Рішення № 106035402, 02.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

02 вересня 2022 року № 520/5305/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 р. без обмеження її граничним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під., 2-й пов.) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію, у розмірі 89% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром.

В обґрунтування позову позивачем вказано, що дії відповідача, які полягають в перерахунку його пенсії, виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.07.2022 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав необґрунтованості та недоведеності. Також, представником відповідача зазначено, що позивач перебуває на обліку в управлінні як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 29.10.2005 року. При цьому, вказано, що з 01.01.2018 року пенсію позивача було перераховано відповідно до ч.4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103. Однак, визнання не чинними в подальшому п.3 постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року по справі №826/12704/18, яке набрало законної сили 19.11.2019, не може мати наслідком зобов`язання відповідача до вчинення певних дій щодо повторного проведення перерахунку пенсії позивача. Крім того, представником вказано, що після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року №1774-VIII, яким внесено зміни до частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, підставою для перерахунку пенсії зазначено рішення Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить визначення на яких умовах та в розмірі слід здійснити перерахунок пенсії. В той же час, вказано, що частина позовних вимог позивача знаходиться за межами передбаченого ч.2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку. Одночасно, представником відповідача наголошено на обставинах пропущення позивачем строку на звернення до суду з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 24.12.2020 року №510/1286/16-а, а також відсутність підстав для застосування у даному випадку ч.3 ст.51 Закону №2262, оскільки зазначена норма регулює виплаенсії, але не виплаченої з вини органу Пенсійного фонду України.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII.

При цьому, розмір пенсії при її призначенні складав 89% відповідних сум грошового забезпечення.

Також, позивачем у позовній заяві вказано, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звiльнені з військової служби, та деяким іншим категорiям осіб» у зв`язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, з 01.01.2018 йому було проведено перерахунок пенсії. Проте, одночасно з цим безпідставно було здійснено зменшення розміру пенсії з показника 89% грошового забезпечення до показника 70% грошового забезпечення.

Судовим розглядом справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №520/10872/18 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виплати позивачу з 01 січня 2018 року пенсії в розмірі 70% основного розміру пенсії замість встановлених раніше 89%; зобов`язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Харківській області нарахувати та проводити виплату позивачу пенсії з 01 січня 2018 року, з урахуванням основного розміру пенсії 89% від відповідних сум грошового забезпечення, як було призначено позивачу раніше після звільнення з військової служби; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі № 520/10872/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернуто скаржнику.

Також, судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2021 р. по справі 520/15210/21 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків майдан Свободи,5 Держпром, 3 під`їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) щодо відмови у проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м. Харків майдан Свободи,5 Держпром, 3 під`їзд 2-й поверх ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) з 01.04.2019, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону 2011-ХІІ та з врахуванням положень Постанови №704, згідно оновленої довідки від 05.07.2021 № ФХ-114639; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС) судом встановлено, що зазначене рішення не було оскаржувано в апеляційному порядку та у відповідності до норм діючого законодавства набрало законної сили.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем у позовній заяві вказано, що при перерахунку розміру його пенсії відповідач мав би виходити з показника 89% розміру грошового забезпечення, визначеного на підставі довідки від 05.07.2021 № ФХ-114639, а не показника 70% зазначеного розміру грошового забезпечення. Також, з урахуванням цього рішення після перерахунку він сподівався, що розмiр пенсії, виходячи з показника 89% грошового забезпечення складатиме суму 26796,12 грн. Однак, розмір його пенсії склав 18540,00 грн. Отже, вбачається, що при перерахунку розміру його пенсії, здійсненого на виконання рішення суду від 16.09.2021 року по справі №520/15210/21 відповідачем було застосовано положення ч.5 ст. 43 3акону №2262 (у редакції від 30.08.2018 року, чинній на момент здійснення спірного перерахунку пенсії) про обмеження пенсії максимальним розміром.

Представником позивача було направлено на адресу відповідача адвокатський запит, у якому просив перерахувати та виплачувати пенсію без обмеження її розміру, виходячи з 89% грошового забезпечення, а також здійснити виплату недоплаченої суми пенсії, яка виникла внаслідок неправомірного обмеження вiдповiдачем її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2019 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №2000-0203-8/134709 від 28.10.2021 р. представника позивача було повідомлено, що виплата пенсії позивачу здійснюється у встановлених розмірах. Також, вказано, що підсумок пенсії встановлено з урахуванням статті 43 Закону, якою зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Стосовно доводів представника відповідача про пропущення позивачем строку на звернення до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові від 24.12.2020 р. у справі №510/1286/16-а (провадження №11-345апп19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суд, важливо встановити той момент, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав. У спорах, що виникають з органами ПФУ, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу ПФУ відповіді на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок. Отже, в цьому випадку початок перебігу строку звернення до адміністративного суду слід пов`язувати з датою отримання листа-відповіді, листа-роз`яснення від органу ПФУ на запит особи про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку.

Зі змісту наданих представником відповідача пояснень встановлено, що останній пов`язує обставини пропущення позивачем строку на звернення до суду із частиною позовних вимог із обставинами не нарахування позивачу відповідних сум пенсії та відсутністю вини органу у невиплаті таких сум.

Натомість, як встановлено судом, спірним у даній справі є питання вчинення відповідачем дій щодо проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з 01.04.2019 згідно оновленої довідки не у встановленому розмірі та з її обмеженням граничним розміром.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість зазначених доводів представника відповідача.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 р., зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відтак, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Приписами положень ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній станом на момент призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

При цьому, відсоткове співвідношення, встановлене статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Суд зазначає, що позивачу була призначена пенсія за вислугу років та її розмір складав 89 % від грошового забезпечення, що підтверджено матеріалами справи та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2019 року по справі №520/10872/18, яке набрало законної сили.

Водночас, суд наголошує на обставинах того, що в подальшому стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Так, на момент виникнення спірних правовідносин було встановлено, що максимальний розмір пенсії під час її призначення, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Водночас, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, а також з огляду на обставини того, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 р.

З огляду на встановлення під час розгляду справи обставин порушення прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для належного захисту прав останнього зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, у розмірі 89% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 року.

Стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають здійсненні обмеження пенсії позивача граничним розміром суд зазначає наступне.

У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Водночас, суд зазначає, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011 року.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.

В той же час, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Відтак, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Враховуючи обставини того, що норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд приходить до висновку, що вони суперечать один одному.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Відтак, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Таким чином, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області максимального розміру пенсії ОСОБА_1 , право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними у постанові від 16.12.2021 по справі №400/2085/19.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виплати її із обмеженням граничного розміру.

Водночас, враховуючи обставини встановлення під час розгляду справи порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), виходячи з 70% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 р. без обмеження її граничним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під., 2-й пов.) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) пенсію, у розмірі 89% грошового забезпечення, визначеного за оновленою довідкою Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 05.07.2021 №ФХ-114639, з 01.04.2019 року, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.04.2019 року без обмеження її граничним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ - 14099344).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.