Ухвала суду № 106011361, 01.09.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/15030/22

Провадження № 1-кп/947/976/22

УХВАЛА

01.09.2022 м.Одеса

Київський районний суд м.Одеси у складі судді Борщова І.О., який здійснює кримінальне провадження одноособово,

секретар судового засідання Заїченко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому у кримінальному проваджені №42021160000000241 від 26.05.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Чорноморськ, Одеської області, громадянин України, з незакінченою середньою освітою, підтримує фактичні шлюбні відносини з гр. ОСОБА_2 , працює в благодійній організації «Захист Життя», ГО «Уперед до цілі», є тренером в Чорноморській феденрації боксу, щодо якого Овідіопольським районним судом Одеської області розглядається кримінальне провадження за ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.121, ч.1 ст.122, ч.2 ст.125 КК України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживав за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.2 ст.146, ч.3 ст.27 ч.2 ст.186, ч.1 ст.255-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора відділу Одеської обласної прокуратури Замкового Є.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та йогозахисника адвоката ЧертокО.В.,

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні захисник - адвокат Черток О.В. заявила письмове клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що в теперішній час з`явилися нові обставини, які не були предметом розгляду суду і не оцінювалися судом під час обрання найсуворішого запобіжного заходу обвинуваченому.

Так, захисник наголошує на тому, що обвинувачений не переховувався від слідства та суду, виконував всі процесуальні рішення, не перешкоджав встановленню істини по справі. Крім того, ОСОБА_1 має реєстрацію та постійне місце проживання в Одеській області, підтримує фактичні шлюбні відносини, працює в благодійній організації «Захист Життя», ГО «Уперед до цілі», є тренером в Чорноморській феденрації боксу та співпрацбє з Одеською обласною федерацією «Армспорт», займається благодійною діяльністю на постійній основі, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, раніше не судимий. В завершення захисник зазначила, що обставини вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення встановлені та процесуально зафіксовані. Отже, на думку захисника, ризики, на які посилався прокурор, на теперішній час відпали. Тому захисник, надавши в розпорядження суду документи на обґрунтування викладених нею доводів, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт у нічний час.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання сторони захисту, оскільки ризики, які були враховані судом при ухвалені рішення про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшилися та не перестали існувати.

Крім того, як зазначив прокурор вирішуються питання одеським апеляційним судом про зміну підсудності цього кримінального провадження, крім того подано клопотання про об`єднання цього кримінального провадження з іншим кримінальним провадженням.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження і надані стороною захисту матеріали, суд дійшов висновку про те, що подальше тримання під вартою обвинуваченого є недоцільним. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.176 КПК України сторона захисту довела в суді, що існують обставини, які є достатніми для переконання, що більш м`який вид запобіжного заходу ніж тримання під вартою зможе запобігти ризикам, які зменшилися.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ як джерело права Європейську Конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини.

Так, з рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року в справі "Смирнов проти Росії" вбачається, що питання щодо того, чи була розумною тривалість тримання особи під вартою, не може вирішуватися абстрактно. Наявність підстав тримання під вартою обвинуваченого повинні оцінюватися в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних її обставин. Тривале ж утримання під вартою людини може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак, інтересами суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Саме на національні судові органи покладається обов`язок забезпечувати розумність строків тримання обвинуваченого під вартою. Для цього суди повинні розглянути всі факти на користь, і проти існування громадського інтересу, який, при належному обліку принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід норми про повагу до особистої свободи.

Як вбачається з обвинувального акту і доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у справі було закінчено у формі складання обвинувального акту і направлення його до суду. З моменту закінчення досудового розслідування слідчі дії по збору доказів у справі не проводяться. Отже, підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, буде незаконно впливати на свідків та потерпілого або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти новий злочин відпали.

З наданих стороною захисту документів вбачається, що ОСОБА_1 має реєстрацію та постійне місце проживання в Одеській області, підтримує фактичні шлюбні відносини, працює в благодійній організації «Захист Життя», ГО «Уперед до цілі», є тренером в Чорноморській феденрації боксу та співпрацбє з Одеською обласною федерацією «Армспорт», займається благодійною діяльністю, позитивно характеризується по місцю проживання і роботи.

Зазначені обставини свідчать про те, що подальше тримання під вартою обвинуваченого не буде розумно виправданим, навіть з оглядкою на суспільний інтерес. В даному випадку відносно обвинуваченого повинен дотримуватися принцип свободи, оскільки подальше утримання його під вартою аж до розгляду справи в суді по суті пред`явленого йому обвинувачення, буде фактичним відбуванням обвинуваченим покарання за злочин, у вчиненні якого він ще не визнаний винним (ст.62 Конституції України).

Мотиву однієї лише тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , недостатньо для вирішення питання на користь подальшого його тримання під вартою, оскільки такий висновок буде суперечити рішенню Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, згідно з яким тяжкість злочину законом не визначається обов`язковою підставою для застосування взяття під варту.

Отже, при таких обставинах суд не вбачає необхідності в подальшому утриманні обвинуваченого під вартою, і вважає, що інший вид запобіжного заходу, а саме, домашній арешт у нічний час, в достатній мірі забезпечить мету запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 176, 177, 181, 194, 369-372 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання сторони захисту задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт, зобов`язавши його знаходитися за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у нічний час з 23:00 по 06:00, строком на 60 діб. Ухвала суду втрачає свою дію 30.10.2022.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 строком на два місяця обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати до суду за кожною вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; утриматися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Виконання ухвали щодо запобіжного заходу у виді домашнього арешту та контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 покластиорган Національноїполіції помісцю проживанняобвинуваченого,якому відповіднодо вимогст.181КПК Українинеобхідно негайнопоставити обвинуваченогона облік,про щоповідомити суд.

Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.2 ст.179 КПК України у разі невиконання умов запобіжного заходу у виді домашнього арешту або покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Копію ухвали після її оголошення вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали відправити до ДУ «Одеськийслідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Борщов І. О.