Ухвала суду № 106027824, 05.08.2022, Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/450/22

Номер провадження 1-кс/298/261/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2022 року смт. Великий Березний

Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., за участі секретаря судових засідань Келешовчак І.І., начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кичера Ю.М., третьої особи ОСОБА_1 , підозрюваного ОСОБА_2 , розглянувши клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кичера Ю.М., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Наговським М.М., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022071070000038 від 30 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Великоберезнянського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кичера Ю.М., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Наговським М.М., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022071070000038 від 30 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період дії воєнного стану на території України, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою вчинення тяжких злочинів на території Ужгородського району Закарпатської області, спільно з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, організував незаконне переправлення осіб чоловічої статті віком від 18 до 60 років через державний кордон України до країн Євросоюзу поза пунктами пропуску, що відбувалося систематично, сплановано та під його керівництвом, надаючи послуги, що полягали у доставці осіб до території прикордонної зони, а також подальшої допомоги у переправленні даних осіб через державний кордон України за грошову винагороду. Таким чином, ОСОБА_3 організував стійке злочинне об`єднання - організовану групу, до складу якої залучив в якості пособників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відвівши при цьому собі роль організатора та виконавця, перебуваючи у довірчих відносинах із залученими учасниками організованої групи, довів до їх відома суть злочинного плану.

Організована група характеризується наявністю організатора (керівника) злочинної групи, розробленого єдиного плану вчинення злочинів, відомого всім учасникам групи, стійкими зв`язками і розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, наявністю загальних правил поведінки, підготовкою до вчинення злочинів, а також отриманням матеріальних благ від такої кримінально-протиправної діяльності на постійній основі.

Відповідно до розробленого ОСОБА_3 злочинного плану, ролі та функції учасників організованої групи були розподілені наступним чином: ОСОБА_3 , як організатор вчинення злочинів, виконував наступні функції:

розробив злочинний план діяльності організованої групи;

розподілив функції між членами цієї групи;

забезпечував дотримання загальних правил поведінки учасників групи;

здійснював постійну координацію дій учасників організованої групи, керував її злочинною діяльністю, а також виконував функції виконавця, зокрема після підшукування ОСОБА_6 осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, визначав місця тимчасового їх утримання, організовував доставку, доставляв до місць утримання та місць незаконного перетину державного кордону України, а у подальшому визначав дату та час такого перетину;

надавав вказівки ОСОБА_7 , що полягали у підшуканні та доставці осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, залізничним транспортом до м. Ужгород;

надавав вказівки ОСОБА_2 , який доставляв осіб, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України, до місць їх тимчасового утримання та у подальшому до місця незаконного перетину державного кордону;

особисто здійснював переправлення осіб через державний кордон України;

отримував грошові кошти від осіб, що мали намір незаконно перетнути державний кордон України та визначав розподіл неправомірно отриманих грошових коштів між членами групи за незаконну діяльність.

ОСОБА_8 залучений до організованої групи, виконуючи роль пособника вчинення кримінальних правопорушень, працюючи провідником пасажирських вагонів виробничого підрозділу Харківської вагонної дільниці філії «Пасажирська компанія» АТ «Укрзалізниця» забезпечував виконання таких функцій:

за вказівками ОСОБА_3 підшукував осіб, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України;

допомагав особам, які мали намір незаконно перетнути державний кордон України, у перевезенні потягом до м. Ужгород;

передавав зазначених осіб, після прибуття потягу у м. Ужгород, безпосередньо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 для подальшої їх доставки до місць тимчасового утримання та незаконного перетину державного кордону.

ОСОБА_2 , маючи у користуванні транспортний засіб марки «Skoda» моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , залучений до організованої злочинної групи, здійснюючи роль пособника, забезпечував виконання таких функцій:

за вказівками ОСОБА_3 зустрічав осіб, яких потягом доставляв до м. Ужгород ОСОБА_8 та які мали намір незаконно перетнути державний кордон України;

доставляв таких осіб на автомобілі, який перебуває у його користуванні, до місць їх тимчасового утримання, а також місць незаконного перетину через державний кордон України.

Таким чином, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, в період дії воєнного стану на території України, з метою отримання незаконних прибутків, попередньо зорганізувавшись у стійке злочинне об`єднання, розподіливши ролі та функції між собою, вчинили умисні тяжкі злочини у сфері недоторканності державного кордону України, пов`язані з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, за наведених нижче обставин.

Так, організоване ОСОБА_3 злочинне об`єднання - організована група, до складу якої увійшли ОСОБА_8 , ОСОБА_2 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою отримання незаконних прибутків, в період часу з 27.03.2022 по 20.04.2022 та в період дії на території України воєнного стану, згідно розробленого злочинного плану, на території Ужгородського району Закарпатської області, здійснювали незаконне переправлення осіб чоловічої статті віком від 18 до 60 років через державний кордон України до країн Євросоюзу поза пунктами пропуску.

27.03.2022 року близько 16 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 , діючи в якості пособника у складі організованої групи, прибув до церковної каплички, що знаходиться в м.Ужгород, вул.Станційна, 19А, поблизу залізничного вокзалу за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_3 , де останні очікували на прибуття потягу, який рухався із м. Львів та в якому перебували ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканець АДРЕСА_2 , з метою подальшого незаконного переправлення останнього через державний кордон України.

Надалі, близько 16 години 40 хвилин, ОСОБА_8 разом із ОСОБА_9 прибули на потягу до залізничного вокзалу, що в м.Ужгород, вул.Станційна, 9. Після цього, ОСОБА_8 вказав ОСОБА_9 напрямок руху до осіб, які допоможуть йому незаконно перетнути державний кордон України. В свою чергу, ОСОБА_10 , виконуючи вказівку ОСОБА_5 , дістався до автомобіля марки «Skoda», моделі Octavia, номерний знак НОМЕР_1 , білого кольору з надписом служби таксі «LJet», який був припаркований неподалік залізничного вокзалу та в якому знаходилися водій ОСОБА_2 та пасажир ОСОБА_3 .

У подальшому, близько 17 годин 30 хвилин ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_3 прибув разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_3 до одного із будинків розташованих в с. Зарічево Ужгородського району. Надалі ОСОБА_2 разом із ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_3 очікував його біля даного будинку поки останній переодягався у камуфляжну форму.

Після повернення ОСОБА_3 , останній перебуваючи біля задньої частини автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 2500 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України та наказав ОСОБА_2 рухатися в напрямок гірсько-лісистої місцевості в с. Мирча Ужгородського району.

В подальшому, біля 18 годин 00 хвилин ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за вказівкою останнього приїхали на околицю с. Мирча (в кінці ромського поселення) до гірсько-лісистої місцевості, після чого ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_3 , поїхав у невідомому напрямку, а ОСОБА_3 та ОСОБА_9 попрямували гірсько-лісистою місцевістю до українсько-словацького кордону, де через годину руху із лісу вийшла невстановлена особа, щоб також супроводжувати ОСОБА_9 до українсько- словацького кордону.

Приблизно через дві з половиною години руху по гірсько-лісистій місцевості ОСОБА_3 виконуючи роль організатора та виконавця утвореної ним організованої злочинної групи, додатково отримав від ОСОБА_9 його особисті грошові кошти в сумі 4500 доларів США, після чого на відстані 1000 метрів від українсько-словацького кордону він з невстановленою особою залишили ОСОБА_9 та вказали останньому напрямок руху до українсько-словацького кордону, та через деякий час ОСОБА_9 був затриманий прикордонним нарядом неподалік від лінії державного кордону України.

07.04.2022 року ОСОБА_8 , будучи пособником організованої злочинної групи, в телефонному режимі запитав у ОСОБА_9 чи володіє він інформацією про інших осіб, які мають бажання незаконно переправитись через державний кордон України поза межами пунктів пропуску.

В подальшому, ОСОБА_9 , будучи залучений до виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи, в порядку ст. 272 КПК України надав ОСОБА_7 інформацію відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України. З метою комунікації із даними громадянами ОСОБА_9 також надав відомості про свого знайомого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , який був залучений до конфіденційного співробітництва.

Вищезазначену інформацію ОСОБА_8 передав ОСОБА_3 , у якого виник злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , через державний кордон України поза межами пункту пропуску через державний кордон України до однієї з країн Європейського Союзу, а саме Словацької Республіки.

В подальшому, ОСОБА_3 доручив учасникам злочинного угруповання організувати таке переправлення шляхом надання засобів для перетину через державний кордон України поза межами пункту пропуску громадян, а також підшукування місця та напрямку перетину.

Продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , з метою підготовки засобів для перетину державного кордону України, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_2 визначили план та порядок перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , а також порядок оплати, що полягало у наступному.

Першочергово, ОСОБА_14 разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 мали зустрітися з ОСОБА_6 поряд із залізничним вокзалом, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Вокзальна, 3, котрий як провідник пасажирських вагонів виробничого підрозділу Харківської вагонної дільниці філії «Пасажирська компанія» AT «Укрзалізниця» мав розмістити даних осіб у вагоні потягу та привезти до залізничного вокзалу у м.Ужгород, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Станційна, 9. Надалі, ОСОБА_8 мав посадити ОСОБА_12 та ОСОБА_17 до належного ОСОБА_2 транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого мав бути ОСОБА_2 , а ОСОБА_11 та ОСОБА_14 - до належного ОСОБА_3 транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passat В5», номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого мав бути ОСОБА_3 . Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали відвести ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 до заздалегідь підібраного місця з метою подальшого перетину державного кордону поза межами пункту пропуску громадян через державний кордон України, де мали вказати напрямок незаконного переправлення через державний кордон України, після чого ОСОБА_3 мав отримати від ОСОБА_14 грошову винагороду в розмірі 13 500 доларів США (по 4 500 доларів США за кожну особу) за переправлення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 через державний кордон України.

Так, 20.04.2022 року близько 16 години (точний час досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_2 , діючи повторно в якості пособника у складі організованої групи, відповідно до обумовленого раніше злочинного плану, за вказівкою ОСОБА_3 прибув до церковної каплички, що знаходиться в м. Ужгород, вул. Станційна, 19А, поблизу залізничного вокзалу за адресою: м. Ужгород, вул. Станційна, 9, де о 16 годині 25 хвилин ОСОБА_8 та ОСОБА_3 посадили ОСОБА_12 та ОСОБА_17 до транспортного засобу - автомобіля марки «Skoda», моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_2 , а ОСОБА_11 та ОСОБА_14 - до транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passat В5», номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , з метою подальшої доставки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 до прикордонної зони з метою подальшого перетину державного кордону поза межами пункту пропуску громадян через державний кордон України.

У подальшому ОСОБА_2 згідно розробленого плану та вказівки ОСОБА_3 попрямував з ОСОБА_16 та ОСОБА_12 до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з цим, рухаючись у м. Перечин, ОСОБА_2 , зупинившись неподалік автобусної станції по вул. Жовтневій перед військовим блокпостом, наказав ОСОБА_16 та ОСОБА_12 обійти блокпост в пішому порядку та в подальшому знову сісти до нього в автомобіль після проходження блокпосту.

Пройшовши блокпост в пішому порядку, ОСОБА_16 та ОСОБА_12 знову сіли до автомобіля «Skoda», моделі «Octavia», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та о 18 годині 00 хвилин були доставлені до будинку, розташованого в АДРЕСА_3 , де очікували на ОСОБА_3 та ОСОБА_11 .

В свою чергу, в цей же період часу ОСОБА_3 доставив ОСОБА_14 до готелю «Баня», що розташований за адресою: вул. Сонячна, с. Сімер, Ужгородського району Закарпатської області, а сам із ОСОБА_11 поїхали за ОСОБА_16 та ОСОБА_12 для подальшого їх незаконного переправлення через державний кордон України.

Згодом ОСОБА_3 , під`їхавши до будинку АДРЕСА_3 , та знаходячись за кермом автомобіля марки «Volkswagen», моделі «Passat В 5», номерний знак НОМЕР_4 , наказав ОСОБА_16 та ОСОБА_12 сісти у машину, в якій вже знаходився ОСОБА_11 .

У подальшому, ОСОБА_3 разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_16 попрямували в сторону лісистої місцевості - прикордонної зони, що розташована поблизу с. Зарічево, Ужгородського району, Закарпатської області, де ОСОБА_3 , діючи з відома ОСОБА_5 та ОСОБА_2 мав переправити ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_17 через державний кордон України поза межами пункту пропуску громадян через державний кордон України.

У подальшому, поряд із прикордонним знаком №190 (за координатами 48,76965 північної довготи, 22,48834 східної широти), що знаходиться в межах територіальної належності с. Зарічево, Ужгородського району Закарпатської області, на підставі ст. 208 КПК України, ОСОБА_3 затримано під час незаконного переправлення трьох осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню, шляхом надання засобів, вчиненого з корисливих мотивів, а на території с. Зарічево, Ужгородського району, Закарпатської області, на підставі ст. 208 КПК України, ОСОБА_5 затримано в якості пособника незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів.

Окрім того, ОСОБА_2 затримано в якості пособника незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненого з корисливих мотивів за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме: в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, повторно, організованою групою та з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Слідчий в клопотанні про арешт майна посилається на положення ст.170 КПК України, вказуючи, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, а також передбачено накладення арешту на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна, також допускається накладення арешту на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, та стверджує, що згідно листа заступника начальника центру з питань організації роботи територіальних сервісних центрів МВС, ОСОБА_2 має у власності транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» 1991 року випуску, д. н. з. НОМЕР_5 .

З огляду на вищенаведене, а також те, що ОСОБА_2 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких і за який йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з конфіскацією майна, а тому, зважаючи на обґрунтованість підозри, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та забезпечення відшкодування шкоди, завданої діями ОСОБА_2 , завданої внаслідок кримінального правопорушення та подальшого забезпечення цивільного позову, слідчий просить накласти арешт на об`єкт рухомого майна належний підозрюваному, зокрема, накласти арешт шляхом заборони відчуження на рухоме майно належне ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: на транспортний засіб марки «Volkswagen Passat» 1991 року випуску, д. н. з. НОМЕР_5 .

У письмових запереченнях підозрюваний ОСОБА_2 вказує, що йому не належить на праві власності жодний транспортний засіб, автомобіль Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , він відчужив громадянину ОСОБА_18 згідно договору купівлі-продажу №2141/2018/1037291 від 24 липня 2018 року, і з моменту продажу вказаного автомобіля він не являється його власником, з цього моменту автомобіль вибув з його фактичного володіння та користування, а отже, на вказаний автомобіль не може бути накладений арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання у кримінальному провадженні №12022071070000038.

У письмових запереченнях третя особа ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_2 продав автомобіль Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , її чоловіку ОСОБА_18 згідно договору купівлі-продажу №2141/2018/1037291 від 24 липня 2018 року, і з моменту придбання цього автомобіля її чоловіком, останній являється його власником, автомобіль перебуває у фактичному володінні та користуванні її чоловіка. Зазначає, що після укладення договору купівлі-продажу було виготовлено нове свідоцтво про реєстрацію (серії НОМЕР_7 ) транспортного засобу.

У судовому засіданні заступник начальника-начальник СВ відділення поліції №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Кичера Ю.М. підтримав клопотання про арешт майна з підстав наведених в ньому.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_2 заперечив проти клопотання про арешт майна, наголосивши, що автомобіль, на який просить накласти арешт слідчий не є його власністю, транспортний засіб належить іншій особі.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 ствердила, що автомобіль Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , належить її чоловіку ОСОБА_18 , вказаний автомобіль він придбав у ОСОБА_2 ще у 2018 році, відповідна реєстрація транспортного засобу була проведена у встановленому порядку у сервісному центрі, їхня сім"я вже тривалий час користується автомобілем, такий перебуває у їхньому володінні та розпорядженні.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, дослідивши долучені до нього матеріали, а також надані в судовому засіданні учасниками судового розгляду оригінали документів, приходить до наступних висновків.

Згідно положеньст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Нормами пункту 3 ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12022071070000038 від 30 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

28 липня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, тобто про те, що він підозрюється в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, наданням засобів, вчиненого щодо кількох осіб, повторно, організованою групою та з корисливих мотивів.

Обґрунтовуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий вказав про необхідність збереження майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

У відповідності до положень ч.1ст.59 КК Українипокарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Отже, можливість накладення арешту на майно з метою забезпечення можливої конфіскації закон пов`язує з:

1) наявністю процесуального статусу підозрюваного в особи, щодо майна якої ставиться питання про арешт;

2) закріплення конфіскації як додаткового виду покарання в санкції статті Кримінального кодексу України,яка інкримінована підозрюваному;

3) належність підозрюваному майна, щодо якого ставиться питання про арешт, на праві власності.

Звертаючись з клопотанням про арешт майна, слідчий зазначив, що автомобіль марки «Volkswagen Passat», 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , є власністю підозрюваного ОСОБА_2 , про що свідчить лист заступника начальника центру з питань організації роботи територіальних сервісних центрів МВС. Однак, як вбачається з наданих суду матеріалів, вказаний транспортний засіб був відчужений ОСОБА_18 , що підтверджується договором купівлі-продажу 2141/2018/1037291 від 24 липня 2018 року та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , отже, право власності на автомобіль, що є обов`язковою умовою для накладення арешту на майно, підозрюваному ОСОБА_2 не належить. У даному кримінальному провадженні ОСОБА_18 жодного процесуального статусу не має.

Стороною обвинувачення не було надано суду допустимих в розумінні ст. 86 КПК України доказів, що підозрюваний ОСОБА_2 є власником майна, про арешт якого ставиться питання в клопотанні слідчого, зокрема, транспортного засобу - автомобіля Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 .

Так, посилання на лист заступника начальника центру з питань організації роботи територіальних сервісних центрів МВС у підтвердження того, що автомобіля Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , перебуває у власності ОСОБА_2 , - не відповідає дійсності з огляду на таке.

Стороною захисту та третьою особою долучено копії документів, а в судовому засіданні надано оригінали документів, які свідчать, що на момент звернення з клопотанням про арешт майна транспортний засіб Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , вже не перебував у власності ОСОБА_2 .

Зокрема, на підтвердження аргументів в цій частині, стороною захисту та третьою особою долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 від 24 липня 2018 року, згідно якого транспортний засіб Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 , належить ОСОБА_18 .

Крім цього, долучено копію договору купівлі-продажу №2141/2018/1037291 від 24 липня 2018 року, згідно якого ОСОБА_2 (продавець) передав у власність ОСОБА_18 (покупця) транспортний засіб автомобіль Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_5 , за ціною 30000 грн. Вказаний договір оформлений та підписаний сторонами в сервісному центрі 2141 РСЦ МВС в Закарпатській області в присутності адміністратора ОСОБА_19 .

Як вбачається з копії повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, в ході досудового розслідування на підставі зібраних доказів 28 липня 2022 року ОСОБА_2 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. 21 квітня 2022 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Дані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 відчужив транспортний засіб Wolksvagen Passat білого кольору, 1991 року випуску, номер кузова НОМЕР_6 , д.н.з. НОМЕР_5 , - 24 липня 2018 року, тобто до моменту набуття статусу підозрюваного - 21 квітня 2022 року та відповідно до моменту внесення клопотання слідчим про арешт майна - 4 серпня 2022 року.

Виходячи зі змісту поданого до слідчого судді клопотання про арешт майна, слідчий в розумінні вимог ст.132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Враховуючи, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, за яке законом передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, а також відповідно до матеріалів кримінального провадження підозрюваний на момент внесення клопотання слідчим про арешт майна не був власником автомобіля, слідчий суддя дійшла висновку, що має місце порушення права власника цього майна, який не є підозрюваним у відповідності до матеріалів кримінального провадження, не притягується до відповідальності в даному кримінальному провадженні.

Безпідставний арешт майна, яке не перебуває у власності підозрюваного, не враховує розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та призводить до негативних наслідків арешту майна.

Таким чином, підстави для накладення арешту на дане майно в порядкуст. 170 КПК України, в рамках даного провадження, за викладених у клопотанні слідчого доводів, відсутні.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника слідчого відділення відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Кичера Ю.М., погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури Наговським М.М., про арешт майна в рамках кримінального провадження №12022071070000038 від 30 березня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Зизич В.В.