Рішення № 106037972, 08.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2022 року м. Київ №640/27649/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомВійськового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв КрутдоГоловного управління Державної податкової служби у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування рішення

встановив:

Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, в якому просить суд:

- скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05725307096 "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" на загальну суму 1750884,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що оскаржуване рішення винесено відповідачем за результатами податкової перевірки Військової частини НОМЕР_1 , правонаступником якої є Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут, та яким до ВЧ НОМЕР_1 застосовано штрафні (фінансові санкції) за порушення вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Однак, за твердженням позивача, під час проведення даної перевірки посадовими особами відповідача не було досліджено нарахування єдиного соціального внеску на підставі даних регістрів бухгалтерського обліку ВЧ НОМЕР_1, що суперечить вимогам частини другої статті 9 вищевказаного Закону. Крім цього, у відповідному акті перевірки, в частині опису доказової бази щодо виявлених порушень відсутня згадка про Військову частину НОМЕР_1 , а натомість вказано Військову частину НОМЕР_2 .

Оскільки дані бухгалтерського обліку ВЧ НОМЕР_1 містять показники нарахування ЄСВ, які спростовують висновки податкового органу про порушення ВЧ НОМЕР_1 вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на переконання позивача спірне рішення "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" не відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.10.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Запропоновано відповідачеві у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання даної ухвали подати відзив на позовну заяву.

26.11.2021 судом отримано заяву позивача про забезпечення позову та уточнений адміністративний позов від 19.11.2021, в якому останній просив суд:

- скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05725307096 "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" на загальну суму 1750884,27 грн.;

- скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2021 №Ю-67408-13 У;

- зупинити виконавче провадження від 05.11.2021 №67399643, що відкрите у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до винесення рішення по справі №640/27649/21.

Ухвалою суду від 29.11.2021 позивачеві відмовлено у вжитті заявлених заходів забезпечення позову, зокрема у зв`язку із не доведеністю існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

14.12.2021 судом отримано чергову заяву позивача про забезпечення позову, яку ухвалою від 16.12.2021 повернуто позивачеві через подання останньої без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, та уточнений адміністративний позов від 13.12.2021, згідно якого позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05725307096 "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органів доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" на загальну суму 1750884,27 грн.;

- визнати незаконною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2021 №Ю-67408-13 У;

- визнати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 03.09.2021 №Ю-67408-13 У такою, що не підлягає виконанню;

- зупинити виконавче провадження від 05.11.2021 №67399643, що відкрите у Печерському відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до винесення рішення по справі №640/27649/21.

Ухвалою суду від 22.12.2021 позивачеві відмовлено у прийнятті уточнених адміністративних позовів від 19.11.2021 та від 13.12.2021 у зв`язку із одночасною зміною предмета і підстав позову.

15.02.2022 судом отримано лист ДПС України від 04.02.2022 №2247/7/99-00-20-03-02-07, в якому зокрема повідомлялося, що останньою зобов`язано ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, забезпечити супроводження судової справи №640/27649/21.

Ухвалою суду від 15.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

13.05.2022 судом отримано клопотання позивача про розгляд справи без його участі.

У зв`язку із неявкою представників сторін у призначене судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а також враховуючи заявлене позивачем клопотанням про розгляд справи без його участі, подальший розгляд справи суд вирішив здійснити у порядку письмового провадження, про що секретарем судового засідання складена довідка від 24.05.2022.

Станом на час складення даного судового рішення, відзив на позовну заяву від відповідача, у тому числі на електронну адресу суду - не надходив.

З метою належного з`ясування всіх обставин у справі, згідно частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалами суду від 14.06.2022 та від 07.07.2022 у сторін по справі витребувано додаткові докази, на що судом 29.06.2022 та 27.07.2022 від позивача було отримано відповідні матеріали.

При цьому, станом на час складення даного судового рішення будь-яких документів, у т.ч. на електронну адресу суду, зокрема і на виконання вищезазначених ухвал суду про витребування доказів, від відповідача не надходило.

Відповідно, з урахуванням вимог положень частини дев`ятої статті 80, частини шостої статті 162, частини другої статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи судом вирішено здійснити за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позивачем вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідно до підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на підставі наказу від 23.06.2021 №5231-п, направлень від 24.06.2021 №11597/26-15-07-03-02, №11598/26-15-07-03-02, від 29.06.2021 №11843/26-15-07-09-06, виданих ГУ ДПС у м. Києві, уповноваженими особами відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка Військової частини НОМЕР_1 (код: НОМЕР_3 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 08.02.2017 по 05.07.2021.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, відповідно до висновків якого встановлено порушення ВЧ НОМЕР_1:

- підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, підпункту 133.4.7 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України - несвоєчасне подання платником податків до ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2018 рік;

- пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України, пунктів 8.4, 8.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП в 2020 році;

- підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1, підпунктів 168.4.4, 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України - не сплачено (перераховано) до відповідного бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 296933,42 грн.: за лютий 2021 року - 296933,42 грн;

- пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - несвоєчасне подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні місяці: грудень 2018 - жовтень 2019 року;

- пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо несвоєчасного нарахування єдиного внеску у сумі 3501768,54 грн., в т.ч. за грудень 2018 - 359404,19 грн., січень 2019 - 323612,01 грн., лютий 2019 - 402877,97 грн., березень 2019 - 441958,96 грн., квітень 2019 - 421528,58 грн., травень 2019 - 552790,83 грн., червень 2019 - 508819,37 грн., вересень 2019 - 490776,53 грн.;

- частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пункту 6 частини третьої розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 - несвоєчасна сплата єдиного внеску за період з 21.07.2018 по 14.09.2018 у сумі 7081,36 грн.

На підставі висновків акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, за порушення ВЧ НОМЕР_1 пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", ГУ ДПС у м. Києві на підставі пункту 3 частини одинадцятої статті 25 зазначеного Закону винесено рішення від 30.07.2021 №05725307096 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1750884,27 грн. за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 3501768,54 грн. (за звітний період грудень 2018 - вересень 2019 року).

Рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 оскаржувалось Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (код: 24978555), як правонаступником ВЧ НОМЕР_1 , в адміністративному порядку, однак відповідна скарга рішенням ДПС України від 10.09.2021 №20784/6/99-00-06-02-01-06 залишена без розгляду у зв`язку із тим, що остання була подана з порушенням законодавчо встановленого терміну.

Звернувшись до суду з даним адміністративним позовом, як і у відповідній скарзі на рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, протиправність спірного рішення відповідача позивач обґрунтовує помилковістю висновків посадових осіб відповідача про виявлені податковою перевіркою порушення ВЧ НОМЕР_1 вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", оскільки в ході її проведення не було досліджено дані регістрів бухгалтерського обліку ВЧ НОМЕР_1.

При цьому, у якості доказів, поданих на спростування висновків посадових осіб відповідача щодо порушення ВЧ НОМЕР_1 вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", позивачем разом із позовною заявою надано суду копії меморіальних ордерів в підтвердження сплати сум з єдиного внеску за грудень 2018 - червень, вересень 2019 року.

Відтак, предметом спору даної адміністративної справи є рішення відповідача, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", що зобов`язувала останнього своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок та строки проведення документальних позапланових виїзних перевірок регламентовано статтями 78 та 82 Податкового кодексу України відповідно.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 Податкового кодексу України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

За приписами пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

За пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 Податкового кодексу України).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства (пункт 55.1 статті 55 Податкового кодексу України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 Податкового кодексу України).

Так, як вже зазначалося вище, предметом спору даної адміністративної справи є рішення відповідача про застосування штрафних санкцій за порушення ВЧ НОМЕР_1 вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску

Згідно пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Як вбачається зі змісту акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, зокрема в частині перевірки ВЧ НОМЕР_1 дотримання вимог законодавства щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, перевіркою своєчасності подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, уповноваженими особами контролюючого органу за даними ІС "Податковий блок" встановлено неподання звітності "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме:

- за грудень 2018 року (термін подання 21.01.2019, фактично подано 29.10.2019);

- за січень 2019 року (термін подання 20.02.2019, фактично подано 09.10.2019);

- за лютий 2019 року (термін подання 20.03.2019, фактично подано 09.10.2019);

- за березень 2019 року (термін подання 22.04.2019, фактично подано 09.10.2019);

- за квітень 2019 року (термін подання 20.05.2019, фактично подано 09.10.2019);

- за травень 2019 року (термін подання 20.06.2019, фактично подано 10.10.2019);

- за червень 2019 року (термін подання 22.07.2019, фактично подано 16.10.2019);

- за липень 2019 року (термін подання 20.08.2019, фактично подано 17.12.2019);

- за серпень 2019 року (термін подання 20.09.2019, фактично подано 17.12.2019);

- за вересень 2019 року (термін подання 21.10.2019, фактично подано 27.11.2019);

- за жовтень 2019 року (термін подання 20.11.2019, фактично подано 19.12.2019).

Відповідно, проведеною перевіркою встановлено порушення пункту 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI щодо несвоєчасного подання ВЧ НОМЕР_1 звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за звітні місяці: грудень 2018 - жовтень 2019 року.

Перевіркою встановлено, що за звітні періоди 2018, 2019 років мала місце розбіжність в сумах нарахувань єдиного внеску: - у 2018 році за звітом сума ЄСВ 3581515,09 грн., за даними перевірки - 3940919,28 грн. (розбіжність 359404,19 грн.); - у 2019 році за звітом сума ЄСВ 2452869,01 грн., за даними перевірки - 5595233,36 грн. (розбіжність 3142364,35 грн.).

При цьому, перевіркою достовірності відображення у звітності сум, на які нараховуються та з яких утримується єдиний внесок, а також правильності утримання єдиного внеску із сум виплат, між звітними даними розбіжностей встановлено не було.

В акті від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 зазначено, що згідно податкової звітності по єдиному внеску поданої до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, ВЧ НОМЕР_2 було самостійно донараховано єдиний внесок, у зв`язку з виправленням помилки, допущеної в попередніх періодах, а саме:

- згідно поданої звітності "Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за листопад 2019 та лютий 2020 року, платником самостійно донараховано єдиний внесок у розмірі 3501768,54 грн., в т.ч. за грудень 2018 року - 359404,19 грн., січень 2019 року - 323612,01 грн., лютий 2019 року - 402877,97 грн., березень 2019 року - 441958,96 грн., квітень 2019 року - 421528,58 грн., травень 2019 року - 552790,83 грн., червень 2019 року - 508819,37 грн., вересень 2019 року - 490776,53 грн.

Таким чином, перевіряючими відповідача зроблено висновок про порушення пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI щодо несвоєчасного нарахування єдиного внеску у розмірі 3501768,54 грн.

Зокрема, змістовне наповнення акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 в частині перевірки дотримання вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" фактично свідчить про те, що відповідний висновок про виявлення порушення пункту 1 частини другої статті 6 цього Закону зроблено перевіряючими у зв`язку із поданням платником податків звітності за листопад 2019 та лютий 2020 року, показниками якої було виправлено помилки, допущені у попередніх періодах.

Водночас, судом встановлено, що відповідна частина акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 про самостійне виправлення платником податків помилки та донарахування сум єдиного внеску шляхом подання звітності за листопад 2019 року та лютий 2020 року містить посилання на військову частину НОМЕР_2 , при тому, що податкова перевірка проводилась у відношенні ВЧ НОМЕР_1 .

Так, на виконання вимог ухвали суду від 07.07.2022 позивачем було надано, у т.ч. копії звітності з єдиного внеску ВЧ НОМЕР_1 за 01-11 місяці 2019 року та за 02 місяць 2020 року.

Як вбачається із наданих позивачем звітів, зокрема за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2019 року, ВЧ НОМЕР_1 не здійснювалось заповнення таблиці 4 Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Форма № Д4 (місячна)) в частині нарахованої суми єдиного внеску за відповідний звітний період.

Вищезгаданий Звіт є Додатком 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №460/26905) (Порядок №435), який втратив чинність 01.01.2022.

Зазначений Порядок визначав процедуру, форму, строки подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до Державної податкової служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, який реалізує, зокрема, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, її територіальних органів.

Власне, пункт 7 розділу IV Порядку №435 встановлював, що Таблицю 4 додатка 4 до цього Порядку формують та подають до органів доходів і зборів страхувальники, які нараховують та сплачують єдиний внесок за осіб із числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу".

При цьому, розділ V Порядку №435 регламентував порядок дій страхувальника у разі виявлення допущених ним помилок у Звітах за попередні звітні періоди, зокрема шляхом подання нового Звіту задля виправлення раніше вказаних показників.

Із наявного в матеріалах справи звіту ВЧ НОМЕР_1 з єдиного внеску за лютий 2020 року, а саме згідно таблиці 4 "Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та на суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами", вбачається, що страхувальником було самостійно виправлено помилку, допущену у попередньому звітному періоді шляхом збільшення суми єдиного внеску за період - вересень 2019 року, на суму 490776,53 грн., оскільки у таблиці 4 за вказаний період не правильно вказано суму ЄСВ.

В свою чергу, згідно відомостей, що містяться в Додатку 8 до акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 щодо нарахування, обчислення та сплати ВЧ НОМЕР_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у листопаді 2019 року мало місце донарахування страхувальником за період з грудня 2018 по червень 2019 року єдиного внеску на суму 3010992,01 грн.

Як зазначено в акті від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 та про що вже вказувалось раніше, шляхом подання звітності з єдиного внеску, у т.ч. за листопад 2019 року уповноваженими особами відповідача було зроблено висновок про донарахування страхувальником єдиного внеску в т.ч. за грудень 2018 року - 359404,19 грн., січень 2019 року - 323612,01 грн., лютий 2019 року - 402877,97 грн., березень 2019 року - 441958,96 грн., квітень 2019 року - 421528,58 грн., травень 2019 року - 552790,83 грн., червень 2019 року - 508819,37 грн.

Отже, виправлення ВЧ НОМЕР_1 раніше допущених помилок у звітності з єдиного внеску шляхом збільшення сум єдиного внеску за грудень-червень 2019 року та вересень 2019 року через подання виправленої звітності у листопаді 2019 року та у лютому 2020 року стало підставою для висновку посадових осіб відповідача про порушення страхувальником вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI, що в подальшому мало наслідком застосування штрафних санкцій згідно його пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону.

Суд звертає увагу, що у відповідності до наданих позивачем матеріалів, зокрема звітів з єдиного внеску та акта податкової перевірки (додатків до нього), обставини справи та спірні правовідносини пов`язані саме з ВЧ НОМЕР_1 , а відтак суд робить висновок про допущення описки у відповідній частині акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, де наявне посилання на військову частину НОМЕР_2 .

Так, у відповідності до цитованого раніше пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Таким чином, даною нормою Закону встановлено механізм обчислення суми штрафної санкції за відповідне правопорушення, а саме шляхом накладення штрафу в розмірі 10% від загальної суми донарахованого єдиного внеску, що застосовується до кожного повного або неповного звітного періоду, за який донараховано відповідні суми єдино внеску, та умову, згідно якої сукупна сума штрафу не може перевищувати 50% від загальної суми донарахованого внеску.

Разом з цим, наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953) затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , яка врегульовує застосування окремих положень порядку нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом №2464-VI та визначає процедуру нарахування і сплати фінансових санкцій та стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів податковими органами (Інструкція).

Зокрема, розділом VII зазначеної Інструкції регламентовано порядок застосування фінансових санкцій за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом №2464-VI покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Так, підпунктом 3 пункту 2 вказаного вище розділу Інструкції встановлено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону №2464-VI до платників, визначених пунктами 1, 4, 5, 15 та 16 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, податкові органи застосовують штрафні санкції в таких розмірах: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) єдиного внеску, за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону накладається штраф у порядку та розмірах, визначених в абзацах першому та другому цього підпункту.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

- визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, у яких вони виявлені;

- визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, у яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

- здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного цим підпунктом.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.

