Ухвала суду № 10600780, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26.07.10№ 05-5- 36 / 8307 Суддя , розглянувши

позовну заяву Державного підприємства "Укрриба"

до СПД - ФО ОСОБА_2

про визнання недійсною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Відповідно до п. 2 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

Скорочення СПД - ФО не є повною назвою організаційно-правової форми відповідача.

У позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії. Надані ксерокопії документів належним чином не засвідчені.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис".

Судом встановлено, що деякі надані ксерокопії документів не засвідчені взагалі, інші - засвідчені належним чином, оскільки відмітки про засвідчення копій не містять дати засвідчення копії, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивачем не надано суду доказів того, що ОСОБА_2 в установленому порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності, а тому може бути стороною (відповідачем) у господарському процесі.

Також суд звертає увагу позивача, що прохальна частина позовної заяви не відповідає назві позовної заяви, а саме в позовній заяві про визнання додаткової угоди недійсню позивач просить суд заборонити вчиняти будь-які дії зі сторони ФОП ОСОБА_2.

Не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход Державного бюджету України в порядку та розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції.

Згідно додатку 2, 8 зазначеної інструкції для заповнення реквізиту № 40 платіжного доручення (М.П.) ставиться відбиток печатки платника, зразок якої заявлений банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 41 (підписи платника) ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які повноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки, для - реквізиту № 51 (дата виконання) зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

На поданому платіжному дорученні № 374 від 16.07.2010р. про сплату державного мита та на платіжному дорученні № 375 від 16.07.2010р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відсутні підпис відповідальних осіб платника та відбиток печатки платника, тобто вказані реквізити не заповнені як того вимагає вищезазначена інструкція.

Крім того, судом встановлено, що позивачем не надано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому порядку, оскільки листом Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва № 1021-4/л від 23.06.2010р. повідомлено реквізити рахунку Управління Державного казначейства у Шевченківському районі міста Києва, на який зараховується сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме:

- МФО - 820019;

- одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва;

- банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України в м. Києві;

- код ЗКПО - 24262621;

- рахунок № 31218264700001;

- код платежу за бюджетною класифікацією 22050003;

- символ звітності - 095.

У рядку "призначення платежу" повинно бути зазначено назву платежу (за розгляд якої саме справи), код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Судом встановлено, що позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжне доручення № 375 від 16.07.2010р, в якому невірно зазначено реквізити для зарахування витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету України.

Керуючись п. п. 2, 3, 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву без розгляду на дооформлення.

Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до Господарського суду м. Києва з позовом.

Суддя Трофименко Т.Ю.