Рішення № 106006496, 01.09.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.09.2022Справа № 910/4813/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65)

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40)

про стягнення 15 572,24 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про стягнення 15 572,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № FO-01151356 від 14.09.2021 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Chery A15 Amulet, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", позивач просить суд стягнути з останнього 15 572,24 грн в якості виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2022 суд відкрив провадження у справі № 910/4813/22, розгляд якої вирішив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

11.07.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, оскільки Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" було сплачено страхове відшкодування за Полісом АР/7862972 у розмірі 15 159,00 грн.

За приписами ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14 вересня 2021 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (надалі - позивач, страховик) та ОСОБА_1 (надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-0l151356 (надалі - договір), відповідно до якого було застраховано ризик настання збитків страхувальника, що спричинені пошкодженням, знищенням, втратою забезпеченого транспортного засобу Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

22 листопада 2021 року сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортних засобів Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та Chery A15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована в ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" згідно полісу №АР/9049940.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП України постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 16.12.2021 у справі №

935/3348/21 (провадження №3/935/1922/21).

17 грудня 2021 року страхувальник звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування.

У відповідності до умов договору страхування та на підставі складеного страхового акту №03033/07/922 від 31.01.2022 Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" було виплачено страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 15 159,00 грн, про що свідчить платіжне доручення №247802 від 01.02.2022.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем Chery A15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , підтверджується постановою Коростишівського районного суду Житомирської області від 16.12.2021 у справі №935/3348/21 (провадження №3/935/1922/21).

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент вчинення ДТП автомобіль Chery A15 Amulet, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , був застрахований згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Поліс №АР/9049940) у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", з лімітом відповідальності за заподіяну шкоду майну у розмірі 130 000,00 грн та з франшизою у розмірі 0,00 грн.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування №FO-0l151356 від 14.09.2021, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Volkswagen Passat, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

В розумінні положень Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АР/9049940) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн, таким чином, з відповідача підлягала стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 15 159,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 14.02.2022 позивач направив на адресу відповідача заявою про виплату страхового відшкодування вих. №00524/9222 від 10.02.2022, у якій просив останнього перерахувати суму страхового відшкодування у розмірі 15 159,00 грн на розрахунковий рахунок позивача.

Під час розгляду справи по суті відповідач згідно з платіжного доручення №25348 від 29.06.2022 сплатив вищевказану суму страхового відшкодування та просив закрити провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем страхового відшкодування у розмірі 15 159,00 грн, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в цій частині, внаслідок відсутності предмету спору.

Що стосується заявлених до стягнення пені у розмірі 382,09 грн та 3% річних у розмірі 31,15 грн, нарахованих за період прострочення з 23.05.2022 по 16.06.2022, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 992 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом).

Відповідно до п. 36.5 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Згідно з п. 36.2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, або у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

З огляду на дату отримання відповідачем вимоги (21.02.2011), суд дійшов висновку, що строк виконання останнім зобов`язання з виплати страхового відшкодування позивачу є таким, що настав 22.05.2022.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку, що розрахунок останніх є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

При цьому доводи відповідача про те, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню з огляду на невідворотні обставини, які звільняють відповідача від сплати пені та 3% річних, не приймаються судом до уваги з наступного.

На переконання відповідача, обставини, що мають місце з 24.02.2022 на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс - мажорних обставин та звільняють відповідача від відповідальності за порушення строку сплати страхового відшкодування.

Згідно з листа Торгово-Промислової палати України № 2024/02.0.-7.1 від 28.02.2022 зазначено, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану з 05 години 30 хвилини 24 лютого 2022 року, ТТП підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по договору, виконання яких настало згідно з умовами договору і виконання яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Відповідно до 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Так, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання зобов`язання внаслідок настання форс-мажорних обставин.

Відповідачем також не надано доказів повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов`язання щодо сплати страхового відшкодування.

Специфіка виконання грошового зобов`язання у безготівковій формі полягає у можливості здійснення банківської операції з перерахунку коштів з будь-якої точки країни або світу, де наявний доступ до мереже Інтернет, а не тільки в м. Києві.

Зобов`язання відповідача полягало в оплаті страхового відшкодування у строк до 22.05.2022 включно, яке могло бути здійснено в онлайн-режимі, однак відповідачем не наведено обставин та належним чином не обґрунтовано яким чином введення воєнного стану в країні унеможливило виконання даного зобов`язання.

Суд зауважує на тому, що в квітні-травні місяцях 2022 року на території м. Києва та Київської області активні бойові дії вже не велись, за можливості було відновлено роботу більшості структур, як державних, так і приватних, існував телефонний зв`язок, працював Інтернет, що за бажанням відповідача можливо було використати для виконання зобов`язання по оплаті.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження пошкодження майна підприємства, участі працівників підприємства безпосередньо у бойових діях, що унеможливило виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС", з покладенням на відповідача судових витрат у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129, 231, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 15 159,00 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03117, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 65, ідентифікаційний код 30115243) пеню у розмірі 382 грн 09 коп., 3% річних у розмірі 31 грн 15 коп. та судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.09.2022

Суддя Л.Г. Пукшин