Ухвала суду № 106038519, 09.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

У Х В А Л А

09 серпня 2022 року м. Київ № 640/9616/22

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши клопотання представника Головного управління Національної поліції у Київській області про зміну порядку розгляду адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Київській області

про скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 14 березня 2022 року № 56, яким начальника сектору водної поліції відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 16 березня 2022 року № 49 о/с в частині звільнення начальника сектору водної поліції відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору водної поліції відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, з 16 березня 2022 року; допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору водної поліції відділу реагування патрульної поліції Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16 березня 2022 року по день винесення рішення судом; допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшло клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Крім того, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, Указу Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ В Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року по 23 серпня 2022 року.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь - яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін представником відповідача не наведено та не доведено, з урахуванням воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

Керуючись частиною 4 статті 260, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні за участі сторін відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко