Рішення № 106036296, 27.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2022 року м. Київ № 640/37323/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Карапетяна А.С.

за участі представників сторін:

представника позивача: Ратушняк П.В.

представника відповідача: Мкртчана В.Х.

розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ ЕНЕРДЖИ»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови №2431 від 01.12.2021,-

На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 27 липня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВ ЕНЕРДЖИ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ») з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту - відповідач, НКРЕКП, Регулятор), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про накладення штрафу на ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» № 2431 від 01.12.2021 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на думку позивача, перевірка, за результатом якої прийнята постанова, проведена із порушенням передбаченого законом порядку, а саме п. 4 ч. 8 ст. 19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII та прийнята без належного обгрунтування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2021 року відкрито провадження у справі № 640/37323/21 в порядку загального позовного провадження.

18 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти позовних вимог, оскільки позапланова перевірка дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а оскаржувана постанова НКРЕКП прийнята в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

Відповідач також вказує, що підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки було звернення Державного підприємства «Оператор ринку», в якому зазначено, що у позивача спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень та за жовтень 2021 року.

Відповідач також зазначає, що постанову № 2431 прийнято з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на TOB «СВ Енерджи», застосовано санкції відповідно до законодавства.

25 січня 2022 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача, зі змісту якої вбачається незгода позивача з доводами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

31 січня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення відповідача, відповідно до яких останній зазначає, що Законом про НКРЕКП можливість зменшення розміру штрафу після прийняття постанови про його накладення не передбачена. Оскаржувана Постанова № 2431 прийнята відповідачем в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, в силу вимог статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для задоволення позову відсутні.

У судовому засіданні 27 липня 2022 року представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

08 листопада 2021 року НКРЕКП прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача (Постанова від 08.11.2021 р. № 2008 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ»). На підставі Постанови № 2008, посвідчення на проведення позапланової невиїзної перевірки від 08.11.2021 № 666, у період з 09.11.2021 по 09.11.2021 здійснено позапланову невиїзну перевірку TOB «СВ Енерджи».

09.11.2021 р. за результатами проведеної перевірки відповідачем було затверджено Акт позапланової невиїзної перевірки № 583, відповідно до якого ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» порушило вимоги нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, Ліцензійні умови з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійні умови з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності).

Позивачем 22 листопада 2021 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в зв`язку з незгодою з Актом подані пояснення до акту № 63.

У результаті розгляду 01 грудня 2021 року на засіданні НКРЕКП акту прийнято постанову «Про накладення штрафу на ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» № 2431 від 01 грудня 2021 року, відповідно до якої на ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» накладено штраф у розмірі 1 700 000,00 грн.

Вважаючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від № 2431 від 01 грудня 2021 року «Про накладення штрафу на ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» протиправною та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус та повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг визначаються Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі також - Закон № 1540-VIII) (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - Регулятор) є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

За змістом статті 4 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" основними принципами діяльності Регулятора є, зокрема: законність; компетентність; справедливість; прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; недопущення дискримінації; відповідальність за прийняті рішення.

Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII НКРЕКП здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Положеннями частин другої-третьої статті 19 Закону №1540-VIII передбачено, що перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 19 Закону про НКРЕКП підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки є, зокрема, обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики чи комунальних послуг, її законних прав та надання документів (копій документів), що підтверджують таке порушення.

Згідно з частиною п`ятою статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акту членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акту про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акту на засіданні Регулятора.

Положенням пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» було встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку "на добу наперед" у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку "на добу наперед", збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії.

З матеріалів справи вбачається, що до НКРЕКП надійшло звернення Держаного підприємства «Оператор ринку» (далі - ДП «Оператор ринку») від 02.11 2021 № 01-13/2777 в доповнення до листів ДП «Оператор ринку» з конференційною інформацією від 01.10.2021 № 03-13/2522 та від 02.11.2021 № 01-13/2774, в якому ДП «Оператор ринку» повідомив, що у деяких електропостачальників та трейдерів спостерігається перевищення встановленого в Законі обмеження у 10%, а у деяких взагалі відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а також обсяги імпорту електричної енергії, що може свідчити про недотримання учасниками РДН/ВДР, вимог абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

ДП «Оператор ринку» у своєму листі від 02.11.2021 № 01-13/2777 надав Переліки електропостачальників та трейдерів, зокрема, ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ», у яких спостерігалось перевищення загального обсягу продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» (далі - РДН) 10% зареєстрованих обсягів купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсягів імпорту, а також у яких відсутні відповідні зареєстровані обсяги купівлі за вересень та за жовтень 2021 року.

Згідно з інформацією, наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» від 01.10.2021 № 03-13/2522, у вересні 2021 року акцептований обсяг продажу електричної енергії позивача на РДН склав 712,5 МВт*год.

Проте, у позивача у вересні 2021 були відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії позивачем на РДН від встановленого пунктом 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону обмеження в 10% склало 712,5-0=712,5 МВт*год.

Також, за інформацією, наведеною у додатку 1 до листа ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2774, позивачем у жовтні 2021 року зареєстровано купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт в обсязі 745,0 МВт*год. 10% від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за такими двосторонніми договорами та імпорту становить 74,5 МВт*год. Акцептований обсяг продажу електричної енергії ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» на РДН у жовтні 2021 року склав 222,8 МВт*год. Відхилення акцептованого обсягу продажу електричної енергії ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» на РДН від встановленого пунктом 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону обмеження в 10% склало 222,8-74,5=148,3 МВт*год. Частка проданої Ліцензіатом електричної енергії на РДН від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорту у жовтні 2021 році становить 29,9%.

З метою перевірки інформації, викладеної у листах ДП «Оператор ринку» від 02.11.2021 № 01-13/2774 та від 02.11.2021 № 01-13/2777, на підставі пункту 4 частини восьмої статті 19 Закону про НКРЕКП 08.11.2021 НКРЕКП на засіданні у формі відкритого слухання прийнято постанову № 2008 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ».

Враховуючи, що проведення позапланової перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень Регулятора, а також те що перевірка проводилась на підставі обґрунтованого звернення ДП «Оператор ринку», суд приходить до висновку, що позапланова невиїзна перевірка ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» була здійснена Регулятором у відповідності до вимог Закону № 1540-VIII.

Крім того, позивачем Постанова від 08.11.2021 р. № 2008 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» не оскаржувалась.

Щодо суті виявлених під час перевірки порушень, суд зазначає наступне.

Комісією з проведення перевірки встановлено, що TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» у вересні 2021 року здійснило продаж електричної енергії на РДН в обсязі 712,5 МВт*год. Проте, у позивача в зазначеному періоді (місяці) відсутні зареєстровані обсяги купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, та обсяги імпорту електричної енергії.

У жовтні 2021 року TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» зареєструвало купівлю електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорт в обсязі 745,0 МВт*год.

Обсяг продажу електричної енергії TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» на РДН у жовтні 2021 року склав 222,8 МВт*год.

Таким чином, TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» у вересні 2021 року не мало права здійснювати продаж електричної енергії на РДН, оскільки не здійснювало купівлю у даному періоді (місяці) електричну енергію за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорту, а у жовтні 2021 року було зобов`язане продати на РДН не більше 74,5 МВт*год електричної енергії, що становить 10 % зареєстрованого обсягу купівлі в цьому місяці електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників та/або гарантованого покупця та імпорту (745,0 МВт*год). За даними перевірки, у вересні 2021 року TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» продало на РДН 712,5 МВт*год та у жовтні 2021 року ним продано на РДН 222,8 МВт*год, що загалом перевищує встановлене обмеження на 148,3 МВт*год. (222,8-74,5). Проданий TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» у вересні-жовтні 2021 року понад граничний обсяг електроенергії складає 1155,5% від встановленого обмеження.

TOB «СВ ЕНЕРДЖИ» листом від 22 листопада 2021 року № 63 (вх. НКРЕКП від 23 листопада 2021 року № 24569/1-21) надало до НКРЕКП пояснення та обґрунтування до Акту про проведення позапланової невиїзної перевірки від 09.11.2021 № 583 (далі - Пояснення).

В обгрунтування порушення обмеження, передбаченого абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» зазначає, що ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» було продано на РДН у вересні 2021 року електричну енергію в обсязі 712,5 МВт*год, однак зазначений об`єм електричної енергії був закуплений Товариством не у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця, а в суб`єкта господарювання, що здійснює трейдерську діяльність.

Так, до моменту вступу в силу абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (набрання чинності відбулося 29.08.2021 року) між ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір від 25.06.2021 року, яким було передбачено купівлю-продаж електричної енергії, в тому числі на вересень 2021 року.

Зазначені об`єми купівлі-продажу електричної енергії були зареєстровані в порядку, передбаченим чинним законодавством України.

З огляду на те, що ФОП ОСОБА_1 не здійснює діяльність з виробництва електричної енергії та не є гарантованим покупцем, то відповідний об`єм електричної енергії, що закуплявся ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» в нього не підпадає під обмеження, визначені абзацом третім пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

З приводу продажу електричної енергії на РДН у жовтні 2021 року в обсязі 222,8 МВт*год пояснює, що ДП «Оператор ринку» виявивши, на його думку, порушення з боку ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ», з метою попередження спричинення можливих негативних наслідків, повинен був повідомити ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» про такі порушення. Після чого Товариство б розглянуло зауваження ДП «Оператор ринку» і у разі їх обґрунтованості прийняло б відповідні рішення, спрямовані на усунення таких порушень.

Також, у поясненнях ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» пояснює порушення, передбачені підпунктом 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов №1469 щодо заборони ліцензіатам надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону України «Про ринок електричної енергії» наступним чином: «Товариством закупалися обсяги електричної енергії на підставі Договору купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів від 25.06.2021 року, який жодним чином не суперечить Закону України «Про ринок електричної енергії», та був украдений до моменту вступу в силу абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Суд зазначає, що абзац третій пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» встановив обмеження щодо загального (максимального) обсягу продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці), який не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). При цьому дата укладення двосторонніх договорів не мала значення, оскільки виконання договору можливе у майбутньому. ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ», ураховуючи обмеження абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», міг продати електричну енергію на ринку «на добу наперед», якщо законтрактував її у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця і в обсязі не більше 10% від такого зареєстрованого обсягу.

Крім того, під час перевірки позивача Регулятором було встановлено порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії', (трейдерської діяльності) та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується Актом позапланової невиїзної перевірки № 583 від 09.11.2021 р.

Акт перевірки позивач отримав 16.11.2021 р., у передбачений законодавством строк, та надав відповідачу свої письмові пояснення, які були враховані Регулятором при винесенні оскаржуваної постанови.

Зазначене свідчить про недотримання ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ» вимог нормативно- правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1469 (далі - Ліцензійні умови № 1469) та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1468 (далі - Ліцензійні умови № 1468).

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність Постанови Регулятора № 2431 від 01.12.2021 р., прийнятою за результатами позапланової невиїзної перевірки позивача, щодо порушення законодавства ТОВ «СВ ЕНЕРДЖИ», що регулює функціонування ринку електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії', (трейдерської діяльності) (далі - Ліцензійних умов № 1468) та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу (далі - Ліцензійних умов № 1469), а саме:

пункту 1 частини другої статті 55 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку трейдерів дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

пункту 1 частини другої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині обов`язку електропостачальника дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;

абзацу третього пункту 9 розділу XVII Закону, яким встановлено, що тимчасово, до 1 листопада 2021 року загальний (максимальний) обсяг продажу електричної енергії електропостачальниками та/або трейдерами на ринку «на добу наперед» у розрахунковому періоді (місяці) не може перевищувати 10 відсотків від зареєстрованого обсягу купівлі електричної енергії за двосторонніми договорами у виробників електричної енергії та/або гарантованого покупця такими електропостачальниками та/або трейдерами на такий розрахунковий період (місяць). У разі здійснення імпорту електричної енергії постачальником та/або трейдером обсяг електричної енергії, що може бути проданий таким електропостачальником та/або трейдером на ринку «на добу наперед», збільшується на обсяг такої імпортованої електричної енергії;

пункту 1 постанови НКРЕКП від 01 вересня 2021 року № 1495 «Про деякі питання діяльності електропостачальників та/або грейдерів на ринку «на добу наперед», яким встановлено, що електропостачальникам, трейдерам, Оператору системи передачі та Оператору ринку забезпечити дотримання абзацу третього пункту 9 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону;

підпункту 5 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

підпункту 22 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1469 відповідно до якого ліцензіатам забороняється надавати пропозиції та укладати договори, які містять положення, що суперечать Закону;

підпункту 5 пункту 2.2 глави Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата виконувати рішення НКРЕКП у строки, встановлені відповідним рішенням та законодавством;

підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку ліцензіата здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону та нормативно- правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії.

Щодо твердження позивача, що оскаржувана постанова є непропорційною, оскільки не враховує дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для позивача, та цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення», застосований штраф є надмірним.

Так, відповідно до статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон про НКРЕКГГ), за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції, зокрема, у вигляді накладення штрафу.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акту перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, як мають стримуючий вплив.

Згідно з частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною третьою статті 77 Закону у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, зокрема, штрафу.

Відповідно до положень підпункту 4 частини четвертої статті 77 Закону, Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах:

4) від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню, зокрема, б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Так, частина третя статі 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно- дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 (далі - Методологія), дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

До того ж, пунктом 2.4 Методології визначено, що дискреційні повноваження мають такі ознаки:

1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;

2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно- правовому акті, проекті нормативно-правового акту форм реагування на цей юридичний факт;

3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;

4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на викона*ння функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень -. видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;

5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;

6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

Також суд зазначає, що у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.04.2021 у справі № 480/2675/20 (адміністративне провадження № К/9901/4877/21) зазначено, що «...якщо за результатом проведеної у встановленому порядку перевірки НКРЕКП виявлено порушення у діяльності суб`єкта господарювання, то вирішення питання про визначення конкретного розміру санкцій у межах, встановлених частиною четвертою з урахуванням вимог частини п`ятої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», є дискреційним повноваженням НКРЕКП».

Враховуючи вище викладене, Постанову № 2431 прийнято з урахуванням вимог статті 77 Закону, а також з дотриманням принципів пропорційності порушення і покарання, прозорості та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив, зокрема, при прийнятті рішення НКРЕКП про накладення штрафу на ТОВ «СВ Енерджи», застосовано санкції відповідно до законодавства.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та рішення, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову «Про накладення штрафу на ТОВ «СВ Енерджи» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності)» № 2431 від 01.12.2021 р., НКРЕКП діяла обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що визначені законодавством України.

На думку суду, позивачем не доведено протиправність та необґрунтованість спірного рішення з урахуванням вимог, визначених частиною другою статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України.

Таким чином, розглянувши справу по суті заявлених вимог, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень доведено правомірність рішення, що оскаржується.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (п. 3, п. 4 ст. 90 КАС України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог суд відмовив, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ ЕНЕРДЖИ" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 12, офіс 194, код ЄДРПОУ 43464390) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови №2431 від 01.12.2021 - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 04 серпня 2022 року

Суддя Є.В. Аблов