Отже, аналіз наведених норм зазначеного чинного підзаконного нормативно-правового акта свідчить про те, що відповідні приписи останнього в частині тлумачення здійснення обрахунку розміру штрафної санкції за несвоєчасне нарахування платником єдиного внеску, яка застосовується до платників, на яких згідно із Законом №2464-VI покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, містять аналогічні пункту 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI за своєю суттю положення, але при цьому фактично роз`яснюють про необхідність використання терміну прострочення, що виражається у кількості звітних періодів та розраховується починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми єдиного внеску, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від податкового органу або в якому він подав звітність, що містить відомості про суми нарахованого єдиного внеску, де зазначено такі донараховані суми.

Як вбачається зі змісту акта перевірки від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 та розрахунку штрафної санкції до рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05725307096, у звітному періоді - листопаді 2019 року ВЧ НОМЕР_1 було здійснено донарахування єдиного внеску на загальну суму 3010992,01 грн., у т.ч.: грудень 2018 року - 359404,19 грн., січень 2019 року - 323612,01 грн., лютий 2019 року - 402877,97 грн., березень 2019 року - 441958,96 грн., квітень 2019 року - 421528,58 грн., травень 2019 року - 552790,83 грн., червень 2019 року - 508819,37 грн.

Також, у лютому 2020 року ВЧ НОМЕР_1 було здійснено донарахування єдиного внеску на загальну суму 490776,53 грн., у т.ч за вересень 2019 року.

Так, обрахована відповідачем сума штрафних санкцій ВЧ НОМЕР_1 за відповідним розрахунком становить 1750884,27 грн.

Власне, з даного розрахунку убачається, що при здійсненні обрахунку штрафної санкції ВЧ НОМЕР_1 посадовою особою відповідача було також застосовано кількість звітних періодів, що минув між звітним періодом, за який страхувальником донарахувався єдиний внесок, та періодом, в якому фактично відбулось донарахування єдиного внеску - шляхом множення певної кількості місяців на 10% розмір суми донарахованого єдиного внеску за відповідний період.

Зокрема, враховуючи, що поданою звітністю за листопад 2019 року ВЧ НОМЕР_1 було самостійно донараховано суми єдиного внеску за грудень 2018 року - червень 2019 року, а також звітністю за лютий 2020 року - донараховано єдиний внесок за вересень 2019 року, кількість звітних періодів між встановленим терміном подання ВЧ НОМЕР_4 звітності з єдиного внеску та періодом, в якому останньою фактично було виправлено помилки попередніх періодів, становила 11, 10, 9, 8, 7, 6, 5, 5 місяців відповідно.

Як наслідок, контролюючим органом згідно вимог Інструкції здійснено обрахунок, у відповідності до якого сукупний розмір 10% штрафу, по кожному періоду, на який ВЧ НОМЕР_1 здійснювались донарахування єдиного внеску, помноженого на кількість періодів, що минув між звітними періодами, в яких необхідно було провести відповідні нарахування та періодами, в яких таке нарахування фактично було здійснено, становив 2561656,44 грн.

Оскільки зазначена сума штрафу за всіма звітними періодами перевищувала максимальний розмір можливої штрафної санкції, а саме 50% від загалом донарахованої ВЧ НОМЕР_1 та виявленої відповідачем суми в 3501768,54 грн., контролюючим органом до сплати визначено суму в розмірі 1750884,27 грн.

Суд зауважує, що позивачем не оспорюється розмір застосованої до ВЧ НОМЕР_1 штрафної санкції та не наводяться будь-які заперечення в частині правомірності проведеного відповідачем його розрахунку.

Однак, позивач, стверджуючи про ведення належним чином бухгалтерського обліку у ВЧ НОМЕР_1 , наявність меморіальних ордерів, роздавальних відомостей про проведення виплат та відповідних платіжних доручень щодо проведення перерахунків єдиного внеску на рахунки ДПС, вважає, що таким чином мало місце і належне нарахування ВЧ НОМЕР_1 єдиного внеску у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже стверджує про неправомірність застосування відповідачем спірного штрафу за відсутності факту вчинення відповідного правопорушення.

У додаткових поясненнях позивачем зазначалося, що посадові особи ВЧ НОМЕР_1 допустили порушення у вигляді несвоєчасної подачі звітності, за що передбачено штраф згідно статті 119 Податкового кодексу України, і який було сплачено відповідно до платіжного доручення від 08.09.2021 №97 згідно рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05726407096.

Втім, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, штрафна санкція, що є предметом спору даної адміністративної справи, застосована відповідачем у відношенні ВЧ НОМЕР_1 не за невірне обчислення чи несвоєчасну сплату останньою єдиного внеску, а за його несвоєчасне нарахування, що згідно висновків посадових осіб відповідача виявилося у самостійному донарахуванні ВЧ НОМЕР_1 єдиного внеску за сплином встановленого строку, шляхом виправлення помилок у раніше поданій звітності.

При цьому, згідно змістовного наповнення акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02, висновок відповідача про допущення ВЧ НОМЕР_1 порушення вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI зроблено на підставі аналізу поданої ВЧ НОМЕР_1 звітності.

Суд звертає увагу, що пунктом 3 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI передбачено застосування відповідальності до платника єдиного внеску у вигляді штрафної санкції саме у разі донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Разом з цим, надані позивачем докази, а саме копії звітності ВЧ НОМЕР_1 з єдиного внеску, у т.ч. за період січень-листопад 2019 року, лютий 2020 року свідчать про те, що ВЧ НОМЕР_1 у відповідних періодах здійснювалось нарахування єдиного внеску застрахованим особам.

Зокрема, таблиця 6 зазначених звітів містить заповнені графи під номером 21 "Сума нарахованого єдиного внеску за звітний місяць (на заробітну плату / дохід / грошове забезпечення)", де вказано суми нарахованого єдиного внеску по кожній із застрахованих осіб.

В той же час, таблиця 4 цих звітів за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, вересень 2019 року містить прочерки у графах щодо нарахування єдиного внеску.

Отже, наведені обставини є підставами для висновку про те, що при поданні звітності з єдиного внеску ВЧ НОМЕР_1 фактично було допущено порушення вимог пункту 7 розділу IV Порядку №435, а саме в частині неналежного оформлення таблиці 4 вищезазначених звітів, а не пункту 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VI щодо своєчасного нарахування єдиного внеску.

Слід також зазначити, що подання до ГУ ДПС у м. Києві та прийняття ДПС України зазначених звітів ВЧ НОМЕР_1 за формою №Д4 в електронному вигляді підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Квитанцій №2.

Так, пунктом 119.1 статті 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2040 гривень.

Як вбачається із наявних по справі доказів, ВЧ НОМЕР_1 було притягнуто до відповідальності за несвоєчасну подачу звітності шляхом накладення штрафу, який було сплачено.

Однак, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на користь того, що допущені ВЧ НОМЕР_1 помилки у поданій нею звітності призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Варто також звернути увагу, що частина друга статті 9 Закону №2464-VI та пункту 1 розділу IV Порядку №435 містять тотожні за змістом положення про те, що обчислення єдиного внеску та власне формування відповідного звіту здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Таким чином, у відповідності до вищезазначених норм податкова звітність з єдиного внеску безпосередньо не підтверджує нарахування страхувальником єдиного внеску, адже така звітність сама повинна формуватись на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) єдиного внеску або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Водночас, як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, висновок відповідача про несвоєчасне нарахування ВЧ НОМЕР_1 єдиного внеску за відповідні періоди було зроблено лише на підставі аналізу поданої нею звітності з єдиного внеску, а не згідно бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадилось таке нарахування (обчислення) або які підтверджували нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно узагальненого переліку документів, які було використано при проведенні перевірки ВЧ НОМЕР_1 (додаток 3 до акта від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02), в частині перевірки з питань повноти нарахування та своєчасності перерахування до бюджетів податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, військового збору та державного мита, перевіряючими особами вибірковим порядком використовувались: виписки банку з додатками, авансові звіти, податкові розрахунки форми 1-ДФ, оборотно-сальдові відомості по рахункам, розрахунково-платіжні відомості по заробітній платі, ЄСВ.

В той же час, в акті від 12.07.2021 №53798/Ж5/26-15-07-03-02 відсутні відомості про те, що у відповідні звітні періоди - грудень 2018 - листопад 2019 року та лютий 2020 року - відбулась несвоєчасна сплата ВЧ НОМЕР_1 нарахованих сум єдиного внеску.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що випадки несвоєчасної сплати єдиного внеску мали місце лише в період з 21.07.2018 по 14.09.2018 на загальну суму 7081,36 грн.

Відтак, суд вважає обґрунтованими заперечення позивача, що під час проведення податкової перевірки ВЧ НОМЕР_1 посадовими особами відповідача не було перевірено дотримання ВЧ НОМЕР_1 вимог частини другої статті 9 Закону №2464-VI, а саме не здійснено аналіз тих документів, які б підтверджували чи спростовували факт нарахування ВЧ НОМЕР_1 сум єдиного внеску за відповідні звітні періоди, за якими і винесено у відношенні ВЧ НОМЕР_1 спірне рішення про застосування штрафної санкції.

Відповідно до частини п`ятої статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно частини сьомої статті 9 цього Закону єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

За частиною десятою статті 9 Закону №2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону).

В свою чергу, згідно визначення, наведеного у пункті 1.19-1 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Тотожне за змістом визначення меморіального ордеру міститься у пункті 1.4 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976).

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2017 №755 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.11.2017 за № 1416/31284) затверджено типові форми меморіальних ордерів, інших облікових регістрів суб`єктів державного сектору та порядок їх складання.

Отже, аналіз вищенаведених положень законодавства свідчить про те, що у разі складання меморіального ордеру з ініціативи банку, такий ордер є розрахунковим документом і оформлює операції щодо списання коштів з рахунку платника, а також внутрішньобанківські операції.

Водночас, як вбачається із долучених позивачем до матеріалів справи копій меморіальних ордерів, останні були складені бухгалтером позивача та містять відомості щодо нарахованих сум єдиного внеску за відповідні звітні періоди.

Згідно пункту 4 Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №453 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.09.2013 за № 1602/24134) документальним підтвердженням раніше сплаченого єдиного внеску є розрахункові документи (документи на переказ готівки) про перерахування єдиного внеску (у тому числі з поточного рахунку, відкритого в іншому банку), в яких у реквізиті "Призначення платежу" платник зазначив період, за який заробітна плата нарахована, а банк платника заповнив реквізит "Дата виконання".

Варто зазначити, що приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" також вказують на те, що документами, які підтверджують саме сплату єдиного внеску, а не його нарахування (обчислення), є відповідні платіжні документи.

Як зазначено у пункті 1 частини першої статті 6 цього Закону, платник єдиного внеску наділений правом безоплатно отримувати від податкових органів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов`язків, покладених на платника згідно з цим Законом, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.

З метою підтвердження обґрунтованості заявлених позивачем заперечень, висловлених на користь спростування висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", позивачем на виконання вимог ухвали суду від 14.06.2022 було надано суду докази на підтвердження сплати ВЧ НОМЕР_1 відповідних сум з єдиного внеску у спірний період, а саме копії платіжних доручень.

Так, згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до основних засада (принципів) адміністративного судочинства віднесено, у тому числі змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Зазначений принцип розкрито у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Разом з цим, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд звертає увагу, що в ході розгляду даної адміністративної справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про необхідність виконання вимог суду зокрема в частині надання відповідних пояснень та доказів по справі - не забезпечив явку уповноважених представників в судові засідання, не надав відзиву на позовну заяву, не виконав вимог ухвал суду про витребування доказів, а також не заявляв будь-яких клопотань та не надав пояснень щодо неможливості подання витребуваних судом документів та пояснень.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку, що відповідач не виконав покладеного на нього Законом обов`язку та не довів суду належними і допустимими доказами правомірності прийнятого ним та оскаржуваного позивачем рішення, а відтак заявлені позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем за реквізитами Окружного адміністративного суду міста Києва було сплачено судовий збір в сумі 22700,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.09.2021 №1075 на суму 2270,00 грн, від 11.10.2021 №118 на суму 3248,95 грн. та від 11.10.2021 №1187 на суму 17181,05 грн., а отже останній в силу вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 12, 77, 139, 243-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 №05725307096 "Про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску" на загальну суму 1750884,27 грн.

3. Стягнути на користь Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут (код: 24978555, адреса: 01011, м. Київ, вул. Московська, 45/1, МФО 820172, р/р UA248201720313221002201002212) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати в сумі 22700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко