Ухвала суду № 106036382, 26.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

26 липня 2022 року м. Київ№ 640/1368/22Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглядаючи адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Компанія «Райз»доДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українитретя особаІноземна юридична особа акціонерне товариство «Nibulon S.A.»про визнання протиправними дій,В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Компанія «Райз» звернулось з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просить:

- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни у виконавчому провадженні №55583162, що виразились у складенні та направленні позивачу Вимоги державного виконавця від 23.09.2021 року №55583162/2 (20.1).

Відповідачем і третьою особою заявлено клопотання про залишення позову без розгляду в зв`язку з пропуском позивачем 10-денного строку звернення до суду та одночасно відсутністю поважних причин для поновлення такого строку.

Позивачем, в свою чергу, в позовній заяві не заперечується факт пропуску строку звернення до суду, натомість позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду через те, що після отримання Вимоги позивачем вчинялись дії по її оскарженню в рамках іншої адміністративної справи шляхом подання заяви про зміну позовних вимог, однак ухвалою суду було відмовлено в прийнятті такої заяви.

Вирішуючи питання дотримання позивачем строку звернення до суду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.ч.2-3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 2 ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено інший (спеціальний) строк на звернення до суду з даним позовом, а саме - десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк в 10 днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилась, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів у спорі з органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Як зазначає позивач в позовній заяві, про обставини порушення власних прав йому стало відомі після отримання 29.09.2021 року вимоги старшого державного виконавця Відділу примусового, що також підтверджується конвертом та інформацією про відстежування поштових відправлень за №0100198380860.

29.09.2021 Окружним адміністративним судом у справі №640/25593/21 відкрито спрощене провадження за позовом ПрАТ «Компанія «Райз» про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди Світлани Григорівни щодо направлення іншої (першої за датою) вимоги від 30.08.2021.

Після отримання вимоги від 23.09.2021 року ПрАТ «Компанія «Райз» прийнято рішення звернутися до Окружного адміністративного суду міста Києва в межах справи №640/25593/21 із Заявою від 01.10.2021 про збільшення вимог, посилаючись на пов`язаність вимог та визнати протиправними дії щодо направлення вимоги від 23.09.2021р.

21.12.2021 на електронну адресу ПрAT «Компанія «Райз» надійшла ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2021 по справі №640/25593/21, про відмову ПрAT «Компанія «Райз» у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 01.10.2021 року.

Відтак, ПрАТ «Компанія «Райз» 29.12.2021 звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом.

Зазначені вище доводи позивача відхиляються судом, як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним позовом, адже з 29.09.2021 позивач не був позбавлений фізичної можливості звернутись до суду з даним позовом, а обрання способу захисту у формі подання заяви про зміну предмету позову здійснено позивачем не власний розсуд.

При цьому, ст.287 КАС України чітко вказує на належний спосіб захисту в подібній категорії спорів подання позовної заяви протягом 10 днів, а не вчинення будь-яких інших процесуальних дій на розсуд заявника, як то подання заяви про зміну предмету позову в рамках іншої справи.

До того ж, на переконання суду, при поданні заяви про зміну позовних вимог в рамках іншої справи позивачу достеменно мали бути відомі положення ч.1 ст.47 КАС України, за змістом яких одночасна зміна предмету і підстав позову не допускається.

Таким чином, оскільки помилкове розуміння стороною норм процесуального права не може бути підставою для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, а позивач з 29.09.2021 жодним чином не був позбавлений фізичної можливості звернутись до суду з даним позовом у визначений строк, суд приходить до висновку про відсутність належних і допустимих доказів, що підтверджуються існування об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду, внаслідок чого позов слід залишити без розгляду.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні «Іліан проти Туреччини», зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, саме позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку виникають підстави для зловживання процесуальними правами.

У п. 41 рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 року «Пономарьов проти України» Суд вказав, що: <...>Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За змістом ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя П.О. Григорович