Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 565/877/22
Провадження № 2-а/565/28/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 вересня 2022 року м. Вараш
Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бренчук Г.В., з участю секретаря судового засідання Щур Н.О., представника позивача Мороченця Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Кузнецовського міського суду Рівненської області справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Вараського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Карпенка Олександра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського Вараського СРПП ГУ НП в Рівненській області Карпенка О.О., ГУ НП в Рівненській області про скасування постанови серії БАБ № 628739 від 23 липня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення просить закрити.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, складеною з порушенням вимог Правил дорожнього руху, Законів України «Про Національну поліцію», «Про дорожній рух» та вимог КУпАП і такою що порушує права позивача. Зазначає, що в момент дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась по вул. Паркова м.Вараш на перехресті біля магазину «Любава», автомобілем марки «Mercedes-Benz A140», державний номерний знак НОМЕР_1 , керував ОСОБА_2 , позивач був пасажиром. Коли приїхали на місце дорожньо-транспортної пригоди поліцейські, позивач повідомив, що не керував автомобілем. ОСОБА_2 , перебуваючи в стані сильного хвилювання через дорожньо-транспортну пригоду, яка трапилась, не маючи посвідчення водія, не повідомив поліцейським про те, що саме він, а не позивач перебував за кермом.
Після перевірки працівниками поліції документів на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz A140», державний номерний знак НОМЕР_1 , останні встановили, що власником автомобіля є позивач, тому склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення та винесли постанову про накладення штрафу за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Стверджує, що порушенню вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП повинно передувати керування транспортним засобом, що було відсутнє в діях позивача, оскільки останній не керував транспортним засобом та жодних функцій водія не виконував. Відтак, працівником поліції не було встановлено чи вчинене позивачем адміністративне правопорушення, чи є вина у його діях, чи потрібно накладати адміністративне стягнення. Вказане свідчить про те, що поліцейський формально віднісся до розгляду справи про адміністративне правопорушення і не було всебічно, об`єктивно і повно з`ясовано обставини справи.
Враховуючи викладене, а також те що працівником поліції порушено порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу стало підставою для винесення незаконної постанови через неповне з`ясуванням усіх обставин справи та перевірки їх належними і допустимими доказами вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню,а провадженняу справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП закриттю.
Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі за присутності його представника Мороченця Я.І. Зазначив, що позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити.
Представник позивача адвокат Мороченець Я.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та з підстав, викладених у позові, просив суд задовольнити позов повністю.
Відповідачі будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Відзиву на позовну заяву не подали.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що з позивачем перебуває у дружніх стосунках. 22 липня 2022 року близько 19 год. з ОСОБА_1 поїхали в гараж фарбувати диски. Олександр протягом роботи випив літру пива. Роботу закінчили після 24 год. і поїхали додому. Оскільки він не вживав алкогольні напої, та за кермо автомобіля сів він. Після ДТП приїхали поліцейські та запитали хто є власником автомобіля. Дізнавшись, що власником є ОСОБА_1 вони продовжили з ним бесіду в патрульному автомобілі. Розмову ОСОБА_1 з поліцейськими він не чув. На запитання поліцейського хто був за кермом, ОСОБА_2 відповів, що не він, оскільки запанікував. Коли заспокоївся то підійшов до поліцейського і сказав, що за кермом був він, однак поліцейський сказав, що потрібно було раніше про це повідомити, оскільки документи вже зібрані і «все вже написано».
Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
23 липня 2022 року поліцейським СРПП Вараського РВП старшим сержантом поліції Карпенко О.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 628738, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.
У постанові зазначено, що 23 липня 2022 року о 02 год. 27 хв. в м. Вараш по вул. Набережній ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.3 ґ Правил дорожнього руху.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
У постанові зазначено, що позивач керував транспортним засобом, не мав при собі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.3 ґ Правил дорожнього руху. Однак, згідно пункту 2.3 ґ Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний не забруднювати проїзну частину та смугу автомобільних доріг.
Відповідно до пункту 2.1 ґ Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018року у справі №338/1/17.
Адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №204/8036/16-а.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки він не керував транспортним засобом марки «Mercedes-Benz A140», державний номерний знак НОМЕР_1 , а був пасажиром. Свідок ОСОБА_2 підтвердив, що 23 липня 2022 року саме він перебував за кермом вищевказаного транспортного засобу.
У постанові про накладення адміністративного стягнення не зафіксовано на підставі яких документів працівником поліції було встановлено, що позивач є суб`єктом відповідальності за вказане правопорушення. Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення саме позивачем порушення правил дорожнього руху, не доведено що позивач є суб`єктом відповідальності за вказаного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи, що відповідач не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити
У відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору на суму 496 грн. 20 коп. слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 77, 241, 242, 243, 245, 246, 286 КАС України, суд
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до поліцейського СРПП Вараського РВП Головного управління Національної поліції в Рівненській області Карпенка Олександра Олександровича, Головного управління Національної поліції в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Скасувати постановупро накладенняадміністративного стягненняпо справіпро адміністративнеправопорушення усфері забезпеченнябезпеки дорожньогоруху,зафіксоване нев автоматичномурежимі,серії БАБ№ 628739від 23липня 2022року пропритягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Закрити справупро адміністративнеправопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП.
Стягнути зарахунок бюджетнихасигнувань Головногоуправління Національноїполіції вРівненській областіна користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 496 грн.20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Повний текс рішення складено 02 вересня 2022 року.
Суддя Г.В.Бренчук
Судове рішення № 106022940, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області) було прийнято 01.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 565/877/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: