Рішення № 10601685, 22.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/18622.07.10 За позовом Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» До Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОР-СЕРВІС»

про стягнення 22047,53 грн.

Суддя Домнічева І.О.

Представники:

від позивачів Ковальчук В.М.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОР-СЕРВІС»про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 22047,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2010р. порушено провадження у справі.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Позивач у судових засіданнях підтримував викладені у позові обставини, та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Відзив на позов відповідач не подав.

За таких обставин рішення по справі винесене на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, оглянувши надані позивачем оригінали документів, на які він посилаються, як на підставу своїх вимог, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд —

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація»(надалі –Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОР-СЕРВІС»(надалі –Відповідач) було укладено договір оренди № 10/2992 від 17.03.2009р. (надалі –Договір).

Строк дії Договору встановлено до 15.03.2012р.

Відповідно до п. 9.5 Договору оренди після приватизації вказаних приміщень 14 серпня 2009р. Договір оренди від 17.03.2009р. № 10/2992 припинив свою діяльність.

Згідно до п. 3.5 Договору орендна плата Орендарем сплачується, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем внесення орендної плати є день, який передує дню підписання акта приймання-передачі вказаних приміщень у власність Відповідачу, в зв’язку з приватизацією, тобто 13 серпня 2010р.

На день приватизації Відповідач мав заборгованість за орендну приміщень у сумі 22047,53 грн.

Згідно з вимогами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Позивачем 09.02.2010р. направлялась Відповідачу вимога №155/1/11-381 від 05.02.2010р. про сплату заборгованості; в матеріалах справи відсутні докази надання Відповідачем відповіді на дану вимогу.

Суд перевірив, погоджується та вважає обґрунтованим наданий Позивачем розрахунок заборгованості Відповідача за користування нежилого приміщенням за період з 07.04.2009р. по 13.08.2009р., всього в сумі 22047,53 грн.

В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної заборгованості, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з Відповідача суми заборгованості за користування нежилого приміщенням за період з 07.04.2009р. по 13.08.2009р., всього в сумі 22047, 53 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги до Відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення Позивача з позовом до господарського суду м. Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОР-СЕРВІС» (м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А; ідентифікаційний код 33791328) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація»(01034, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А; код 03366500) 22047 (двадцять дві тисячі сорок сім) грн. 53 коп. заборгованості, 220 (двісті двадцять) грн. 48 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя І.О.Домнічева

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення –26.07.2010р.