Рішення № 106035407, 02.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 вересня 2022 року № 520/5608/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 06.07.2022 року №204750012863 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1 ), в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) включити до розрахованого страхового стажу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1 ), 26 років, 6 місяців, 28 днів період роботи в ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» з 01.06.2004 по 26.12.2006 (2 роки 6 місяців 25 днів) та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (інн. НОМЕР_1 ), пенсію за віком, починаючи з 30.06.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішення відповідача від 06.07.2022 року №204750012863, яким їй відмовлено в призначенні пенсії за віком, є протиправним та таким, що порушує права позивача. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 02.08.2022 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача зазначено, що за результатами розгляду поданих позивачем документів було встановлено, що до страхового стажу останньої не підлягає врахуванню період з червня 2004 року по грудень 2006 року, оскільки в системі персоніфікованого обліку інформації за цей період відсутня. Відтак, рішення відповідача є таким, що прийнято правомірно та з врахуванням усіх дійсних обставин у справі.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 після досягнення 18.06.2022 року 60-річного віку 30.06.2022 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за віком.

До заяви про призначення пенсії позивачем було додано паспорт громадянки України, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, трудову книжку НОМЕР_2 , довідку Архівного відділу ХМР від 10.11.2021 року № 51 та довідку АТ «Приватбанк» про відкритий рахунок.

Позивачем у позовній заяві вказано, що на час звернення її стаж становив 29 років 01 місяць 29 днів, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» надає право на призначення пенсії за віком.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням від 06.07.2022 року №204750012863 за підписом начальника відділу призначення пенсій та головного спеціаліста відділу призначення пенсій ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу.

При цьому, зі змісту вказаного рішення вбачається, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) наявність страхового стажу, передбаченого частиною першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Відповідно наданих до заяви документів про стаж (ідентифікаційний номер, трудова книжка, довідка про підтвердження періодів роботи) страховий стаж складає 26 років 6 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. При цьому, зазначено, що не враховано до стажу періоди роботи з 01.04.2004 по 26.12.2006, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутні інформація про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків за вищевказаний період.

Позивачем у позовній заяві вказано, що рішення про відмову у призначення їй пенсії вона вважає незаконним та необґрунтованим, таким що грубо порушує ст.ст. 46, 92 Конституції України, ст.ст. 40, 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позбавляє її об`єктивно існуючого права на призначення пенсії за віком відповідно страхового стажу 29 років 01 місяць 29 днів.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із ст. 9 Закону №1058-ІV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Згідно з абзацом 1 частини 2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Приписами ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; військова служба.

При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як передбачено п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Водночас, суд зазначає, що згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Як встановлено судом зі змісту спірного рішення, відповідачем не підтверджено період роботи позивача з 01.04.2004 по 26.12.2006, оскільки за даними персоніфікованого обліку відсутні інформація про нараховану заробітну плату та сплату страхових внесків за вищевказаний період.

Судовим розглядом справи встановлено, що період роботи з 01.06.2004 по 26.12.2006, на який посилається відповідач у оскаржуваному рішенні, повністю входить до періоду роботи позивача відповідно до трудового договору, укладеного 23.10.2003 року з ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» на 38 місяців з 23.10.2003 по 26.12.2006 на посаді оператора котельної 2 розряду ЖРЕУ, що підтверджується записами №№16, 17 трудової книжки НОМЕР_2 , а також довідкою Архівного відділу Харківської міської ради від 10.11.2021 року № 51.

Позивачем у позовній заяві наголошено на обставинах того, що відповідачем не доведено, що у період з 01.06.2004 по 26.12.2006 вона не виконувала роботу згідно трудового договору від 23.10.2003 року та не отримувала заробітну плату.

Також, позивачем наголошено на обставинах того, що після закінчення 26.12.2006 року трудового договору працювати далі вона відмовилася, оскільки зміна на початку 2004 року керівництва ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» утворила на підприємстві довготривалий безлад. Про права простих робітників керівництво забуло, займаючись поділом майна та цінних паперів. Заробітну плату робітникам виплачували з запізненням, бухгалтерський облік та звітність велися з порушенням вимог законодавства. Роками не зникає заборгованість ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» перед Пенсійним фондом України по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а стосовно головного бухгалтера ПАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» порушена кримінальна справа.

Матеріали справи свідчать на користь того, що доказом існування наведених позивачем обстаивн є наявні в Державному реєстрі рішення Господарського суду Харківській області від 04.12.2009 у справі № 38/305-09, ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.09.2014 у справі №639/7561/14-к та численні постанови Жовтневого районного суду м. Харкова у справах про притягнення посадових осіб ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» до адміністративної відповідальності.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Враховуючи положення ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суд зазначає, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Судовим розглядом справи встановлено, що за даними трудової книжки позивача остання у період роботи з 01.06.2004 по 26.12.2006 відповідно до трудового договору, укладеного 23.10.2003 року з ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» на 38 місяців з 23.10.2003 по 26.12.2006, працювала на зазначеному підприємстві на посаді оператора котельної 2 розряду ЖРЕУ.

Однак, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Таким чином, позивач не повинна відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивачки періодів її роботи.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 в справі №208/6680/16-а, від 04.09.2018 в справі № 482/434/17.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що період роботи позивача з 01.06.2004 по 26.12.2006 підлягає зарахуванню до стажу останньої.

Враховуючи встановлені під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення від 06.07.2022 року №204750012863 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.

Враховуючи обставини справи суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача зарахувати до розрахованого страхового стажу ОСОБА_1 період роботи в ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» з 01.06.2004 по 26.12.2006 (2 роки 6 місяців 25 днів).

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з 30.06.2022 суд зазначає, що враховуючи обставини справи та фактично протиправне неврахування відповідачем певних періодів роботи позивача, належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 30.06.2022 року з урахуванням висновків суду у даній справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 06.07.2022 року №204750012863 про відмову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати до розрахованого страхового стажу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 ) період роботи в ВАТ «ХМЗ «Світло шахтаря» з 01.06.2004 по 26.12.2006 (2 роки 6 місяців 25 днів).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн. НОМЕР_1 ) пенсії за віком з 30.06.2022 року з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.