Ухвала суду № 106035496, 02.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

"02" вересня 2022 р. № 520/7061/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі до пред`явлення позову ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:

1. Зупинити дію запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про припинення Харківської медичної академії післядипломної освіти до вирішення справи по суті.

2. Заборонити комісії з реорганізації Харківської медичної академії післядипломної освіти вчиняти дії щодо припинення (реорганізації) Харківської медичної академії післядипломної освіти до вирішення справи по суті.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач послався на те, що ОСОБА_1 на сьогоднішній день є виконуючим обов`язки ректора Харківської медичної академії післядипломної освіти. 15.07.2022 державним реєстратором Департаменту реєстрації Харківської міської ради Науменко Г.Є внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (рішення засновників (учасників) юридичної особи) щодо припинення Харківської медичної академії післядипломної освіти в результаті її реорганізації. У зв`язку з цим до комісії з реорганізації Харківської медичної академії

післядипломної освіти переходять повноваження щодо управління справами ХМАПО, що звужує повноваження позивача, як керівника Харківської медичної академії післядипломної освіти. Документи подані Головою комісії з реорганізації ХМАПО ОСОБА_2 , який на сьогоднішній день не з`являвся в Харківській медичній академії післядипломної освіти. Більше того, Харківська медична академія післядипломної освіти не отримувала жодного документа, який б підтверджував, що ОСОБА_2 є головою комісії з реорганізації ХМАПО. Відповідно до пункту 20 Постанови КМУ № 740 від 25.05.1998 року, у разі зміни назви, організаційно-правової форми суб`єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб`єкт підприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змін зобов`язаний подати документи для перереєстрації. Пунктом 21 Постанови КМУ № 740 передбачено, що перереєстрація суб`єктів підприємницької діяльності проводиться в порядку, встановленому для його державної реєстрації. Отже, головою комісії з реорганізації ХМАПО подано документи про внесення змін про припинення юридичної особи поза межами встановленого строку. У зв`язку з вище наведеним протиправність внесення змін в Єдиний державний реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчинено з порушенням процедури.

Суд, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дійшов наступного висновку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 1 ст.151 КАС України визначено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому позивачем не надано доказів щодо існування достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів по забезпеченню позову може привести до несприятливих наслідків для прав позивача, у разі постановлення на його користь судового рішення.

За правовою позицією, викладеною у Рішенні Конституційного Суду України від 31 травня 2011 року № 4-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, „з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в адміністративному судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення постанови в адміністративній справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Тобто, застосування інституту забезпечення позову є дискреційним правом суду, а не його обов`язком, яке він реалізує залежно від обставин справи.

Згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту.

Призначенням інституту забезпечення адміністративного позову є недопущення порушення прав позивача під час розгляду адміністративної справи та створення умов для можливості реального виконання рішення суду в подальшому.

Судом встановлено, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених у ч. 2 ст. 150 КАС України для забезпечення даного адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що застосування заходів забезпечення позову є необґрунтованими, а заява позивача про забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статями 150-154, 241, 243, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі до пред`явлення позову ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяБідонько А.В.