Клочкова