Рішення № 106009261, 01.09.2022, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/52/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року м.Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Горгулько Н.А.

за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди заподіяної в дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Гнідко С.І. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ПрАТ «СК «Арсенал страхування» страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у розмірі 119 910 грн. 65 коп., а також пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у розмірі 14379,42 грн., три відсотки річних у розмірі 2601,90 грн. та інфляційні витрати у розмірі 5995,53, а всього разом 142887,50 грн., а також понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 15850,00 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що 13 лютого 2021 року приблизно о 17 год. 15 хв. в м. Полонне по вулиці Гончаренка 97, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW - 3161» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв наїзд на автомобіль марки «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу зазнав значних механічних пошкоджень.

24 лютого 2021 року постановою Полонського районного суду Хмельницької області у справі №681/230/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні згаданої дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з?накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «BMW - 3161», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (надалі відповідач/страховик) згідно полісу №202232073. Розмір страхової суми на випадок заподіювання шкоди майну третьої особи становить - 130 000, 00 грн., розмір франшизи становить 0, 00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування заподіяної майнової шкоди згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон № 1961 -IV) .

13.05.2021 року відповідачем було відмовлено в страховій виплаті з тієї підстави, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «BMW - 3161» державний номерний знак НОМЕР_1 не є застрахованою за полісом №202232073.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №78831 від 25.03.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 227 681,02 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 1 19 910, 65 грн.

Ухвалою судді від 28 січня 2022 року у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

18 березня 2022 року відповідач надіслав відзив, в якому заперечував проти вимог позову, зважаючи на таке. 13 лютого 2021 року до страховика звернувся позивач та повідомив про настання події, що має ознаки страхового випадку, внаслідок чого 17 лютого 2021 року представником страховика було оглянуто пошкоджений транспортний засіб ОСОБА_1 . Згідно постанови Полонського районного суду Хмельницької області, дорожньо-транспортна пригода настала внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом BMW 316, р.н. НОМЕР_1 . Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон). За результатами проведеного страховиком розслідування, на підставі поданих позивачем та здобутих страховиком в процесі розслідування випадку, було встановлено відсутність правових підстав для здійснення страхового відшкодування позивачу у зв`язку з тим, що ДТП не є страховим випадком відповідно до Закону. Враховуючи вищевикладене, страховик прийняв рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування позивачу, про що його будо повідомлено відповідним листом, тому просив відмовити у задоволенні позову.

26 квітня 2022 року, у зв`язку з повторним автоматизованим розподілом справи між суддями, справу передано до розгляду судді Горгулько Н.А.

28 квітня 2022 року ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області було визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч.5ст.279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

13 лютого 2021 року приблизно о 17 год. 15 хв. в м. Полонне по вулиці Гончаренка 97, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «BMW - 3161» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не врахувавши дорожньої обстановки, на слизькій ділянці дороги не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та скоїв наїзд на автомобіль марки «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який належить позивачу зазнав значних механічних пошкоджень.

24 лютого 2021 року постановою Полонського районного суду Хмельницької області у справі №681/230/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з?накладенням на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «BMW - 3161» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» (надалі відповідач/страховик) згідно полісу №202232073. Позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування заподіяної майнової шкоди згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

13.05.2021 року відповідачем було відмовлено в страховій виплаті з тієї підстави, що цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «BMW - 3161» державний номерний знак НОМЕР_1 не є застрахованою за полісом №202232073.

Згідно звіту про оцінку колісного транспортного засобу №78831 від 25.03.2021 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «КІА Sorento» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 без урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 227 681,02 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 1 19 910, 65 грн.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст.2 ЦПК).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

17.12.2020 року між страховиком та ОСОБА_3 було укладено Договір (Поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №202232073 (надалі - Поліс №202232073), в якому зазначено транспортний засіб BMW 316, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .

Як вже було зазначено, правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем регулюються спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Даний закон є спеціальним, зокрема п. 2.1 ст. 2 Закону встановлено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Тому, саме вказаний Закон підлягає застосуванню до правовідносин, що склались між сторонами.

Як вбачається з доказів, долучених до матеріалів справи та наданих страховику одразу після настання події, транспортний засіб BMW 316, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_4 на дату ДТП зареєстровано за межами України, а саме у Польщі.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування», у разі необхідності страховики можуть робити запити про відомості, пов`язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків, медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють інформацією про обставини страхового випадку, а також можуть самостійно з`ясовувати причини та обставини страхового випадку.

Користуючись своїм правом, страховик в процесі з`ясування інформації та обставин випадку, що стався 13.02.2021 року, здійснив ряд запитів, в тому числі і до Державної митної служби України, стосовно надання інформації щодо особи, якою був завезений на територію України транспортний засіб BMW 316, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , коли, з якою метою та у якому митному режимі (а.с.51-52).

Страховиком було отримано відповідь Державної митної служби України щодо перетину митного кордону України транспортним засобом BMW 316, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 (а.с.54-55).

З даної відповіді вбачається, що 28.02.2017 року вказаний транспортний засіб було ввезено на територію України громадянином Молдови, як транспортний засіб особистого користування в режимі «тимчасового ввезення» строком до одного року (а.с.53).

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України встановлені ст. ст. 380 Митного кодексу України (в редакції станом на дату ДТП),

Згідно ч. 1 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

Згідно ч. 4 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

Такі транспортні засоби не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

В силу вимог п.2.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР), власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, аналіз зазначених норм з урахуванням обставин справи свідчить про те, що поняття законності керування транспортним засобом визначено згідно ПДР, проте, з урахуванням положень Митного кодексу України та встановлених ним обмежень щодо об`єктів, що перебувають під митним контролем, оскільки вони мають окремий статус та врегульовані специфічними зобов`язаннями учасників таких відносин з державою в особі уповноваженого органу доходів і зборів.

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно з ст. 5 Закону, об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 397 Цивільного кодексу України фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Тобто, із закону (Митного кодексу України) випливає, що у випадку передачі тимчасово ввезеного транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження іншим особам, в силу наявності прямої заборони щодо такої дії, особа, яка набула таке майно, не буде правомірним володільцем.

Неправомірність володіння презюмується ст. 380 Митного кодексу України, що передбачено спеціальним законом.

Пунктом 14.2. ст. 14 Закону передбачено, що страховик не може відмовити будь-якому страхувальнику в укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Закону, 17.3. при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.

Отже, Законом передбачено обов`язок страхувальника надавати інформацію страховику, при цьому Закон чітко встановлює, що страховик не має права відмовити страхувальнику в укладенні договору.

Крім того, страховик жодним нормативно-правовим актом не наділений повноваженням під час укладання договору страхування перевіряти законність перебування транспортного засобу на території України, а саме спосіб перетину кордону, оскільки для цього є спеціальний уповноважений орган - Державна митна служба України, куди і було здійснено запит страховиком.

При укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховику не відомо про те, яка саме особа буде володіти, керувати та експлуатувати транспортний засіб в подальшому.

При розслідування обставин випадку, що може бути визнано страховим, саме на страховика покладено обов`язок з`ясувати обставини не тільки випадку, а й встановити факт правомірності володіння транспортним засобом на момент ДТП у розуміння спеціального Закону.

Отже, наявність укладеного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та зазначення в п. 7 даного договору певного транспортного засобу не свідчить про те, що даний транспортний засіб автоматично є забезпеченим на дату ДТП в період його дії, незалежно від особи, яка ним володіє на момент ДТП, та у страховика наявний беззаперечний обов`язок здійснити страхове відшкодування, оскільки для визнання випадку страховим та здійснення страхового відшкодування обов`язковою умовою є його експлуатація особами, відповідальність яких застрахована, тобто експлуатація особою, яка правомірно володіє цим транспортним засобом на дату ДТП.

Таким чином, укладення страховиком договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує того факту, що на час настання дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не вважається таким, що правомірно набув право користування забезпеченим транспортним засобом, а тому не є особою, відповідальність якої застрахована згідно Поліса № 202232073, а транспортний засіб BMW 316, р.н. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , зазначений в Полісі № 202232073, не є забезпеченим, оскільки експлуатувався даною особою, яка не має права на таку експлуатацію та володіння.

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує розмір своїх позовних вимог до відповідача звітом суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 №78831 від 25.03.2021, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу та з урахуванням ПДВ на запчастини, що підлягають заміні становить 119910,56 грн.

Позивачем не було надано доказів щодо факту оплати проведеного ремонту, про що Верховний Суд, у постанові від 18.12.2018 по справі № 185/11374/15-ц зазначив: «Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, залишили поза увагою положення абзацу 1 пункту 36.2 статті 36 Закону, яким передбачено, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Водночас, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача, як і відсутні відомості про те, чи здійснена позивачем оплата вартості відновленого ремонту та якщо здійснена, чи виконані ці ремонтні роботи платником податку на додану вартість, що в свою чергу також має суттєве значення для визначення розміру страхового відшкодування відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону, оскільки здійснення страхової виплати з урахуванням податку на додану вартість можливо лише у разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля платником цього податку».

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто, стягнення таких санкцій можливе лише на наявності дотримання кількох умов, основною з яких є те, що між сторонами (боржником та кредитором) наявне грошове зобов`язання.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України. Так, ч.1 такої статті визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими

актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи, що будь - яких належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог позивачем не надано, на підставі об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі матеріалів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оцінивши подані сторонами докази, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, через їх недоведеність.

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в позові- напозивача.

На підставі наведеного, вважаючи недоведеним наявність у позивача права на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.81, 141, 263-265,280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди,відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , що проживає в АДРЕСА_1 ,

Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», код ЄДРПОУ 33908322, місце знаходження м. Київ, вул. Борщагівська, 154, поштовий індекс 03056.

Суддя Н.А.Горгулько