Рішення № 106006608, 30.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.08.2022Справа № 910/17432/21

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есомм Со"

про стягнення 136 616,96 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есомм Со" про стягнення 136 616,96 грн., з яких: 98 817,80 грн. пені та 37 799,16 грн. штрафу за прострочення зобов`язання з виконання робіт із розроблення технічної документації із землеустрою за Договором від 09.07.2020 № 01-091339-20.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що відповідачем прострочено виконання зобов`язання в частині порушення строків виконання робіт за договором, у зв`язку з чим позивачем нараховано штраф і пені, які останній просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву.

Разом з тим, 30.12.2021 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позовних вимог, вважав їх безпідставними та необґрунтованими у зв`язку з чим просив суд відмовити у позові з підстав, викладених у такому відзиві.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати вказану ухвалу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Есомм Со" задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2021 скасовано, а справу № 910/17432/21 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також, під час перебування справи у Північному апеляційному господарському суді від відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву з додатками. Вказане клопотання долучено судом до матеріалів справи.

04.07.2022 справа № 910/17432/21 надійшла до Господарського суду міста Києва.

За таких обставин, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2022 суд продовжив розгляд справи у порядку спрощеного провадження з призначенням судового засідання та викликом сторін на 02.08.2022.

В судове засідання 02.08.2022 представники сторін не з`явилися, проте були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

01.08.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутності можливості забезпечення явки представника до суду у засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2022 відкладено розгляд справи на 30.08.2022.

У судове засідання 30.08.2022 прибули представники позивача та відповідача.

Так, у судовому засіданні 30.08.2022 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити. Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити у позові.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 30 серпня 2022 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Замовник/позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Есомм Со" (Виконавець/відповідач) 09.09.2020 був укладений Договір № 01- 091339-20, відповідно до пункту 1.2. якого Виконавець зобов`язався виконати роботи по розробці технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), подачі на внесення відомостей до Державного земельного кадастру та отримання витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, згідно розробленої документації землеустрою про земельну ділянку під об`єкти електропередачі, що розташовані на території Донецької області, Нікольського (Володарського) району, Зорянської сільської ради, з дотриманням державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, оплатити належно виконані роботи і здійснити оплату на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.4. Договору визначено, що етапи та строки виконання окремих видів робіт визначаються погодженим Сторонами календарним планом виконання робіт (Додаток 2 до Договору).

У Додатку 2, у свою чергу, зазначені етапи виконання робіт, строк виконання яких визначений до 30.11.2020.

Згідно з п. 2.1 Договору загальна вартість робіт становила 539 988,00 грн (з ПДВ).

Відповідно до п. 4.1. Договору початок робіт визначений з дати підписання Договору сторонами, закінчення - до 30.11.2020.

Пунктом 9.1. розділу 9 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.12.2020.

Відповідно до п. 3.1. Договору приймання виконаних робіт за цим договором оформляється Актом. Виконавець зобов`язаний разом з Актом надати документацію із землеустрою, розроблену у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства України, витяг(и) з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та витяг(и) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки під відповідною опорою П/1.

За приписами п. 3.5. Договору Виконавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання за Договором в повному обсязі з моменту підписання Сторонами Акта (ів) робіт на весь обсяг робіт, передбачений Договором.

Як вказує позивач, а іншого матеріали справи не містять та відповідачем не надано, станом на дату підготовки позовної заяви та прийняття рішення у справі Виконавець не надав Замовнику належним чином розроблену технічну(-і) документацію(-ї) із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), витяг(-и) з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та не здійснив всіх дій, необхідних для забезпечення здійснення реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно прав на земельну ділянку під об`єкти електропередачі, що розташовані на території Донецької області, Нікольського (Володарського) району, Зорянської сільської ради.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 Договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Судом встановлено, що 21.12.2020 позивач звертався до відповідача з Претензією № 01/46553 про сплату штрафу та пені за порушення зобов`язання за договором №01-091339-20 від 09.07.2020.

Проте претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до Господарського суду міста Києва з даним позовом.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, договір від 09.07.2020 № 01-091339-20 був укладений між позивачем та відповідачем за результатами проведеної спрощеної закупівлі UA-2020-06-03-007071-b.

Відповідно до п. 3.2. Опису та основних вимог до предмету закупівлі, що є додатком 3 до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, вихідними даними є установчі документи приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", державний акт серії І-ДН № 001334, виданий 10.06.2002, розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.07.2019 № 698/5-19 про надання згоди на відновлення меж земельних ділянок.

Матеріалами справи підтверджено, що супровідним листом від 13.07.2020 № 01/25060 позивач направив на адресу відповідача копії установчих документів ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго", державного акта серії І-ДН № 001334 від 10.06.2002, розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації від 15.07.2019 № 698/5-19. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0311518285721 відправлення отримано уповноваженою особою відповідача 16.07.2020.

Відповідно до листа відповідача від 17.07.2020, останній вказує про відсутність додатків до листа про надання вихідних даних. При цьому, на підтвердження вказаних обставин відповідач додає скріншот з електронної пошти, проте суд зауважує, що зі змісту скріншоту не можливо підтвердити дійсність таких тверджень відповідача.

Далі, 20.07.2020, на електронну адресу (не офіційну, а відповідного працівника позивача), відповідач направив запит щодо надання додаткової інформації. Суд вказує, що згідно змісту укладеного договору, така не передбачена Договором, описом та основними вимогами до предмету закупівлі, який погоджувався відповідачем у складі оголошення про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель. Зокрема, відповідач просив надати схеми розміщення земельних ділянок під розташуванням опор, балансові довідки щодо належності опор та копії Паспортів високовольтних ліній електропередачі відповідних опор, що є внутрішнім документом позивача.

Листом від 21.07.2020 № 21/07/332 відповідач направив запит про надання додаткової інформації та документів, що наведені у попередньому абзаці. Довідки про балансову належність та копії паспортів на П/1 надані були листом від 04.08.2020 №01/27912. Листом від 07.08.2020 №,07/08/614 Відповідач просив надати лише kml файли з точним розташуванням опор повітряних ліній.

Суд акцентує увагу, що відповідач в листах від 20.07.2020, 21.07.2020, 07.08.2020 не зазначав про необхідність надання вихідних даних, що підтверджує факт отримання таких даних відповідачем раніше, а саме, 16.07.2020.

За таких обставин, оскільки інформаційна довідка та копії паспортів ліній електропередач не віднесені до вихідних даних, то суд відхиляє як необгунтовані та безпідставні твердження відповідача про необхідність їх надання у якості вихідних даних та про неналежне їх оформлення позивачем.

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивачем було надано відповідачу додаткову інформацію, яку запитував відповідач, та відомості, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, листом від 12.08.2020 № 01/29302, які отримано уповноваженою особою відповідача Жембровською О. у приміщенні позивача під час робочої зустрічі, про що свідчить її підпис на відповідному листі.

Суд критично оцінює твердження відповідача, викладені у відзиві, про те, що останній 09.09.2020 звертався до позивача з проханням надати вихідні дані, з огляду на те, що: по- перше, ці запити стосувалися не вихідних даних, а технічних паспортів на лінії електропередач, а по-друге, вони не стосувалися виконання зобов`язань за Договором.

За встановлених обставин, суд дійшов переконання що вказані відповідачем листи не є належними доказами на підтвердження не належного, на думку відповідача, виконання зобов`язань позивача щодо надання відповідачу вихідних даних.

Крім того, Відповідач вказує на те, що 16.09.2020 звернувся до Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України з проханням надати допуск на території, що знаходяться в зоні, забрудненій мінними полями.

При цьому, суд зауважує, що відповідач не наводить ніяких обґрунтувань з приводу того, чому таке звернення направлено більше як через два місяці після підписання Договору та на підставі яких нормативних документів Виконавець мав обов`язок звернутися до Об`єднаного оперативного штабу Збройних Сил України.

Більше того, надавши пропозицію під час проведення спрощеної закупівлі, відповідач розумів, де мають бути проведені роботи за Договором, і мав визначити для себе, чи зможе він виконати вчасно роботи за договором за таких обставин (свобода укладення договору).

Про не належне виконання відповідачем умов договору свідчить також і той факт, що відповідач звернувся до позивача про надання доступу на території, по яких проходять об`єкти електромережі лише 16.09.2020 (лист № 16/09/11514), тобто більше як через два місяці після укладання Договору. При цьому відповідач наполягав на забезпеченні його транспортом силами Замовника. На цей лист Замовник направив лист від 18.09.2020 № 01/34039, в якому повідомив про здійснення заходів щодо забезпечення надання доступу та звернув увагу, що забезпечення Виконавця транспортом для пересування до об`єктів не передбачено умовами договору.

Суд відхиляє як безпідставні та необгунтовані твердження відповідача, стосовно неправомірної відмови позивача продовжити строк дії договору, з огляду на таке.

Так, частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 ч. 2 ст. 41 вищезазначеного Закону).

У свою чергу, пунктом п, 9.2 Договору визначено, що зміни у Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Зміни та (або) доповнення можуть стосуватися, зокрема, таких умов як:

- строку дії договору. Зокрема, перебування документації із землеустрою понад термін, встановлений чинним законодавством України, на розгляді державного кадастрового реєстратора, у випадках необхідності отримання документів від виконавчих органів місцевого самоврядування або органів державної влади;

- узгоджене зменшення вартості робіт (без зміни обсягу, якості) у випадках, визначених чинним законодавством України та (або) Договорами, та відповідне зменшення ціни Договору;

- зменшення Замовником обсягу закупівлі та відповідне зменшення ціни Договору;

- зменшення обсягу закупівлі через причини, які не залежать від Виконавця та Замовника, а саме перебування земельної ділянки під відповідною опорою ПЛ у приватній власності або накладання на її частину іншої земельної ділянки, що передбачає додаткові обсяги робіт, не передбачені Договором;

- продовження строку дії Договору та виконання зобов`язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, інших форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат Позивача зміни в чинному законодавстві України/(інші об`єктивні умови), за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в Договорі;

- зміни: відомостей (реквізитів) Сторін та строків здійснення оплати (в межах відповідних умов Договору).

Так, Листом від 22.10.2020 № 22/10/1217 відповідач повідомив позивача, що на земельні ділянки під 203 опорами ПЛ надасть всі необхідні документи, передбачені Договором (документацію із землеустрою, витяги з Державного земельного кадастру та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), до 20.12.2020 року, а на решту земельних ділянок необхідно додатковий час для реєстрації їх у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивач листом від 16.11.2020 № 01/41780 повідомив відповідача, що для вирішення питання доцільності укладання додаткової угоди до Договору необхідно надати:

- документальне підтвердження щодо визначення кількості опор повітряних ліній (земельних ділянок);

- графічні матеріали та документи щодо наявності перетинів меж земельних ділянок під об`єктами ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" з межами суміжних земельних ділянок.

Відповідач у відповідь на вказаний вище лист позивача 19.11.2020 за вх. № 59377/01 надіслав лист від 22.10.2020 № 22/10/121701- 091339-20, в якому повідомив що ним "виконано повний перелік послуг, передбачений умовами Договору, та сформовано технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) під усіма лініями електропередач, зазначеними у Договорі".

Отже, відповідач вказаним листом підтвердив, що необхідні дані та документи надано позивачем. Проте, цим же листом відповідач повідомив про наявність проблемних питань при оформленні деяких земельних ділянок під відповідними опорами ліній електропередач, При цьому документального підтвердження, як того вимагає п. 9.2. Договору та вимоги Закону України "Про публічні закупівлі", останнім не надано, що підтверджується матеріалами справи.

Позивач листом від 25.11.2020 № 01/43042 повідомив відповідача про те, що зазначені останнім в листах обставини не підтверджені належними та допустимими доказами. Надана схема та таблиці не вважаються документальним підтвердження існування обставин, які не залежать від сторін за Договором. Відсутня інформація щодо проведення роботи з суміжними землекористувачами. В листі відповідач посилається, що відповідно до Постанови Верховної ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", яка набрала чинності від 19.07.2020, Нікольський (Володарський) район ліквідовано, а земельні ділянки під лініями електропередач, які раніш знаходились в межах Нікольського (Володарського) району, на даний час знаходяться в межах Маріупольського району, але не враховує той факт, що вже наявна згода органу уповноваженого розпоряджатись земельною ділянкою на відновлення її меж користувачем та яка надана відповідачу для врахування в роботі листом від 13.07.2020 № 01/25060. Також відповідачем не було надано інформації щодо кількості опор П/І та їх площі, їх місця розташування, які отримано за результатами проведеної кадастрової зйомки. Також не надано жодної розробленої документації із землеустрою.

Слід зазначити, що за умови надання відповідачем підтверджуючих документів щодо наявності причин, які не залежать від відповідача, а саме перебування земельної ділянки під відповідною опорою П/І у приватній власності або накладання на її частину іншої земельної ділянки, що передбачає додаткові обсяги робіт, не передбачені відповідним Договором, відповідач вправі був звернутися з пропозицією зменшити обсяг робіт за Договором на відповідну кількість земельних ділянок, як це передбачено п. 9.2. Договору.

Проте, такі дії відповідачем здійснені не були. Зворотнього матеріали справи не містять, а відповідачем не надано.

Більше того, Позивачем Відповідачу вищезазначеним листом від 25.11.2020 № 01/43042 повторно пропонувалось надати документальне підтвердження обставин, які обґрунтовують продовження терміну виконання робіт за Договором та детальну інформацію про стан виконання робіт.

Натомість, відповідач листом від 30.11.2020 №30/11/1279/1 повідомив, зокрема, про направлення до Торгово-промислової палати України документів щодо прийняття рішення про настання обставин непереборної сили. Проте, в подальшому жодних висновків чи будь-яких документів, за наслідком такого звернення відповідача суду не надано та матеріали справи не містять.

Матеріалами справи встановлено, що після закінчення строку виконання робіт за Договором, відповідач у грудні 2020 року надав одну документацію із землеустрою лише на 20 земельних ділянок, яку позивачем розглянуто та надано безліч зауважень листами від 21.12.2020 № 01/46737 та від 28.12.2020 № 01/47546.

28.01.2021 року відповідач виправив зауваження на документацію із землеустрою на 20 земельних ділянок, щодо інших земельних ділянок відповідних документацій не надавалось.

16.02.2021 позивач направив лист № 01/5774 відповідачу щодо повідомлення про стан виконання Договору, в якому зазначено, що припинення строку Договору не свідчить про припинення зобов`язань за Договором та не означає звільнення Виконавця від виконання обов`язку в натурі, тому Замовник має право вимагати виконання обов`язку в натурі впродовж того часу, коли існує відповідне зобов`язання, а не лише впродовж строку, встановленого сторонами для його виконання у Договорі.

Окрім цього, Замовником повідомлено, що Виконавцем розроблена та надана листом від 28.01.2021 № 28/01/43 лише на частину земельних ділянок технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) яка, на виконання умов Договору, перевірена позивачем (лист від 29.01.2021 № 01/550), та для планування обсягів робіт та бюджету витрат на плановий період, позивач просив повідомити щодо стану та намірів з виконання зобов`язань, а також очікувані терміни виконання зобов`язань за Договором в повному обсязі.

Відповідач лише 05.03.2021 листом від 03.03.2021 № 03/03/89 повідомив, що документація із землеустрою, щодо якої відсутні зауваження, проходить узгодження, а щодо інших документацій - при розробленні виникли труднощі при розрахунку площ відповідних земельних ділянок. Відповідь надана відповідачу листом від 12.03.2021 № 01/9724.

Суд зауважує, що відповідач лише у жовтні 2021 року подав документацію із землеустрою на затвердження, тобто із значним порушенням терміну виконання зобов`язання за спірним договором.

Окремо варто вказати, що твердження відповідача про те, що Договір може ним бути виконаний лише за умови внесення змін до Договору (в частині продовження терміну його дії, у зв`язку з закінченням терміну дії договору), є помилковим та спростовується нормами чинного законодавства, з огляду на таке.

Так, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

Отже, саме по собі закінчення строку дії договору не припиняє зобов`язання, яке не було виконаним належним чином однією зі сторін.

Суд констатує, що станом на час розгляду справи жодного акта приймання-передачі робіт не підписано, а роботи за Договором залишаються не виконані. Отже, суду доведено належним чином, що відповідач, як виконавець не виконав свої зобов`язання за Договором, передбачені, зокрема, п.п. 1.2, З.1., 4.1. Договору, Додатком 2 до Договору "Календарний план виконання робіт" у встановлені у такому договорі строки.

Вирішуючи вимоги позивача про стягнення штрафу та пені з відповідача за порушення зобов`язання за договором, в частині порушення строків виконання робіт, суд вказує таке.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 Договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт Виконавець сплачує Замовнику пеню згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у розмірі 0,1% вартості робіт, строк виконання яких порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Виконавець повинен додатково сплатити Замовнику штраф у розмірі семи відсотків вказаної суми.

Отже, сторони письмово погодили застосування такого виду стягнення як штраф і пені за порушення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок штрафних санкцій, суд дійшов висновку про його арифметичну правильність з урахуванням заявленого періоду, з огляду на що позов підлягає задоволенню та стягнення з відповідача на користь позивача пені - 98 817,80 грн. та штраф - 37 799,16 грн.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій підлягають задоволенню, а саме, пені - 98 817,80 грн. та штрафу - 37 799,16 грн.

Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Есомм Со" (03115, м. Київ, вул. Анатолія Петрицького, 4, ідентифікаційний код 23735402) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Есомм Со" (03115, м. Київ, вул. Анатолія Петрицького, 4, ідентифікаційний код 23735402) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, ідентифікаційний код 00100227) пеню в розмірі 98 817 (дев`яносто вісім тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 80 коп. та штраф в розмірі 37 799 (тридцять сім тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп. та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.09.2022.

Суддя І.І. Борисенко