Рішення № 106025634, 26.08.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1133/22

2/212/2000/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехти Р.В., за участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, третя особа: Друга криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

07 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною вимогою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , після його смерті відкрилася спадщина на цінні папери. Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, 14 грудня 2021 року звернулася до державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Биканова Р.І. для оформлення Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому батькові, який на день смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте постановою державного нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ОСОБА_2 .. Підставою для відмови державним нотаріусом Бикановим Р.І. було визначене те, що пропущений строк прийняття спадщини та не підтверджено факт спільного проживання на день смерті з померлим батьком. На підставі зазначеного позивач звернулась до суду для врегулювання спору в судовому порядку.

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 28 липня 2022 року розглянуто клопотання про витребування спадкової справи.

Ухвалою суду від 28 липня 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивав позовні вимоги підтримала, послалась на обставини, що зазначенні у позовній заяві.

Представник заінтересованої особиВиконавчий комітет Покровської районної у м. Кривому Розі радиЛогінов Д.В., звернувся до суду з заявою про розгляд справи в їх відсутність та прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Представник третьої особи Другої криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 ) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьками в свідоцтві про народження записані батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , позивач після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 .

28 листопада 20002 року позивач розірвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 .

12 листопада 2010 року позивач зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище з ОСОБА_6 на ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , батько позивача помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на майно, яке належало померлому.

14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Другої криворізької державної нотаріальної контори з заявою, для оформлення Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Другої криворізької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Биканова Р.І. від 14 грудня 2021 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого, оскільки остання пропустила шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 та не підтвердила документально факт спільного проживання з померлим батьком.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що ОСОБА_2 , 1937 року народження, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та 16.01.2019 року знятий з реєстрації у зв`язку зі смертю. На момент смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою був зареєстрований один, що підтверджується довідкою відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Покровської районної в місті ради № 3879/02-14 від 14.12.2021.

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

У статті 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 2 ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Так, статтею 33 Конституції України гарантується кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

З огляду на вищезазначене, реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження, в тому числі для оформлення спадщини.

Відповідний правовий висновок сформований у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року у справі № 484/747/17 (провадження № 61-44149св18). Аналогічна позиція сформульована у постанові Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц (провадження № 61-15926св18).

Відповідно до п.23 постанови пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Згідно з пунктом 211 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом від 03 березня 2004 № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за № 283/8882, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Доказом постійного проживання разом зі спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом зі спадкодавцем; копія рішення суду, що набрало законної сили, про встановлення факту своєчасного прийняття спадщини; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1,6ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Факт спільного проживання позивача однією сім`єю з батьком ОСОБА_2 підтверджується Актом від 28.01.2022, складеного головою вуличного комітету, відповідно до якого встановлюється, що ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , його донька ОСОБА_1 з 11.08.2016 року по день смерті її батька ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), фактично проживала разом за адресою: АДРЕСА_1 , здійснювала догляд та піклування батька за його життя, поховання батька, продовжує проживати за вищевказаною адресою по теперішній час та утримувати вищевказаний об`єкт нерухомого майна.

Згідно договору дарування житлового будинку з земельною ділянкою від 11.08.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Рукавіциним І.А. та зареєстровано в реєстрі за № 1183, будинок АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_1 ..

Відповідно до довідки № 248/06 від 21.06.2022 року виданої КП «Ритуал Сервіс Плюс» Криворізької міської ради, ОСОБА_1 13.01.2019 року здійснила поховання ОСОБА_10 на кладовищі «Центральне».

Наведені докази підтверджують той факт, що позивачка з постійно проживала зі своїм батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент його смерті за адресою: АДРЕСА_1 , однак, факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку. Оскільки позивач, як спадкоємець за законом постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в одному помешканні та протягом шести місяців із часу відкриття спадщини не заявила про свою відмову від спадщини, то вона вважається такою, що прийняла спадщину.

Метою встановлення факту спільного проживання позивача зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що в ході розгляду справи обґрунтування позовної заяви знайшли своє об`єктивне підтвердження, суд вважає, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216, 1220, 1222, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 268 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ, третя особа: Друга криворізька державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 02 вересня 2022 року.

Суддя: Р. В. Дехта