Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.10 Справа№ 32/53
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: Комунального підприємства „Стрийводоканал”, м.Стрий Львівська область.
До відповідача: Комунального підприємства „Надія”, м.Стрий Львівська область.
Про стягнення 35491,11 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Дуркало Б.Й. –юрисконсульт (довіреність №23 від 25.01.2010р.).
Від відповідача: Бойків Н.І. –головний бухгалтер (довіреність №132 від 12.04.2010р.).
Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Комунальним підприємством „Стрийводоканал”, м.Стрий Львівська область до Комунального підприємства „Надія”, м.Стрий Львівська область про стягнення 37356,86 грн. Згідно заяви про збільшення позовних вимог до стягнення заявлено 43991,11 грн. з яких 40041,71 грн. основного боргу, 2460,53 грн. пені, 1248,14 грн. інфляційних нарахувань, 240,73 грн. 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду. Строк вирішення спору було продовжено ухвалою суду від 01.06.2010р.
В судовому засіданні 15.06.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №331 від 14.06.2010р. (вх. №11461 від 15.06.2010р.), в якій просить стягнути з відповідача 31 541,71 грн. основного боргу та 2460,53 грн. пені, 1248,14 грн. інфляційних нарахувань, 240,73 грн. 3% річних, всього 35491,11 грн. Позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача, надав письмове пояснення вих. №44 від 14.06.2010р. (вх. №11460 від 15.06.2010р.), в якому зобов’язується перерахувати заборгованість за роботи служби „1559” до перерахування коштів КП „Стрийводоканал” за виконання робіт по ремонту даху та просить суд розстрочити виконання рішення суду, оскільки на підприємстві скрутне фінансове становище.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
встановив:
Рішенням №296 від 11.06.2008р. Стрийської міської ради Львівської області XVI сесії, V демократичного скликання „Про підпорядкування міської комунальної диспетчерської служби „059” комунальному підприємству „Стрийводоканал”, розглянувши клопотання КП „Мрія”, КП „Світанок”, КП „Надія”, ЖЕК-4 про необхідність підпорядкування міської комунальної диспетчерської служби „059” КП „Стрийводоканал” в зв’язку з ускладненням забезпечення даної служби відповідним транспортом для обслуговування викликів, заявою населення і вчасної ліквідації аварійної ситуації в інженерних мережах житлового фонду що є причиною неефективної роботи міської комунальної диспетчерської служби „059” та керуючись п.п.1.7. п.а.п.п.1 п.б ст.30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, п.2.13. п.2.14 „Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції будівель в містах і селищах України”, затвердженої наказом Держжитлокомунгоспу від 31.12.1992р. №135, міська рада вирішила: підпорядкувати міську комунальну диспетчерську службу „059” КП „Стрийводоканал”.
Згідно п.5 вищенаведеного рішення №296 від 11.06.2008р. фінансування диспетчерської служби здійснювати за рахунок солідарних коштів ЖЕК-4, КП „Мрія”, КП „Надія”, КП „Світанок” та балансоутримувачів житлового фонду різних форм власності, передбачених в розрахунку квартирної плати на утримання аварійної служби, на договірній основі з КП „Стрийводоканал”.
На виконання рішення №296 від 11.06.2008р. Стрийської міської ради Львівської області XVI сесії, V демократичного скликання „Про підпорядкування міської комунальної диспетчерської служби „059” комунальному підприємству „Стрийводоканал” було укладено договори.
01.09.2008р. між Стрийським комунальним підприємством „Стрийводоканал” (надалі виконавець) та Комунальним підприємством „Надія” (надалі –замовник) в особі начальника Левко О.М. було укладено договір (надалі - договір №1) згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи згідно положення про службу „059”.
Згідно п.2.1. та п.2.2. договору №1 договірна ціна становить 0,41 грн./кв.м (з ПДВ) за рік, або 3,417 коп./кв.м (з ПДВ) за місяць, що підтверджується калькуляцією. Загальна вартість робіт замовника складає 71185,43 грн./рік або 5932,70 грн./місяць. Оплата виконується шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця місячної суми договору до 25 числа поточного місяця.
Згідно п.3.1. договору №1 виконавець зобов’язується вчасно та якісно проводити виконання робіт, визначених положеннями про службу „059”.
Відповідно до п.3.2. договору №1 замовник зобов’язувався вчасно проводити оплату робіт зазначених в п.1.1. За невиконання п.2.2., замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день протермінування.
30.04.2009р. між Стрийським комунальним підприємством „Стрийводоканал” (надалі виконавець) та Комунальним підприємством „Надія” (надалі –замовник) було укладено договір (надалі - договір №2) згідно якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання виконати роботи згідно положення про службу „059” по заявленій площі 172707 кв. м.
Згідно п.2.1. та п.2.2. договору №2 договірна ціна становить 0,42 грн./кв.м (з ПДВ) за рік, або 3,5 коп./кв.м (з ПДВ) за місяць, що підтверджується калькуляцією. Загальна вартість робіт замовника складає 72 536,94 грн./рік або 6 044,75 грн./місяць. Оплата виконується шляхом перерахування замовником коштів на розрахунковий рахунок виконавця місячної суми договору до 25 числа поточного місяця.
Згідно п.3.1. договору №2 виконавець зобов’язується вчасно та якісно проводити виконання робіт, визначених положеннями про службу „059”.
Відповідно до п.3.2. договору №2 замовник зобов’язувався вчасно проводити оплату робіт зазначених в п.1.1. За невиконання п.2.2., замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день протермінування.
22.05.2009р. між Стрийським комунальним підприємством „Стрийводоканал” (надалі виконавець) та Комунальним підприємством „Надія” (надалі –замовник) було укладено договір №1 про розстрочення заборгованості (надалі - договір про розстрочення заборгованості) згідно якого позичальник надає боржнику розстрочку сплати заборгованості по відшкодуванню витрат служби „059” (надалі –борг), яка виникла станом на 01.05.2009р. на суму 22956,95 на строк 12 (дванадцять) місяців з 01.06.2009 року до 31.05.2010 року без нарахування відсотків за користування розстрочкою, а боржник щомісячно, рівними сумами погашає зазначену заборгованість на загальну суму 22956,95 грн. у таких сумах: червень – 1913,07 грн.; липень –1913,07 грн.; серпень – 1913,07 грн.; вересень –1913,07 грн.; жовтень - 1913,07 грн.; листопад –1913,07 грн.; грудень –1913,07 грн.; січень – 1913,07 грн.; лютий –1913,07 грн.; березень –1913,07 грн.; квітень –1913,07 грн.; травень - 1913,18 грн.
Відповідно до п.2.2.1. договору про розстрочення заборгованості позичальник має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, скасувати рішення про надання розстрочки і пред’явити до сплати невнесену суму заборгованості, якщо боржник: накопичує нову заборгованість (не сплачує поточні платежі) або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом двох місяців, наступних за місяцем виникнення нового боргу або місяцем, за який сплачується чергова частка розстроченої заборгованості; ліквідується; визнається неплатоспроможним за зобов’язаннями, іншими ніж податкові.
Відповідно до п.2.3. договору про розстрочення заборгованості боржник зобов’язувався забезпечити своєчасну сплату розстрочених сум боргу згідно з умовами, визначеними пунктом 1.1 цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по договорам №1 та №2 виконав.
Однак, відповідач оплату за виконані роботи згідно положення про службу „059”, виставлених йому позивачем рахунків проводив нерегулярно та не в повному обсязі. В результаті чого станом на 16.03.2010р. (дата позовної заяви) виникла заборгованість в сумі 33 407,46 грн.
Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь КП „Стрийводоканал” станом на 01.03.2010р. складає 33 407,46 грн. за виконані роботи, передбачені Положенням про службу „059”, з яких 27362,71 грн. в заборгованість не включено нарахування за лютий 2010р. в сумі 6044,75 грн., термін сплати якого до 25.03.2010р.
Відтак станом на 1.03.2010р. (дата позовної заяви) основний борг складав 33407,46 грн. (22 956,96 грн. (заборгованість станом на 01.05.2009р., згідно підписаного договору про розстрочення заборгованості від 22.05.2009р.)+ 10 450,50 грн. (зріст заборгованості, згідно розрахунку станом на 01.03.2010р.)
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в листі вих. №542 від 29.12.2009р. довів до відома відповідача про прийняте рішення, щодо дострокового розірвання договору про розстрочення заборгованості в односторонньому порядку з 01.01.2010р., оскільки КП „Надія” систематично не виконуються договірні зобов’язання.
Позивач керуючись ст.625 ЦК України. у зв’язку із порушення умов оплати, нарахував відповідачу інфляційні та 3% річних, що згідно поданого ним зведеного розрахунку становлять 1 248,14 грн. інфляційних втрат та 240,73 грн. три проценти річних.
Крім того, позивач керуючись умовами п.2.2.2. договору про розстрочення заборгованості, у зв’язку із розірванням договору про розстрочення 01.01.2010р., нарахував відповідачу пеню в сумі 2 460,53 грн.
В судовому засіданні 15.06.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №331 від 14.06.2010р. (вх. №11461 від 15.06.2010р.), в якій просить стягнути з відповідача 31 541,71 грн. основного боргу, 2460,53 грн. пені, 1248,14 грн. інфляційних нарахувань, 240,73 грн. 3% річних.
Відтак, загальна сума заборгованості становить 35 491,11 грн., з яких 31 541,71 грн. сума основного боргу, 1 248,14 грн. інфляційні нарахування, 240,73 грн. три проценти річних та 2 460,53 грн. пені.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд прийшов до висновку підставності позову, згідно заяви про уточнення позовних вимог, до задоволення повністю, при цьому суд виходив з наступного:
Як передбачено ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ГПК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт отримання відповідачем послуг за виконані роботи згідно Положень про службу „059” підтверджується матеріалами справи та не заперечується ним.
Сторонами досягнуто згоди щодо розстрочення заборгованості, про що 22.05.2009р. підписано відповідний договір та складено графік погашення заборгованості на загальну суму 22 956,95 грн. шляхом сплати помісячно боргу в сумі 1 913,07 грн. з червня 2009р. по квітень 2010р. та у травні 2010р. в сумі 1 913,18 грн.
Позивачем надано суду підписаний з відповідачем акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого сальдо на користь КП „Стрийводоканал” станом на 01.03.2010р. складає 33 407,46 грн. за виконані роботи, передбачені Положенням про службу „059”, з яких 27362,71 грн. в заборгованість не включено нарахування за лютий 2010р. в сумі 6044,75 грн., термін сплати якого до 25.03.2010р.
Станом на 18.03.2010р. (дата позовної заяви) основний борг складав 33407,46 грн. (22 956,96 грн. (заборгованість станом на 01.05.2009р., згідно підписаного договору про розстрочення заборгованості від 22.05.2009р.)+ 10 450,50 грн. (зріст заборгованості, згідно розрахунку станом на 01.03.2010р.) .
Частинами 1 та 2 ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Пунктом 2.2.1. договору про розстрочення заборгованості №1 від 22.05.2009р. передбачено, що позичальник (Стрийське КП „Стрийводоканал”) має право прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, скасувати рішення про надання розстрочки і пред’явити до сплати невнесену суму заборгованості, якщо боржник: накопичує нову заборгованість (не сплачує поточні платежі) або не сплачує чергову частку розстроченої заборгованості протягом двох місяців, наступних за місяцем виникнення нового боргу або місяцем, за який сплачується чергова частка розстроченої заборгованості. Як вбачається з поданої позивачем до позовної заяви таблиці „Розрахунок заборгованості по КП „Надія” за період з 01.05.2009р. по 01.03.2010р. відповідачем систематично не виконуються договірні зобов’язання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в листі вих. №542 від 29.12.2009р. довів до відома відповідача про прийняте рішення, щодо дострокового розірвання договору про розстрочення заборгованості в односторонньому порядку з 01.01.2010р. Факт отримання відповідачем листа вих. №542 від 29.12.2009р. ним не заперечується про що вказано у відзиві та у листі вих. №42 від 16.02.2010р.
В судовому засіданні 15.06.2010р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог вих. №331 від 14.06.2010р. (вх. №11461 від 15.06.2010р.), в якій просить стягнути з відповідача 31 541,71 грн. основного боргу.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за виконані роботи згідно Положень про службу „059” в сумі 31 541,71 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 248,14 грн. та три проценти річних на загальну суму 240,73 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення платежу, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.
Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
У відповідності до п.3.2. договорів №1 та №2 та у зв’язку із розірванням договору про розстрочення 01.01.2010р., нарахував відповідачу пеню починаючи з 02.01.2010р.
При нарахуванні пені позивач дотримався вищевказаних вимог законодавства відтак, з відповідача підлягає стягненню згідно поданого позивачем зведеного розрахунку 2 460,53 грн. пені.
Представником відповідача в судовому засіданні надано письмове пояснення вих. №44 від 14.06.2010р. (вх. №11460 від 15.06.2010р.), в якому він зобов’язується перерахувати заборгованість за роботи служби „1559” до перерахування коштів КП „Стрийводоканал” за виконання робіт по ремонту даху та просить суд розстрочити виконання рішення суду, оскільки на підприємстві скрутне фінансове становище.
Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
При цьому під розстрочкою виконання рішення суду слід розуміти виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення. Розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи борг у КП „Надія” виник ще 01.05.2009 року на суму 22956,95 грн., щоб погасити дану заборгованість між сторонами 22.05.2009р. було укладено договір про розстрочення заборгованості №1 на строк 12 місяців, проте відповідач порушив графік погашення заборгованості, систематично не виконував договірні зобов’язання, що спричинило зріст заборгованості.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.
Суд звертає увагу відповідача на те, що розстрочка виконання рішення можлива і на стадії виконання рішення в примусовому порядку, про що він, згідно ст.121 ГПК України, має право подати відповідну заяву з долучення належних доказів в її обгрунтування.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи і підлягають до задоволення, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а саме: 31 541,71 грн. основний борг, 1 248,14 грн. інфляційні нарахування, 240,73 грн. три проценти річних та 2 460,53 грн. пені.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Як вбачається з платіжного доручення № 282 від 12.03.2010р. позивач сплатив 334,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовна заява зареєстрована в канцелярії суду 18.03.2010р., станом на цю дату сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009р. № 825 становила 236,00 грн. Відтак, позивачу слід повернути 98,50 грн. зайво сплаченої суми витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 627, 629,901 ЦК України, ст.ст. 174, 188, 193 ГК України, ст.ст. 43,33, 34, 43, 49, 82-84, 115,116 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, задоволити повністю,.
2. Стягнути з Комунального підприємства „Надія” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Матейка, 7; р/р 2600725902 в СКБ „Дністер”; МФО 325569, код ЄДРПОУ 32703707) на користь Комунального підприємства „Стрийводоканал” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Нижанківського, 49; р/р 26005301400992 в Стрийському відділенні Промінвестбанку; МФО 325503; код ЄДРПОУ 05432968) 31 541,71 грн. основного боргу, 1 248,14 грн. інфляційних нарахувань, 240,73 грн. три проценти річних, 2 460,53 грн. пені, 354,91 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.
4. Наказ видати згідно вимог ст. 116 ГПК України.
5. Повернути Комунальному підприємству „Стрийводоканал” (82400, Львівська область, м.Стрий, вул. Нижанківського, 49; р/р 26005301400992 в Стрийському відділенні Промінвестбанку; МФО 325503; код ЄДРПОУ 05432968) 98,50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати довідку.
6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 10603808, Господарський суд Львівської області було прийнято 15.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 32/53. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: