Рішення № 10602331, 23.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/128-32/26223.07.10

За позовом

до

про

треті особиКиївської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтана»

звільнення самовільно зайнятої ділянки

1.Комунальне підприємство «Плесо»

2.Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Джанні-ХХІ»

Суддя Хрипун О.О.

Представники: Від прокуратури Вакулюк Д.С. - пом.прок., Від позивача Шадевська Ж.Е. предст.,

Від відповідача Хімка М.І. предст.,

Від третьої особи 1) не зявилися,

2) Логінов В.Г. - предст.,

3) Хімка М.І. предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська транспортна прокуратура (далі Прокуратура) звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі Позивач, Київська міська рада) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Альтана»(далі Відповідач), тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Плесо»(далі ТОВ «Плесо), в якому просить суд зобовязати Відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 650 квадратних метрів за адресою: м. Київ, пасажирська набережна, біля пасажирського причалу № 1 Київського річкового вокзалу на воді.

02.06.2009 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 30/128 в позові відмовлено повністю.

12.10.2009 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2010 у справі № 30/128 залишене без змін, а апеляційне подання Прокуратури без задоволення.

01.04.2010 постановою Вищого господарського суду України у справі № 30/128 задоволено касаційне подання Прокуратури, скасовані рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2009 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 12.10.2009, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України вказав на необхідність при новому розгляді справи надати правову оцінку питанню про облік спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, визначити правовий статус несамохідного судна, що використовується Відповідачем, щодо належності зазначеного судна до рухомого чи нерухомого майна, вирішити питання про можливе порушення прав та законних інтересів Київського річкового вокзалу та ТОВ «Джанні ХХІ», а також зясувати чи отримував Відповідач у встановленому порядку документи, що посвідчують право на земельну ділянку (наявність відповідного рішення про надання земельної ділянки в користування, державного акту, договору оренди, здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою).

19.05.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 30/128 прийнятого до нового розгляду під № 30/128-32/262.

16.06.2010 ухвалою Господарського суду міста Києва залучено до участі у справі відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»(далі ВАТ «Київський річковий порт») третьою особою-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, та товариство з обмеженою відповідальністю «Джанні-ХХІ»(далі ТОВ «Джанні-ХХІ) третьою особою-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Прокуратура в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідач без укладення договору оренди земельної ділянки з Київською міською радою фактично використовує земельні ділянку біля пасажирського причалу № 1 Київського річкового вокзалу на воді, що в розумінні ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»є самовільним зайняттям земельної ділянки. Зазначені факти, за твердженням Прокуратури, встановлені в актах перевірки додержання Відповідачем вимог земельного законодавства.

Позивач подав до суду письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення заявлених Прокуратурою позовних вимог, зазначаючи, що Відповідач фактично не використовує та не займає земельну ділянку, а здійснює використання води, що згідно з вимогами Водного кодексу України є процесом вилучення води для використання у виробництві. Крім того, Відповідач уклав договір з КП «Плесо», яке відповідно до рішення Київської міської ради від 22.01.2009 № 38/1093 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві»виконує функції водогосподарської спеціалізованої організації.

Відповідач у поданому до суду відзиві та письмових поясненнях заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що належне йому судно є рухомим майном, що експлуатується згідно з вимогами законодавства. При цьому, судно пришвартоване до причалу та не займає земельної ділянки, оскільки розташоване на воді. Також Відповідач вказує на те, що Прокуратура всупереч вимогам чинного законодавства не надала жодних відомостей щодо земельної ділянки, яку за її твердженням, використовує Відповідач.

Комунальне підприємство «Плесо»в наданих до суду письмових поясненнях зазначило про необґрунтованість позовних вимог, що підтверджується, зокрема, рішенням Київської міської ради від 21.01.2009 № 38/1093, яким на КП «Плесо»були покладені функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних обєктів і з яким Відповідач уклав договір з розміщення судна «Хуторок», що використовується останнім для здійснення господарської діяльності.

ВАТ «Київський річковий порт»надало до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що води та ліси не охоплюються поняттям «земельна ділянка», а тому для користування кожним із зазначених природних ресурсів необхідно одержати у встановленому порядку спеціальний дозвіл.

16.06.2010 слухання справи відкладалося з підстав, визначених у відповідній ухвалі, згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України. 14.07.2010 в судовому засіданні оголошувалася перерва відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі свідоцтвом про право власності на судно від 19.12.2003, виданим Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, Відповідач є судновласником плавресторану «Хуторок», призначення та тип судна стояче судно-ресторан.

Крім того, на підставі договору оренди № 1 від 15.11.2007 Відповідач орендує у ТОВ «Джанні-ХХІ»судно «Пульман», призначення та тип судна стоянкове, центр розваг на воді, яке Відповідач зобовязується використовувати для банкетного залу «Пульман»ресторану «Хуторець». Строк дії договору оренди 36 календарних місяців.

Відповідно до свідоцтва про право власності на судно від 21.09.2007, виданого Інспекцією головного державного реєстратора флоту України, ТОВ «Джанні-ХХІ»є судновласником судна «Пульман», призначення та тип судна стоянкове, центр розваг на воді.

Відповідачем надана до суду копія свідоцтва про придатність до плавання стоянкового судна-ресторану «Хуторок»від 18.01.2005, виданого Регістром судноплавства України.

В матеріалах справи знаходиться копія схеми розміщення стоянкового судна біля берегу, розроблена товариством з обмеженою відповідальністю «Бот інжиніринг груп»підприємством, що сертифіковане Регістром судноплавства України.

З зазначеної схеми вбачається, що стоянкове судно-плавресторан «Хуторець»розміщене на воді біля причалу № 2 на вул. Набережно-Хрещатицька та зєднане з набережною за допомогою трапу-сходні на берег та трапу виходу на набережну.

29.09.2001 між Відповідачем та Регіональним відділенням фонду державного майна по місту Києву був укладений договір оренди № 339 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого Відповідач набув у строкове платне користування державне майно площею 490,65 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, частина пасажирської набережної протяжністю 39,5 м в районі пасажирського причалу № 1 Київського річкового вокзалу, що знаходиться на балансі ВАТ «Київський річковий порт».

Згідно з додатковою угодою № 1 від 20.11.2003 до вказаного договору оренди термін дії оренди продовжено до 29.09.2014 та зазначено, що майно передається в оренду під швартування та стоянку несамохідного судна (ресторану) «Хуторець».

Суд звертає увагу на те, що в договорі оренди № 339 від 29.09.2001 не зазначено, яке саме державне майно передається в оренду Відповідачу, не визначене найменування та характеристика цього майна.

Відповідно до свідоцтва про придатність гідротехнічної споруди до експлуатації № СП-22-4-1-05 від 25.03.2005 Відповідач є експлуатуючою організацією гідротехнічної споруди частини пасажирських причалів № 1 та № 2 Київського річкового вокзалу.

Також в матеріалах справи знаходиться копія договору № 22 про розміщення плавзасобів та виконання робіт з утримання та ремонту обєкту благоустрою від 17.02.2009, укладений між Відповідачем та КП «Плесо», відповідно до якого останнє надає Відповідачу послуги з розміщення плавзасобу (несамохідне стоїчне судно «Хуторок», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, район причалу № 1), а саме: розміщення плавзасобу, що включає поставку плавзасобу за допомогою швартових пристроїв, очистку дна плавзасобу, обстеження дна під плавзасобом, обстеження водної частини під плавзасобом.

Зазначений договір укладений на виконання рішення Київської міської ради від 22.01.2009 № 38/1093 «Про використання земель водного фонду та прибережних захисних смуг у м. Києві», яким зокрема встановлено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних обєктів за прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та технічними спорудами здійснює комунальне підприємство «Плесо»; доручено комунальному підприємству «Плесо»відповідно до законодавства виконувати функції оператора щодо розміщення на водних обєктах стоянок плавзасобів та тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого, спортивного та іншого призначення в межах прибережних захисних смуг; якщо розміщення плавзасобів на водних обєктах та розміщення тимчасових споруд в прибережних захисних смугах не суперечить законодавству, то комунальне підприємство «Плесо»має право укладати угоди на їх розміщення терміном до одного року.

10.07.2008 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено перевірку дотримання Відповідачем вимог земельного законодавства, за результатами чого складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 830/07 (далі Акт від 10.07.2008)

В Акті від 10.07.2008 зазначено, що відповідно до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 29.01.2001 № 229 Відповідач прийняв у Регіонального відділення Фонду державного майна по м. Києву у строкове платне користування державне нерухоме майно площею приблизно 490,65 кв. м за адресою: вул. Набережно-Хрещатицька, район причалу № 1 у Подільському районі міста Києва. На час перевірки на земельній ділянці водного фонду загальною площею приблизно 350 кв. м за вказаною адресою розміщується несамохідне судно-дебаркадер, яке належить Відповідачу на праві власності та використовується для розміщення ресторану «Хуторець». Документи, що посвідчують право на земельну ділянку земель водного фонду відповідно до ст. 126 ЗК України, відсутні.

22.07.2008 Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації проведено перевірку дотримання ТОВ «Джанні-ХХІ»вимог земельного законодавства, за результатами чого складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 945/07 (далі Акт від 22.07.2008).

В Акті від 22.07.2008 встановлено, що земельна ділянка земель водного фонду на вул. Набережно-Хрещатицькій, район причалу № 1 у Подільському районі м. Києва загальною площею приблизно 300 кв. м використовується під розміщення несамохідного судна-дебаркадера, який належить ТОВ «Джанні-ХХІ». Документи, що посвідчують право на земельну ділянку водного фонду відповідно до ст. 126 ЗК України, відсутні. На час перевірки зазначене несамохідне судно-дебаркадер передано в оренду Відповідачу для розміщення банкетного залу «Пульман»ресторану «Хуторець».

Посилаючись на встановлені у вказаних актах обставини, Прокуратура стверджує, що Відповідач самовільно зайняв та використовує земельну ділянку водного фонду для постійного розміщення плавресторану «Хуторець»та банкетного залу «Пульман».

Відповідач з доводами Прокуратури не погоджується, вказуючи, зокрема, на те, що належні йому судна знаходяться на воді, а не на земельній ділянці водного фонду.

За результатами розгляду справи суд дійшов про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також обєкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з п. 2.2 Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються у сфері дозвілля, відпочинку та розваг, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.03.2007 № 191 (далі Правила), стоянкове судно несамохідна плавуча споруда з корпусом понтонного типу або суднового утворення, яке, як правило, експлуатується біля причалу (берега). До таких суден належать плавучі гуртожитки та готелі, плавучі майстерні, плавучі судна-склади, причальні понтони, дебаркадери, плавресторани (бари, казино, дискотеки, ігрові зали тощо).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи знаходиться копія свідоцтва про придатність належного Відповідачу судна «Хуторок»для плавання, суд не має підстав вважати, що стоянкове судно «Хуторок»є нерухомим майном в розумінні ч. 1 ст. 181 ЦК України.

Водночас, як слідує з наведеного в п. 2.2 Правил визначення стоянкового судна, характерною рисою останнього є те, що воно експлуатується переважно біля причалу (берегу).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що стоянкові судна Відповідача постійно розміщуються у визначеному місці в акваторії річки Дніпро біля причалу № 2 вул. Набережно-Хрещатицька та зєднані з набережною за допомогою трапу-сходні на берег та трапу виходу на набережну.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади використання природних ресурсів, виключної (морської) економічної зони, континентального шельфу, освоєння космічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і звязку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЗК України земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Частиною 1 ст. 58 ЗК України визначено, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними обєктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; б) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; в) береговими смугами водних шляхів.

Частинами 2-3 ст. 79 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні обєкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані обєкти комунальної власності.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що стоянкові судна, які використовуються Відповідачем для здійснення господарської діяльності, розміщені на водній поверхні річки Дніпро вздовж причалу № 1 на вул. Набережно-Хрещатицька у Подільському районі міста Києва.

Також судом встановлено, що Відповідач є експлуатуючою організацією гідротехнічної споруди частини пасажирських причалів № 1 та № 2 Київського річкового вокзалу.

Таким чином, враховуючи наведені вище норми ст.ст. 58, 79, 83 ЗК України, суд приходить до висновку, що Відповідач розміщує належне йому майно стоянкові судна на земельній ділянці водного фонду, що знаходяться в комунальній власності, та використовує частину пасажирських причалів, що розміщені на земельній ділянці водного фонду, яка знаходяться в комунальній власності.

Згідно з ч. 3 ст. 59 ЗК України державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними обєктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо.

Суд звертає увагу на те, що наведена норма ст. 59 ЗК України передбачає можливість надання земель водного фонду в постійне користування за рішенням органів державної влади або місцевого самоврядування саме державним водогосподарським організаціям, а не комунальним, яким, зокрема, є комунальне підприємство «Плесо», що було уповноважене на підставі дослідженого вище рішення Київської міської ради виконувати функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних обєктів за прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів та технічними спорудами та з яким Відповідач уклав договір про розміщення плавзасобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Частиною 4 ст. 59 ЗК України встановлено, що громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Згідно з п. (в) ч. 1 ст. 9 ЗК України до повноважень Київської та Севастопольської міських рад галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки- це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення щодо надання на умовах оренди Відповідачу в користування земельної ділянки водного фонду для розміщення стоянкових суден Київською міською радою не приймалося, відповідний договір оренди не укладався і у встановленому законодавством порядку не реєструвався.

Статтею 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель, а також звертатися до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. 4.1.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства»у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.

Судом на підставі дослідження викладених вище норм чинного законодавства встановлено, що для здійснення користування земельною ділянкою водного фонду, субєкт господарювання, що не є державною водогосподарською організацією, повинен укласти договір оренди з уповноваженим органом державної влади чи місцевого самоврядування, яким у даному випадку є Київська міська рада.

Судом встановлено, що Відповідач, розміщуючи на постійній основі стоянкові судна для здійснення господарської діяльності, фактично використовує земельну ділянку водного фонду, що знаходиться в комунальній власності.

При цьому, договір оренди земельної ділянки водного фонду з Київською міською радою Відповідачем не укладався і жодних доказів на підтвердження вчинення дій, направлених на одержання її в оренду, Відповідачем надано не було.

Суд також звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані щодо точних меж земельної ділянки водного фонду, на якій розташовані стоянкові судна Відповідача, кадастрового номеру цієї земельної ділянки, оскільки межі останньої не визначені в натурі (на місцевості).

Водночас, зазначена обставина не може бути підставою для самовільного зайняття та користування такою земельною ділянкою, як на цьому наполягає Відповідач.

Так згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Таким чином, відсутність встановлених меж земельної ділянки на місцевості означає, що для набуття права користування нею, зацікавлена особа має у встановленому порядку розробити проект землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки та подати його до відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів на підтвердження вжиття передбачених законодавством заходів для одержання в користування земельної ділянки водного фонду, відтак не було спростовано факту користування нею без відповідних правових підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати товариство з обмеженою відповідальністю «Альтана»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а, код ЄДРПОУ 25410153) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 650 квадратних метрів за адресою: м. Київ, пасажирська набережна, біля пасажирського причалу № 1 Київського річкового вокзалу на воді.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альтана»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 10-а, код ЄДРПОУ 25410153) в дохід бюджету 85,00 грн. (вісімдесят пять гривень 00 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 27.07.2010