Вирок № 106022585, 02.09.2022, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 641/779/18

Провадження № 1-кп/553/288/2022

В И Р О К

Іменем України

02.09.2022м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участю прокурора Бєляєва О.І.,

представника потерпілої Книша А.Л.,

захисника Бессарабенко І.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання Микуці К.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження № 12017220540002900 від 09.12.2017 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2018 за ч.1 чт. 187, ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 152 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 08.12.2017 близько 11 год. 50 хв., знаходячись на вул. Коновченка в м. Харкові разом з малознайомою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на скоєння насильницького статевого акту у природній формі та реалізуючи його, користуючись відсутністю очевидців, а також тим, що потерпіла фізично слабкіша за нього, з метою скоєння насильницького статевого акту природнім шляхом, схопив за ліву руку останню, тим самим застосував до неї фізичне насильство, та наказав йти з ним на територію пустиря, що розташований неподалік домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Далі, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, з метою придушення опору ОСОБА_2 та задоволення своєї статевої пристрасті, погрожуючи ножем та застосуванням фізичного насильства, примусово поклав останню на фрагмент тканини, яку мав при собі, після чого всупереч волі ОСОБА_2 зняв з неї колготи та спідню білизну, з метою вступу у статеві зносини, оголив свій статевий орган та лівою рукою утримуючи потерпілу за тулуб, а правою рукою тримаючи ніж біля шиї останньої, скоїв насильницький статевий акт у природній формі, який тривав близько 2 хвилин. В результаті насильницького задоволення статевої пристрасті природним способом ОСОБА_1 , згідно з висновком судово-медичної експертизи потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій руці, садна на правій руці, синець на правій гомілці, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Крім того, ОСОБА_1 , будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, 08.12.2017 близько 12 год. 10 хв., знаходячись на території пустиря, який розташований неподалік приватного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , діючи повторно та маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, із корисливих мотивів, після зґвалтування ОСОБА_2 , використавши її пригнічений стан, зняв з шиї потерпілої золотий ланцюжок з ладанкою зі сплаву золота 585 проби, вагою 7,5 грамів, вартістю згідно з висновком судової товарознавчої експертизи 4705 грн. 42 коп., тобто відкрито заволодів майном останньої. Після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зник, а викрадене обернув на свою користь, чим спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на вказану суму.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву, у якій просила проводити судове засідання без її участі.

Представник потерпілої Книш А.Л. в судовому засіданні не заперечував проти розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, в порядку ст. 349 КПК України, повідомив

суд про те, що цивільний позов по даному кримінальному провадженню потерпілою не поданий та подаватись не буде, просив призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі за ч.2 ст.186 КК України строком 6 років,за ч.1 ст.152 КК України строком 5 років,На підставі ч.1 ст.70 КК України остаточно просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді позбавлення волі строком 6 років.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою винуватість у скоєнні кримінальних правопорушень визнав повністю, суду пояснив, що він дійсно скоїв вказані кримінальні правопорушення при тих обставинах, які викладені в обвинувальному акті. В скоєному щиро кається.

Захисник Бессарабенко І.А. в судовому засіданні , не заперечувала проти розгляду кримінального провадження у скороченому порядку, в порядку ст. 349 КПК України.Просила врахувати,що обвинувачений ОСОБА_1 щиро кається у скоєному ,він є молодою людиною,яка бажає стати на шлях виправлення,має міцні соціальні зв`язки .Просила застосувати до нього покарання справедливе,але не суворе ,оскільки на суворому покаранні не наполягає потерпіла.Також захисник просила строк перебування під вартою рахувати з 11.12.2017 ,оскільки в той час обвинувачений доставлявся в судові засідання для участі в цьому кримінальному провадженні.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився дослідженням документів, які характеризують обвинуваченого як особу, матеріали кримінального провадження щодо речових доказів та проведеною експертизою.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Суд враховує, що відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 4 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Отже, у даному випадку, застосуванню підлягають норми Кримінального кодексу України в редакції станом на 07.12.2017, чинні на час вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 152, ч.2 ст. 186 КК України (08.12.2017).

Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразилися у зґвалтуванні, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства та погрозою його застосування, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152 КК України. Також, своїми умисними діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшує покарання, суд, згідно ст. 66 КК України, визнає те, що обвинувачений визнав свою вину та щиро розкаявся в скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, передбаченою ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, неодружений, дітей не має, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2018 за ч.1 ст. 187, ч.2 ст. 186 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, до 4 років позбавлення волі (вирок набрав законної сили 12.03.2018), початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обрахований з 11.12.2017. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.06.2020 згідно ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання зарахований термін попереднього ув`язнення з 11.12.2017 по 12.03.2018 із розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі. З урахуванням ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.06.2020, кінець строку відбуття покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2018 10.09.2021. Згідно довідки по особовій справі № 2106-17 від 01.09.2022, станом на 01.09.2022 ОСОБА_1 вважається особою, що відбула покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 05.02.2018. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.07.2021 ОСОБА_1 обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою. До цього часу ОСОБА_1 утримується в Харківському слідчому ізоляторі на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 07.07.2022.

Суд бере до уваги правову позицію Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою від 25 травня 2022 року у справі № 487/5073/18 відповідно до якої :не будь-який

час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув`язнення може бути зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК. Такий строк тримання може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення. Аналізуючи вищенаведене, перебування засудженого в установі попереднього ув`язнення в іншому кримінальному провадженні, не є підставою для зарахування йому зазначеного строку як попереднього ув`язнення в порядку ч. 5 ст. 72 КК у межах кримінального провадження, що переглядається.

Таким чином,посилання захисника обвинуваченого щодо початку строку перебування під вартою у цьому кримінальному провадженні з 11.12.2017 ,суд до уваги не бере ,оскільки 11.12.2017 це початок строку відбування покарання ,встановлений вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 05.02.2018. Відповідно довідки по особовій справі № 2106-17 строк відбування покарання за вказаним вироком закінчився 10.09.2021.

Отже , строк відбування покарання в цьому кримінальному провадженні слід рахувати після повного відбуття покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 05.02.2018,а саме : з 11.09.2021.

Враховуючи особу обвинуваченого, ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх суспільно - небезпечні наслідки, відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом`якшують покарання, а саме :те, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєному, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути обране в вигляді позбавлення волі за сукупністю кримінальних правопорушень відповідно до ч.1 ст. 70 КК України на строк достатній для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

Цивільні позови не заявлені. Процесуальні витрати складаються з витрат на проведення судово товарознавчої експертизи № 321 від 22.01.2018 у сумі 286,00 грн., які суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 349, 368-371, 374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 152, ч.2 ст. 186 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 152 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років,

- за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.

До набрання вироком законної сили залишити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 11.09.2021 року по день набрання вироком законної сили.

Витрати за проведення товарознавчої експертизи № 321 від 22.01.2018 у сумі 286,00 грн. стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази:

1.Жіночу куртку,сукню, колготи, труси-передати потерпілій ОСОБА_2 .

2.Фрагмент тканини, ніж з дерев`яною ручкою після набрання вироком законної сили знищити;

3.Мобільний телефон NOUS imei 1 НОМЕР_1 imei НОМЕР_2 , разом з сім-картою НОМЕР_3 повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ;

4.Договір № 010172970 між ПАТ «Ломбард «Регіональний» ПП Здатодар 585» і Компанія» та ОСОБА_2 від 08.12.2017 (о 13:37:38), фіскальний чек № 7430 від 08.12.2017 (о 13.39), паперовий пакунок із марлевими тампонами зі зразками крові та слюни ОСОБА_1 , 6 аркушів формату А4 із зображенням скріншотів діалогу та лазерний диск «Ахеnt» із аудіозаписами розмов з мобільного телефону між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

5.Ланцюжок з ладанкою, виготовлені зі сплаву золота 585 проби, вагою 7,5 г залишити потерпілій ОСОБА_2 .

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку

скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Суддя

Ленінського районного суду м. Полтави В.В. Москаленко