Рішення № 106006526, 31.08.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2022Справа № 910/174/22

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»простягнення 352 094,07 грн.та за зустрічним позовомПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»провизнання недійсним договору Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:не з`явивсявід відповідача за первісним позовом:Опанасенко Б.Ю.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/174/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення 352 094,07 грн. та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2022 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» заборгованість у розмірі 322 757,82 грн., пеню у розмірі 24 860,59 грн., 3% річних у розмірі 4 475,66 грн. та судовий збір у розмірі 5 281,41 грн. В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» відмовлено повністю.

17.08.2022 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» надійшла заява про відшкодування судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2022 вказану заяву призначено до розгляду на 31.08.2022.

Представник заявника в судове засідання не з`явилася, у направлених до суду 26.08.2022 письмових поясненнях просила заяву задовольнити повністю, а розгляд такої заяви здійснювати за її відсутності.

Представник ПАТ «УТСК» в судове засідання з`явився, надав пояснення по справі, підтримав подане клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Розглянувши у судовому засіданні 31.08.2022 заяву про відшкодування судових витрат, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

В свою чергу, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частини 1 та 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Так, у поданій заяві представник позивача за первісним позовом просить суд стягнути з ПАТ «УТСК» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн. та витрати на переклад у розмірі 8 460,00 грн.

На підтвердження понесення вказаних судових витрат представником позивача долучено до матеріалів справи:

- договір про надання правової допомоги від 20.12.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням «ІНПРАКСІ» та ПАТ «СК «Універсальна»;

- додаткову угоду №1 від 20.12.2021 до вказаного договору, за змістом якої сторони погодили фіксовану вартість юридичних послуг у розмірі 30 000,00 грн. за представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції;

- додаткову угоду №2 від 20.07.2022 до договору, згідно умов якої сторони погодили фіксовану вартість юридичних послуг у розмірі 30 000,00 грн. за представництво інтересів клієнта у справі №910/174/22 за зустрічним позовом;

- акти приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.08.2022 та №2 від 17.08.2022 на загальну суму 60 000,00 грн.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява N19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові від 17.09.2019 Верховного Суду по справі №910/4515/18.

Судом враховано те, що за приписами ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення віл 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Дослідивши опис наданих послуг адвоката, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, суд дійшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та наданими адвокатом послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг.

Зокрема, до вказаного переліку наданих послуг були включені: витрати адвокатом часу на підготовку заяви про усунення недоліків позовної заяви, які були допущені самим же адвокатом; клопотань про проведення засідання в режимі відеоконференції, які залишені судом без задоволення; витрати на участь в судових засіданнях з урахуванням часу на дорогу туди і назад, які не підтверджені жодними доказами; витрата часу на послуги в межах справи за зустрічним позовом, вартість яких є неспіврозмірною із затраченим часом на їх надання.

Таким чином, за висновками суду, заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 60 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України.

Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за належне стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 15 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на переклад у розмірі 8 400,00 грн., оскільки, по-перше, подання належних доказів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є обов`язком позивача, а по-друге, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення позивачем таких витрат на заявлену до стягнення суму.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9; ідентифікаційний код 20113829) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.09.2022.

Суддя В.П. Босий