Рішення № 106035997, 02.08.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2022 року м. Київ№ 640/32703/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ»доКиївської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМИСЛОВА ОПТОВА КОМПАНІЯ» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом, в якому просить:

1) визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00751 від 28.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610261/2 від 28.07.2021 року;

2) визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00745 від 26.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610256/2 від 26.07.2021 року;

3) визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100230/2021/00778 від 03.08.2021року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610275/2 від 03.08.2021 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 відкрито загальне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 16.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення норм Митного кодексу України, було необґрунтовано використано резервний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була значною мірою збільшена. Позивач також зазначає, що у відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, а тому оскаржуване рішення та картка-відмови підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що надав до матеріалів справи письмовий відзив в якому посилається на те, що позивачем не дотримані вимоги ч.2 ст.53 МК України в частині надання всіх необхідних для митного оформлення документів для підтвердження обраного методу визначення митної вартості за ціною контракту.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Стосовно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00751 від 28.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610261/2 від 28.07.2021 року

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» та Компанією JIANGSU GREEN POUWER NEW ENERGY Co.,Ltd. (Китай) було укладено міжнародний договір поставки товару № JGP-20/1, відповідно до п.2.3 якого опис товару, який поставляється, його загальна кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються Сторонами у відповідних Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно до специфікації №23253 від 20.05.2021 року сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів 370 Вт і сонячних модулів 540 Вт (надалі - «товар»).

28.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» з метою митного оформлення зазначених товарів подало до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA 100230/2021/321932, визначивши опис товару вказаної декларації, як «Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи сонячні модулі SOLAR MODULE 370 W mono-crystal lаіnе/ сонячні модулі 370W панель сонячна напівпровідникова фоточутлива - 832 шт.; SOLAR MODULE 540 W mono-crystal lаіnе / сонячні модулі 540W панель сонячна напівпровідникова фоточутлива - 1860 шт. Торгівельна марка: Sola. Виробник: Jiangsu Green Power New Energy».

Разом з декларацію були подані наступні документи: договір міжнародної поставки товарів №JGP-20/1 від 19.04.2021; специфікація №23253 від 20.05.2021; рахунок-фактура (Commercial Invoice) №А210429-2 від 20.05.2021; коносамент (Bill of landing) №YMLUM236360523 від 30.05.2021; пакувальний лист (Packing list) A210429-2 від 20.05.2021; прейскурант (прайс - лист) від 19.05.2021; висновок експертного дослідження товару № 485/21 від 22.07.2021.

28.07.2021 Київська митниця винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/00751 через необхідність внесення змін до гр. 12, 45, 46, 47 графи «В» митної декларації після прийняття МД до митного оформлення.

Також 28.07.2021 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610261/2, у графі 33 якого вказано, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Прийняття такого рішення відповідач, посилаючись на частину 3 статті 53 МК України, обґрунтовує наступним: За результатами опрацювання документів, встановлено:

1)згідно комерційного інвойса товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару.

2)пунктом 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що строки поставки товару обумовлені в інвойсі на кожну партію, та є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня;

3)пунктом 5.4 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку визначеному в інвойсі. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня;

4)невідповідність щодо переходу права власності на товар, відповідно до п 3.5 право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент розмитнення товарів в Україні, що відповідає даті вантажної митної декларації, але не раніше повної оплати за товари згідно з проформою-рахунком або рахунком-фактурою.

Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ.

Митну вартість визначено із застосуванням резервного методу.

Додаткові документи позивачем не надавались.

Стосовно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00745 від 26.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610256/2 від 26.07.2021 року

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» та компанією RISEN ENERGY CO.,LTD (Китай) було укладено договір міжнародної поставки товарів № REC-20/1.

Відповідно до специфікації від 06.05.2021 №23750 сторони договору погодили поставку товару на територію України, зокрема сонячних модулів 450Вт.

26.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» з метою митного оформлення зазначених товарів подало до Київської митниці митну декларацію ІМ 40 ДЕ UA100230/2021/321648 визначивши опис товару вказаної декларації як «Прилади напівпровідникові фоточутливі, сонячні фотогальванічні елементи: SOLAR PHOTOVOLTAIC MODULE 450W…».

Разом з декларацію були подані наступні документи: договір міжнародної поставки товарів № REC-20/1 від 01.02.2021; специфікація № 23750 від 06.05.2021; рахунок - фактура (Commercial Invoice) № RSPN210589 від 06.05.2021; коносамент (Bill of landing) №COSU630222038 від 18.06.2021; пакувальний лист (Packing list) № RSPN210589 від 06.05.2021; прейскурант (прайс - лист) від 05.05.2021; автотранспортні накладні від 23.07.2021; висновок експертного дослідження товару № 482/21 від 21.07.2021.

26.07.2021 Київська митниця винесла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100230/2021/00745 через необхідність внесення змін до гр. 12, 45, 46, 47 графи 44 графи В МД після прийняття МД до митного оформлення відповідно до рішення ВМО1 митного поста «Південний» від 26.07.2021 №UA 100230/2021/610256/2. Було вказано, що для забезпечення можливості прийняття митної декларації необхідно подати нову декларацію за більшою величиною вартості таких товарів.

Також 26.07.2021 Київська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA100230/2021/610256/2, у графі 33 якого вказано, що вартість товару слід визначати за 6 методом. Прийняття такого рішення відповідач, посилаючись на частину 3 статті 53 МК України, обґрунтовує наступним: За результатами опрацювання документів, встановлено:

1)згідно комерційного інвойса товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB. Що не дає однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листом підтвердити вартість товару. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 ст.57 МКУ.

Митну вартість визначено із застосуванням резервного методу.

Додаткові документи позивачем не надавались.

Стосовно картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100230/2021/00778 від 03.08.2021року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610275/2 від 03.08.2021 року.

В даному випадку має місце поставка за попередньо вказаним контрактом №REC-20/1.

До митного оформлення позивачем були надані аналогічні документи по відношенню до попередньої поставки та ідентичною підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості і картки відмови є претензія відповідача до того, що згідно комерційного інвойса товар поставляється на умовах CFR Одеса, відповідно до наданого прайс-листа вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FOB.

За таких обставин суд не вбачає за необхідне детально описувати дану поставку, адже обставини по відношенню до попередньої поставки є аналогічними, що підтверджується долученими до матеріалів справи документами, поданими до митного оформлення.

Вважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Положеннями частини другої статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з цим, частиною четвертою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

У пунктах 3.16, 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI, визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до підпункту 4.5.10 пункту 4.5 розділу 4 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 631, перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною першою статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої, частинами п`ятою-шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Положеннями частин другої-восьмої статті 57 МК України передбачено наступне. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої, десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору (за першим методом).

Так, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:

- згідно комерційних інвойсів товар поставляється на умовах СFR Одеса, відповідно до наданих прайс-листів вартість ціна за одиницю товару визначена на умовах FОВ, що не дає можливості однозначно ідентифікувати, що наданий до митного оформлення прайс-лист є саме на поточну поставку, а також з урахуванням умов поставок не можливо прайс-листами підтвердити вартість товару.

Як вже було вказано судом вище, частина друга статті 53 МК України не визначає прайс-лист, як документ, що підтверджує митну вартість товарів. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідними контрактами та/або інвойсами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.03.2020 у справі №825/15796/16, від 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем до митного оформлення було надано всі необхідні документи, які визначені частиною 2 статті 53 МК України для підтвердження митної вартості товарів за ціною договору, а відтак, доводи митного органу, що у прайс-листі не вказано термін дії документу, що не дає змоги однозначно ідентифікувати чи має відношення товар до задекларованого товару не приймаються судом до уваги.

Посилання відповідача на те, що пунктом 2.3 та 4.2 зовнішньоекономічного контракту (№JGP-20/1 від 19.04.2021) передбачено, що строки поставки товару обумовлені в інвойсі на кожну партію, та є невід`ємною частиною контракту. Разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня, судом відхиляються, адже відповідно до вказаних пунктів договору відповідні умови поставки зазначаються в Специфікаціях, а не інвойсах.

До того ж, наявна в матеріалах справи копію специфікації №23253 від 20.05.2021 містить строки поставки товару та умови такої поставки.

З аналогічних підстав судом відхиляються доводи митного органу про те, що пунктом 5.4 зовнішньоекономічного контракту передбачено, що покупець сплачує продавцю загальну вартість товару у порядку визначеному в інвойсі, разом з тим в інвойсі вказана інформація відсутня, адже даний пункт договору стосується Специфікації, а не Інвойсу. При цьому, відповідно до буквального тлумачення п.5.4 Договору, він регулює питання перерахунку валюти, а не порядку сплати коштів за товар.

Таким же чином доводи відповідача про невідповідність щодо переходу права власності на товар, відповідно до п 3.5 Договору, не заслуговують на увагу, адже п.3.5 Договору стосується врегулювання питання щодо недоліків поставленого товару.

Щодо доводів митного органу про неможливість застосування попередніх методів і визначення митної вартості із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 МК України, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях за ЕМД, то суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач повинен був навести конкретну інформацію та критерії, за якими він порівнював відповідних товар з тим, який був імпортований позивачем (період постачання, країну відправлення, умови поставки тощо). У спірних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 809/4367/15.

Перевіряючи доводи відповідача про те, що здійснення контролю заявленої декларантом митної вартості товарів належить до повноважень митних органів, які були ним реалізовані, а також про те, що позивачем не надано всіх витребуваних у нього додаткових документів, суд зазначає, що митні органи дійсно можуть здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають реалізуватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що їх ненадання може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

При цьому, слід враховувати, що стаття 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16 та від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем для митного оформлення товару було надано належні та допустимі докази на підтвердження заявленої митної вартості, у зв`язку з чим, оскаржувані рішення про коригування митної вартості є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки судом зроблено висновок про надання позивачем достатніх документів для визначення митної вартості, а рішення про коригування митної вартості визнано протиправними, скасуванню підлягають також й картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00751 від 28.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100230/2021/610261/2 від 28.07.2021 року;

3. Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100230/2021/00745 від 26.07.2021 року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610256/2 від 26.07.2021 року;

4. Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100230/2021/00778 від 03.08.2021року та Рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100230/2021/610275/2 від 03.08.2021 року.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» за рахунок бюджетних асигнувань рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 19 853,25 грн (дев`ятнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три грн 25 коп.).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова оптова компанія» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 6, кв. 42, ЄДРПОУ 43948382)

Київська митниця (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович