Рішення № 106037777, 30.06.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2022 року м. Київ №640/15312/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування і виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та стягнути з відповідача недоплачену суму допомоги у розмірі 11034 грн.

Підстава позову: позивачу виплачено грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у меншому, ніж встановлено Законом України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551).

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з тих підстав, що нараху-вання і виплата грошової допомоги у 2021р. здійснена у розмірі згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325, яка не була визнана неконституційною і була чинною.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм пра-вовідносини.

Позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, що визнається сторонами і підтверджується копією посвідчення від 30.12.2020 Серія НОМЕР_1 .

У 2021р. позивачу здійснено виплату разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 966 грн., що визнається сторонами і підтверджується повідомленням відповідача від 19.07.2021 №09/2533-044.

Позивач звернулася до відповідача із заявою від 27.04.2021, в якій просила провести нарахування і виплату недоплаченої різниці щорічної грошової допомоги до 5 травня 2021р.

Відповідач листом від 18.05.2021 №051-Т-763-05-044 відмовив позивачу у задоволенні цієї заяви, перерахунок та доплату спірної допомоги не здійснив.

Спірні правовідносини виникли у сфері соціального забезпечення і стосуються розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконсти-туційними положення Закону України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ч. 5 ст. 15 Закону №3551 викладено у новій редакції.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано неконсти-туційним окреме положення п. 26 Прикінцевих та перехідних положень БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 5 ст. 15 Закону №3551 (у редакції Закону України від 25.12.1998 №367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") встановлено, що щорічно до 5 травня членам сімей, зазначеним у пункті 1 статті 10 цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, які не одружились вдруге, виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021р. членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується у розмірі 966 гривень.

Вирішуючи питання щодо конкуренції правових норм вказаних актів, суд враховує таке.

Згідно із ст. 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 1).

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України (ч. 2).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнарод-ному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч. 3).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 №440/2722/20 з посиланням вищевказані рішення Конституційного Суду України і наведені цим судом мотиви та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами зазначила, що для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112, а Закон №3551, який має вищу юридичну силу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19 зазначила, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 №913/204/18, від 10.03.2020 №160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10.02.2016 №537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у ч. 4 ст. 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014р. слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 суперечить ст. 15 Закону №3551, тому відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України та з урахуванням вищенаведених рішень Конституційного Суду України і Великої Палати Верховного Суду при вирішенні цієї справи належить застосовувати Закон №3551, а не вказану постанову Уряду, безвідносно до того, що її положення не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2021 рік" мінімальний розмір пенсії за віком встановлювався в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, і становив 1769 грн.

Отже, позивач мала право на отримання разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі 8845 грн., а не 12000 грн., як помилково зазначено у позовній заяві. Виплата позивачу грошової допомоги у меншому розмірі не відповідає вимогам Закону №3551 і порушує вказане право позивача, тому вимогу про визнання протиправними таких дій відповідача належить задовольнити.

Заперечення відповідача з посиланням на відсутність у нього відповідних бюджетних призначень є зрозумілими, але не можуть бути перешкодою для судового захисту і поновлення порушеного права позивача. При цьому бюджетне законодавство передбачає внесення змін до бюджетних призначень.

Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, належним та достатнім способом поновлення порушеного права є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги), тому з метою ефективного захисту порушеного права суд дійшов висновку про наявність передбачених ч. 2 ст. 9 КАС України підстав для виходу за межі позовних вимог в цій частині.

Вимогу про стягнення з відповідача коштів у сумі 11034 грн. не належить задовольняти, оскільки підстав для виплати позивачу вказаної суми коштів у відповідача немає.

Отже, позов підлягає задоволенню в частині.

Позивач звільнена від сплати судового збору; інші судові витрати сторонами не заявлялись, тому їх розподіл судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 241-246, 257-263 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити позов ОСОБА_1 частково.

2. Визнати протиправними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у 2021р. у розмірі, меншому п`яти мінімальних пенсій за віком.

3. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня у 2021р. у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

4. Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Позивач: ОСОБА_1 ;

АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат;

03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7; код ЄДРПОУ 22886300.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко