Рішення № 106032117, 02.09.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/542/22

Справа № 761/25969/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Кушніра Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (участі) учасників справи (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Щербини Максима Сергійовича /далі - інспектор поліції Щербина М.С./ (адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 9), Департаменту патрульної поліції /далі - Департамент/ (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

20.07.2021 вказаний адміністративний позов, датований 16.07.2021, за підписом позивача, надійшов до Шевченківського районного суду міста Києва.

В позові позивач просить скасувати постанову інспектора поліції Щербини М.С. серії ЕАН № 4447481 від 06.07.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та закрити провадження у справі.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.07.2021 справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Зазначена ухвала мотивована тим, що адреса місцезнаходження відповідача територіально відноситься до Солом`янського районного суду міста Києва.

17.09.2021 справа надійшла до Солом`янського районного суду міста Києва із супровідним листом Шевченківського районного суду міста Києва від 09.09.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2021 для розгляду зазначеного позову визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 24.09.2021 вказаний позов прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України /далі - КАС України/).

Обґрунтування позову

В позові, зокрема, вказується, що постановою інспектора старшого лейтенанта рядового поліції 3 батальйону, роти Управління патрульної поліції в м. Києва Щербиною Максимом Сергійовичем серія ЕАН № 4447481 від 06.07.2021 позивача, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. 00 коп. за ч. 1 ст.121 КУпАП за те, що 06.07.2021 об 06:46:34 годині в м. Києві по вулиці Баумана, 11 водій керував автомобілем з занесеним тонуванням на задні блокфари, що зменшує їх прозорість, чим порушив п. 31. 4.3. ПДР - керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з яким відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Позивач вказує, що дійсно рухався на ТЗ державний номер КА1443AT марки Mercedes-Benz С 300 по вулиця Баумана, 11 в місті Києві 06.07.2021.

Зазначає, що під час руху на зустріч їхав автомобіль патрульної служби. Біля місця проживання позивача за адресою: м. Київ, вул. Баумана, 11 стояв автомобіль патрульної служби, інспектор зупинив транспортний засіб позивача, який на вимогу назвати причину запинки, повідомив, що в позивача щось с стоповими фонорями, нібито вони затоновані.

Позивачем зауважуються, що його заперечення про те, що він не порушував правил дорожнього руху інспектором не враховані, інспектор самовільно визначив, що стопові фонарі тоновані та в подальшому інспектор розглянув справу про адміністративне правопорушення та склав оскаржувану постанову

Позивач не погоджується із зазначеним рішенням інспектора, бо вважає себе невинним, постанову ЕАН № 4447481 від 06.07.2021 необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з невідповідністю висновків інспектора і фактичним обставинам справи.

При цьому наголошує, що жодного доказу правопорушення, як доказ обвинувачень з боку інспектора, надано не було.

Щодо правової позиції відповідачів

15.06.2022 до Солом`янського районного суду надійшов відзив на позовну заяву, датований 07.06.2022, в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Зазначається, що викладені в позовній зайві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного.

Так, вказується, що відповідно до винесеної постанови, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «С 300 », номерний знак НОМЕР_2 , 06.07.2021 о 06 год 46 хв., за адресою: м. Київ, вул. Баумана 11, водій керував транспортним засобом з нанесеним тонуванням на задні блокфари що зменшує їх прозорість чим порушив п. 31.4.3. ґ) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, тим самим скоївши правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Зазначається, що інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права.

Зокрема, зауважується, що під час патрулювання м. Києва екіпажем Рубін було виявлено порушення ПДР у вигляді керування транспортним з нанесеним тонуванням на задні блокфари що зменшує їх прозорість на транспортному засобі «С 300», номерний знак НОМЕР_2 , що рухався по вул. Баумана 11, у м. Києві. Відтак, зупинивши зазначений транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , інспектори підійшли до нього, представилась, пояснила причину зупинки та на підставі п. 2.4 (а) ПДР висунула законну вимогу до водія пред`явити документи, зазначені у п. 2.1 ПДР.

Крім того, звертається увага, що п. 31.1 ПДР встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно- технічної документації.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

06.07.2021 інспектором поліції Щербиною М.С. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 44447481 (а.с. 8) за змістом якої, 06.07.2021 о 6 год 46 хв., в м. Києві по вул. Баумана, 11, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «С 300», номерний знак НОМЕР_2 , з нанесеним тонуванням на задні блок фари, що зменшує їх прозорість, чим порушив п. 31.4.3 ПДР України.

У зв`язку з такими обставинами, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП України та накладено штраф у розмірі 340,00 грн.

Пункт 7 оскарженої постанови «до постанови додаються» не заповнений.

Позивач з вказаною постановою не погоджується, зазначаючи, що він не порушував вимог п. 31.4.3 ПДР.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права:

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень передбаченим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 34.3.1 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: зовнішні світлові прилади: на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Відповідно до п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП, а саме: доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що інспектором поліції Щербиною М.С., оцінювалися докази, оскільки в графі «до постанови додаються» - відсутні позначення чи посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Отже, зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що інспектором поліції до постанови додавались докази.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, графа оскаржуваної постанови: «до постанови додаються …» - працівником поліції не заповнена, що свідчить про відсутність будь-яких доказів, отриманих в порядку, визначеному чинним законодавством України, щодо вчинення водієм адміністративного правопорушення.

Не додано Департаментом будь-яких доказів вчинення позивачем порушення, вказаного в оскаржувані постанові також і в порядку надання відзиву на позов.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України), суд має констатувати, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено жодним допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 у справі № 338/1/17 зазначив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

При цьому, ст. 62 Конституції України регламентує, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

В постанові Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, також звертається увага на те, що обов`язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача, - суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а).

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З іншого боку, рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Враховуючи викладене, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку поліцейських, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасування оскаржуваної постанови.

Водночас, належним відповідачем в даній категорії справ є саме Департамент патрульної поліції.

Так, як зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 742/2298/17 від 17.09.2020 належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення є орган який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

На підставі наведеного, інспектор поліції Щербина М.С. є неналежним відповідачем у даній справі, у зв`язку з чим відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині належного відповідача.

Щодо вимоги про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення суд звертає увагу на наступне.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Водночас, суд звертає увагу на те, що виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в ст. 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у ст.ст. 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 121 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (ч. 1 ст. 283 КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП належить органам Національної поліції та належить до дискреційних повноважень останніх.

Тому, суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах, про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у ст. 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Саме така правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 2301/243/17.

На підставі наведеного, суд відмовляє в задоволені вимог в частині закриття справи щодо позивача про вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Висновок суду

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4447481 від 06.07.2021, винесену інспектором поліції Щербиною М.С. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Щодо судового збору

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, з урахуванням задоволення позову на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454,00 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду (а.с. 7).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 257, 269, 286 КАС України, ст.ст. 7, 9, 18, 251, 256, 268, 276, 287-289, 293 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції міста Києва Щербини Максима Сергійовича, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити частково, в частині належного відповідача - Департаменту патрульної поліції.

Скасувати постанову серії ЕАН № 4447481 від 06.07.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі винесену інспектором Управління патрульної поліції міста Щербиною Максимом Сергійовичем відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного порушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ: 40108646; адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л. Л. Зуєвич