Рішення № 10603753, 13.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.10                                                                                           Справа№ 11/100

Суддя Сало І.А.

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.          

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест», м.Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Компанії Деніс-Львів», м.Львів

про стягнення 8730,69грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Дзюба Г.Л.- предст. доручення № 103 від 09.03.2010року

від відповідача: не з»явився

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Фарлеп-Інвест»звернулося до господарського суду Львівської області із позовом про стягнення із Приватного підприємства «Компанії Деніс-Львів»8730,69грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 31.05.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 13.07.2010року.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на укладений між Львівським дочірнім підприємством «Фарлеп»та ПП «Компанією «Денис-Львів»договір про надання телекомунікаційних послуг № 07111310009 від 13.11.2007року на підставі якого позивач зобов»язався надати абоненту телекомунікаційні послуги, за які відповідач зобов»язався розраховуватися відповідно до умов цього договору.

В результаті реорганізації, проведеної у 2008році шляхом приєднання Львівського ДП «Фарлеп»до ВАТ «Фарлеп-Інвест», ВАТ «Фарлеп-Інвест»виступає правонаступником Львівського ДП «Фарлеп». Товариство є правонаступником всіх прав та обов»язків, що підтверджується витягом із Статуту ВАТ «Фарлеп-Інвест»зареєстрованим 23.02.2010року.

На виконання умов договору позивачем надавались відповідачу телекомунікаційні послуги, які останнім не оплачувались внаслідок чого у нього виникла заборгованість по оплаті спожитих послуг в розмірі 8730,69грн.

Відповідно до п.п.4.7 договору у випадку застосування авансової системи оплати, абонент щомісяця, до 20 числа поточного місяця, робить авансову передплату вартості Послуг ТК на суму не меншу вартості послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з наступним перерахуванням (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) на підставі обсягу фактично наданих послуг.

Відповідно до п.п.4.6 договору при застосуванні кредитної системи оплати, Абонент зобов»язується оплачувати надані йому послуги щомісяця, у термін до 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

З огляду на викладене, зважаючи на тривалу заборгованість в оплаті, що складає 8730,69грн., позивач звернувся до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

На підставі укладеного між ПП «Компанією «Деніс-Львів»та Львівським ДП «Фарлеп»договору позивач надавав відповідачу телекомунікайні послуги, вартість яких відповідач зобов»язався своєчасно оплачувати.

З огляду на недобросовісне виконання договірних зобов’язань з боку відповідача щодо оплати, у нього виникла заборгованість, яка на момент подання позову складає 8730,69грн.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5 ст. 33 ЗУ «Про телекомунікації»від 18.11.2003року споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

З огляду на викладене, суд вважає позовну вимогу підтвердженою представленими суду доказами.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.           

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 34, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Компанії Деніс-Львів», м.Львів, вул. В.Великого, 95 кв.64 /ЗКПО 33711183/ на користь Відкритого акціонерного товариства «Фарлеп-Інвест», м.Київ, провулок Кутузова, 3 /ЗКПО 19199961/ 8730,69грн. основного боргу, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91 -93 ГПК України.

Суддя