Рішення № 10603789, 20.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.10                                                                                           Справа№ 21/6 (10/295)

За позовом: Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі ЛКП „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів

до відповідача-1: ЗАТ фірма „Нафтогазбуд”, м.Львів

до відповідача-2: Будівельне управління №7 ЗАТ фірма „Нафтогазбуд”, м.Львів

про стягнення 12342,51 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від прокуратури: Брухаль Л.Б. –пом.прок.

від позивача: Охріменко В.В. - представник

від відповідача-1: н/з

від відповідача-2: н/з

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Прокурора Залізничного району м.Львова в інтересах держави в особі ЛКП „Залізничнетеплоенерго”, м.Львів до ЗАТ фірма „Нафтогазбуд”, м.Львів, до відповідача-2: Будівельне управління №7 ЗАТ фірма „Нафтогазбуд”, м.Львів про стягнення 12342,51 грн.

          Ухвалою суду від 05.10.2007р. порушено провадження у справі №10/295 (суддя Довга О.І.) та призначено справу до судового розгляду на 08.11.2007р. Ухвалою суду від 08.11.2007р. розгляд справи відкладено на 27.11.2007р. Ухвалою суду від 27.11.2007р. провадження у справі зупинено до розгляду по суті справи №10/313А про визнання недійсним рішення №1189 від 20.10.2006року „Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуг з центрального опалення і з підігріву води”. Ухвалою суду від 11.02.2009р. господарський суд заборонив позивачу –ЛКП „Залізничнетеплоенерго” вчиняти дії щодо відключення адміністративного будинку відповідача, який знаходиться у м.Львів, вул. Перфецького, 14, від теплопостачання на час розгляду справи № 10/295. 16.02.2009р. ЛКП „Залізничнетеплоенерго” подало апеляційну скаргу про перегляд ухвали господарського суду Львівської області від 11.02.2009р. щодо забезпеченя позову шляхом заборони скаржнику вчиняти дії стосовно відключення адміністративного будинку від теплопостачання на час розгляду справи № 10/295. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2009р. ухвалу господарського суду Львівської області від 11.02.2009року скасовано, мотивуючи тим, що ініціатором такої процесуальної дії, як забезпечення позову може бути лише позивач або прокурор, який подав до господарського суду позовну заяву, а відповідач –лише у разі подання ним зустрічного позову, однак зустрічний позов був поданий лише 18.02.2009 року, докази прийняття зустрічного позову в матеріалах справи були відсутні.

          Зустрічний позов ЗАТ Фірма „Нафтогазбуд” надійшов до суду 18.02.2009 року на момент зупинення провадження у справі (ухвала від 27.11.2007 року), а отже, прийнятий до провадження судом не був.

          15 травня 2009 року суд поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 09.07.2009р.

28.07.2009 року рішенням господарського суду Львівської області по справі №10/295 позов задоволено частково, стягнуто з Будівельного управління №7 ЗАТ Фірма „Нафтогазбуд” на користь ЛКП „Залізничнетеплоенерго” 10853,04 грн. основного боргу, 593,53 грн. інфляційних втрат, 160,62 грн. –3% річних, 367,66 грн. пені та судові витрати. Постановою Вищиго господарського суду України рішення господарського суду від 28.07.2009 року по справі №10/295 скасовано повністю та передано на новий розгляд.

При цьому, Вищий господарський суд України зазначив, що оскаржене рішення суду не містить відомостей про результат розгляду справи №10/313А про визнання недійсним рішення №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуг з центрального опалення і з підігріву води», до вирішення якої зупинялася справа №10/295. Крім того, звернув увагу на те, що місцевий господарський суд не з’ясував, чи є відповідач-2 юридичною особою.

Ухвалою суду від 29.01.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 18.02.2010р.

Ухвалами суду від 18.02.2010 року, 03.03.2010 року, 23.03.2010 року, 25.05.2010 року, 03.06.2010 року розгляд справи відкладався та в судовому засіданні від 25.02.2010 року оголошувалася перерва.

          Розпорядженням заступника голови господарського суду Львівської області від 19.07.2010 року у зв’язку з відпусткою судді Мороз Н.В. справу №21/6 (10/295) передано судді Масловській Л.З.

Прокурор та позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задоволити.

Представник відповідача-1 проти позову усно заперечує, та просив зупинити провадження у справі до вирішення пов’язаної з нею справи №10/313А. Ухвалою суду від 03.03.2010 року відмовлено відповідачу-1 у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 року по справі №21/6 (10/295) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»на ухвалу від 03.03.2010 року. Згідно довідки Головного управління статистики у Львівській області №20-09/1306 від 06.07.2010 року ЗАТ «Фірма «Нафтогазбуд»змінило назву на ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Представник відповідача-2 в судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вживши заходів до виконання обов’язкових вказівок Вищого господарського суду України, суд встановив.

Відповідно до договору №126 від 01.10.2003 року ЛКП „Залізничнетеплоенерго” зобов’язалось поставляти теплову енергію в гарячій воді, а Будівельне управління №7 ЗАТ фірма „Нафтогазбуд” зобов’язалось отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.3 договору, покупець зобов’язується проводити оплату за теплову енергію шляхом перерахування коштів платіжним дорученням в термін до 15 числа звітного місяця в розмірі 100% вартості договірної величини споживання в цьому місяці. Договірна величина споживання встановлена сторонами у додатку №1 до цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, взяті на себе зобов’язання по постачанні теплової енергії в гарячій воді позивач виконав згідно з додатком №1 до договору. Однак, відповідач не здійснив оплату за надані послуги теплопостачання в повному обсязі і на день подання позовної заяви в суд заборгованість відповідача за період з 01.11.2006р. по 01.08.2007р. становить 10853,04 грн. основного боргу.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу послуги по постачанні теплової енергії відповідно до умов договору №126 від 01.10.2003р. Проте, відповідач не розрахувався за отримані послуги в терміни, як це передбачено умовами договору.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов’зання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

          Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов’язань.

          У відповідності до п. 7.2.3 договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію продавець нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. Позивач нарахував відповідачам пеню в розмірі 735,32 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Сума інфляції за прострочений період згідно розрахунку позивача становить 593,53 грн., а розмір 3% річних –160,62 грн.

          Доказів сплати боргу відповідачі суду не представили.

          Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області №20-09/1306 від 06.07.2010 року Будівельне управління №7 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд»не є юридичною особою, а отже в частині вимог до відповідача-2 слід припинити провадження у справі на підставі ч.1 ст.80 ГПК України.

          Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Щодо вказівки Вищого господарського суду України стосовно того, що оскаржене рішення суду не містить відомостей про результат розгляду справи №10/313А до вирішення якої було зупинено справу №10/295А суд зазначає, що станом на момент прийняття рішення 20.07.2010 року справа №10/313А перебуває на розгляді у господарському суді Львівському області. Крім того, в разі прийняття рішення судом про скасування рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006 року «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуг з центрального опалення і з підігріву води»відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з вимогою про перерахунок стягнутих сум чи зарахування їх в майбутні платежі. Споживання теплової енергії в гарячій воді відповідачем (споживачем) відбувається незалежно від затвердженого тарифу.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення повністю з відповідача-1.

Судові витрати суд покладає на відповідача-1 у відповідності до ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. ст. 546, 625 ЦК України ст. ст. 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

                    1. Позов задоволити повністю.

                    2. Припинити провадження у справі в частині вимог до відповідача-2.

          2. Стягнути з ПАТ Фірма „Нафтогазбуд” (79026, м.Львів, вул. Стрийська, 144 р/р260022670 в Галицькому ТВБФ ЛОД „Райффайзен банк Аваль” МФО 325570, ЄДРПОУ 01291442) на користь ЛКП „Залізничнетеплоенерго” (79000, м.Львів, вул. С.Петлюри, 4а р/р260038680 в ЛОД „Райффайзен банк Аваль” МФО 325570, ЄДРПОУ 20784943) 10853,04 грн. основного боргу, 735,32 грн. пені, 593,53 грн. інфляційних втрат, 160,62 грн. –3% річних.

3. Стягнути з ПАТ Фірма „Нафтогазбуд” (79026, м.Львів, вул. Стрийська, 144 р/р260022670 в Галицькому ТВБФ ЛОД „Райффайзен банк Аваль” МФО 325570, ЄДРПОУ 01291442) - в дохід державного бюджету України 123,42 грн. державного мита.

4. Стягнути з ПАТ Фірма „Нафтогазбуд” (79026, м.Львів, вул. Стрийська, 144 р/р260022670 в Галицькому ТВБФ ЛОД „Райффайзен банк Аваль” МФО 325570, ЄДРПОУ 01291442) - в дохід місцевого бюджету Личаківського р-ну м.Львова - 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя