Рішення № 10603852, 27.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.10                                                                                           Справа№ 10/131(10)

За позовом Приватного підприємства «ГАЛКОСТТ» м. Львів

До відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕБО» м. Львів

Про стягнення заборгованості штрафних санкцій за невиконання умов договору

           Суддя Довга О.І.

Секретар Яремчук С.М.

Представники:

Від позивача:           Івасько С.М. –представник за довіреністю від 12.07.2010 року

Від відповідача : не з‘явився

Представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства «ГАЛКОСТТ» м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕБО» м. Львів про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов договору.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду справи.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення № 4664974.

За умовами ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов‘язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався. Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України .

Дослідивши матеріали справи та представлені докази в їх сукупності, господарський суд Львівської області встановив:

Згідно зі ст. 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Юридична заінтересованість позивача в судовому процесі зобов‘язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що саме на даного відповідача (відповідачів) має бути покладено відповідальність за порушення матеріального права. У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії ( ст.36 ГПК).

Справа розглядається за правилами ГПК України, оскільки за даним спором, позивач та відповідач, які є юридичними особами, виступають як суб‘єкти господарювання, правовідносини, які між ними виникли із Договору фінансової допомоги на поворотній основі за № 08/09-08 від 08.09.2008 року, який сторони уклали вільно, відповідно до норм Цивільного кодексу України, під час укладення цього договору його сторони вільно домовлялися про зміст та обсяг прав та обов‘язків за договором, зазначений договір є цивільним (господарським), а кожний суб‘єкт цього договору виступає як рівний один одного.

Відповідно до ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

          Як встановлено в судовому засіданні, та доведено матеріалами справи - 08.09.2008р. між Приватним підприємством «ГАЛКОСТТ»(Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕБО»(Відповідачем) укладено Договір фінансової допомоги на поворотній основі за № 08/09-08 відповідно до якого Позивач надав Відповідачу безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі.

          Пунктом 2 Договору фінансової допомоги на поворотній основі № 08/09-08 від 08.09.2008р. визначена сума 343000 грн. (Триста сорок три тисячі грн. 00 коп.). Надання поворотної допомоги Позивачем Відповідачу підтверджується банківською випискою № 174 реєстрів розрахункових документів від 08.09.08, отриманих через ІКБ для списання коштів з рахунку клієнта відповідно до якої Позивач здійснило перерахунок 343000 грн. на рахунок ТзОВ «СЕБО» з призначенням платежу - фінансова допомога безвідсоткова на поворотній основі згідно угоди № 08/09-08 від 08.09.2008р.

Статтею 1049 ЦК України передбачено: «Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі....) в порядку визначеному договором. Крім цього цією ж нормою визначено, що позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася на банківський рахунок позичальника».

Пунктом 5 Договору фінансової допомоги на поворотній основі № 08/09-08 від 08.09.2008р., встановлено термін повернення поворотної фінансової допомоги до 31.12.2009р.

Відповідачем здійснено наступні платежі спрямовані на погашення фінансової допомоги на поворотній основі: 24.09.2008р. - 18700 (вісімнадцять тисяч сімсот) грн.; 25.09.2008р. –40000 (сорок тисяч) грн.; 26.09.2008р. –150000 (сто п’ятдесят тисяч) грн.; 29.09.2008р. –25000 (двадцять п’ять тисяч) грн., що підтверджується реєстром платіжних документів.

Відповідач не виконав своє зобов’язання відповідно до умов договору № 08/09-08 від 08.09.2008р., чим спричинив ПП «ГАЛКОСТТ»збитки на суму 109300 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Статтею 530 ч.1 п.1 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем, як вбачається з матеріалів справи, порушені строки виконання зобов’язань за договором фінансової допомоги на поворотній основі № 08/09-08 від 08.09.2008р.

Відповідно до п. 8. Договору № 08/09-08 від 08.09.2008р., у разі порушення терміну повернення допомоги Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення. Кількість днів прострочення становить 180 днів.

Пеня нарахована відповідно до п. 8 договору, та становить –11050, 20 грн.

Статтею 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити за час прострочення суму від індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач зобов’язаний сплатити на користь Позивача 3 % річних від суми боргу у розмірі 1724,16 грн. та 655,80 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи, що Позивачем представлено достатньо об’єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а Відповідач проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовна заява ПП «ГАЛКОСТТ»про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов договору підлягає до задоволення.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до норми ст. 49 ГПК України суд вважає за необхідне судові витрати покласти на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.179, 193, 230 ГК України, ст.202, 204, 509, 510, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 33, 34,43, 49, 82-85 ГПК України, суд –                     

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з ПП «ГАЛКОСТТ»( м. Львів, проспект Чорновола,63, код ЄДРПОУ 33074032, МФО 325321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕБО»(м. Львів вул. Личаківська,88/2, код ЄДРПОУ 20771290, МФО 325763) 109300,00 грн. основного боргу, 11050, 20 грн. пені, 1724, 16 грн. 3 % річних, 655, 80 грн. інфляційних нарахувань, 1463,30 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                           

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Львівського апеляційного господарського суду через господарський суд Львівської області.