Рішення № 10603678, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа № 2/63

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С. за участю представника позивача Кокоячука В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний Продукт”, смт. Ювілейне до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтракт-Львів ”, м. Стрий про стягнення 24762 грн. 53 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рідний Продукт”, смт. Ювілейне”, звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтракт-Львів ”, м. Стрий про стягнення 24762 грн. 53 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 12.04.2010р. призначив розгляд справи на 18.05.2010р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 01.06.2010р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість за товар становить 21572 грн. 77 коп. У зв’язку з порушенням строків оплати товару відповідачу нараховано пеню в сумі 1715 грн. 10 коп. інфляційні втрати в сумі 1229 грн. 65 коп., 3% річних в сумі 245 грн. 01 коп.

Представнику сторони роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 12.04.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

1 вересня 2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №Л003/01.

За цим договором постачальник (позивач) зобов’язувався постачати і передавати у власність покупцю (відповідачу) товар, а покупець зобов’язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач за період з 30.09.2009р. по 16.10.2009р. поставив відповідачу по видаткових накладних (оригінали видаткових накладних оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 23371 грн. 00 коп.

Пунктом 2.8. договору №Л003/01 від 01.09.2009р. передбачено, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару покупцем (відповідачем) за умови своєчасного надання постачальником (позивачем) всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 21572 грн. 77 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 4.1. договору поставки товару №Л003/01 від 01.09.2009р., за несвоєчасну оплату товару покупець (відповідач) на вимогу постачальника (позивача) сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день протермінування платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1715 грн. 10 коп., а також інфляційні втрати в розмірі 1229 грн. 65 коп. та 3% річних в розмірі 245 грн. 01 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 21572 грн. 77 коп. основного боргу, 1715 грн. 10 коп. пені, 1229 грн. 65 коп. втрат від інфляції та 245 грн. 01 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтракт-Львів ”, м. Стрий , вул. Шевченка, 88 Б, Львівська область (ідентифікаційний код 35130711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рідний Продукт”, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, 36, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область (ідентифікаційний код 34560700) 21572 грн. 77 коп. основного боргу, 1715 грн. 10 коп. пені, 1229 грн. 65 коп. втрат від інфляції, 245 грн. 01 коп. 3% річних, 247 грн. 62 коп. державного мита, 236 грн. коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя