Рішення № 106005820, 25.08.2022, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2022 р. м.Вінниця Cправа №902/478/22

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз", м.Вінниця

до Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес", смтТурбів Липовецького району Вінницької області

про стягнення 907,61 грн заборгованості згідно договору про надання послуг з розподілу природного газу,

ВСТАНОВИВ :

20.06.2022 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" про стягнення з Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" 907,61грн заборгованості, а саме: 786,50 грн - основного боргу, 17,32 грн - 3 % річних, 103,79 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати за отримані послуги згідно договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420К37MDDP016 від 01.01.2016.

27.05.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття вказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі №902/478/22, судове засідання призначено на 25.08.2022.

25.08.2022 до суду звернулась представник позивача Кравчук О.В. із заявою без номеру та дати про розгляд справи за її відсутності.

На визначену судом дату (25.08.2022) учасники справи не забезпечили явку уповноважених представників до суду, хоча про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 27.05.2022. А саме: позивач - шляхом направлення зазначеної ухвали на електронну адресу, вказану ним у позовній заяві. Обізнаність позивача із датою судового засідання слідує також зі змісту поданої ним 25.08.2022 заяви.

Відповідачу ухвалу від 27.05.2022 було направлено засобами поштового зв`язку на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Разом з цим направлений Приватному підприємству "Приватна фірма "Антарес" примірник вказаного судового рішення повернувся на адресу Господарського суду Вінницької області 03.08.2022 із зазначенням причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п.8 ч.2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" №755-IV від 15.05.2003 у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Приписами статті 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень, в т.ч. рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" врегульовано Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 (далі Правила).

Із вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, визначеному п.5 ч.6 ст.242 ГПК України. При цьому неотримання відповідачем ухвал суду є наслідком бездіяльності, оскільки таке направлення здійснювалося відповідачу за адресою реєстрації.

Окрім того, суд зазначає, що ухвала суду у справі №902/478/22 офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходиться у вільному доступі.

Відтак у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення учасників справи про дату, час та місце слухання справи.

Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від сторін щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Частиною першою ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

В судовому засіданні 25.08.2022 відповідно до ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

01.01.2016 між Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" та Приватним підприємством "Приватна фірма "Антарес" було укладено договір розподілу природного газу шляхом підписання останнім заяви-приєднання №09420K37MDDP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2498 (а.с.15-23).

Взаємовідносини, які виникають між операторами газорозподільних систем (ГРМ) та суб`єктами ринку природного газу в частині надійної і безпечної експлуатації газорозподільних систем та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу, комерційного, у тому числі приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту також - НКРЕКП) від 30.09.2015 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824 (надалі - Кодекс ГРМ).

Розділом VI Кодексу ГРМ передбачено, що доступ споживачів до газорозподільної мережі (ГРМ) для споживання (постачання) природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП, від 30.09.2015 за № 2498.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання Споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті НКРЕКП та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двохстороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору: Оператор ГРМ (позивач у справі) зобов`язується надати Споживачу (відповідачу у справі) послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Згідно пунктів 6.1. та 6.2. Договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п.п.32) ч.1 ст.1 Закону України №329-VIII від 09.04.2015 "Про ринок природного газу" Регулятором на ринку природного газу є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.6.3 Договору величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Постановою НКРЕКП №2765 від 30.12.2020 для АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на період з 01.01.2021 встановлено тариф на послуги з розподілу природного газу в розмірі 1,68 грн за 1 куб.м на місяць (без врахування ПДВ).

З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 2,016 грн за 1 куб.м.

У зв`язку із відсутністю споживання позивачем було визначено величину річної замовленої потужності для відповідача на 2021 рік по замовчуванню на 314,0 куб. м в рік, що відповідає положенням п.4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Таким чином на 2021 рік, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" розрахована щомісячна плата за доставку газу: 314,0 куб.м*2,016 грн за 1 куб.м/12 міс. = 52,76 грн.

Постановою НКРЕКП №2741 від 22.12.2021 для АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" на період з 01.01.2022 встановлено тариф на послуги з розподілу природного газу в розмірі 1,76 грн за 1 куб.м на місяць (без врахування ПДВ).

З врахуванням ПДВ (20 %) вартість послуг з розподілу природного газу складає 2,112 грн за 1 куб.м.

У зв`язку із відсутністю споживання позивачем було визначено величину річної замовленої потужності для відповідача на 2022 рік по замовчуванню на 314,0 куб. м в рік, що відповідає положенням п.4 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ.

Таким чином на 2022 рік, з урахуванням вимог глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ та п.п.6.1 та 6.2 Типового договору розподілу для Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" розрахована щомісячна плата за доставку газу: 314,0 куб.м*2,112 грн за 1 куб.м/12 міс. = 55,27 грн.

Відповідно до п.п.6.3. договору розподілу природного газу розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п.п.6.6 Договору).

За умовами пункту 6.8. Договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаними між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Відтак, протягом січня 2021 року - березня 2022 року АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надало послуги з розподілу природного газу Приватному підприємству "Приватна фірма "Антарес" на загальну суму 798,83 грн, що підтверджується актами надання послуг (а.с.28-42).

Разом з тим вказані акти стороною споживача підписані не були, а також останній всупереч приписів ст.882 Цивільного кодексу України не надав вмотивованої відповіді щодо відмови у прийнятті послуг.

АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" неодноразово направляло на адресу Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" супровідні листи із двома примірниками актів наданих послуг та рахунками на оплату. У зазначених листах позивач звертався із проханням повернути підписані уповноваженою посадовою особою відповідача примірники актів та оплатити надані послуги. Направлення вказаних супровідних листів підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками АТ "Укрпошта" (а.с.43-74).

Однак, за твердженням позивача, відповідач жодним чином не відреагував на такі листи.

За надані позивачем послуги відповідач станом на день розгляду справи у суді не розрахувався. При цьому станом на 01 січня 2021 року у Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" існувала переплата у розмірі 12,33 грн, що виникла за попередній період (січень-грудень 2020 року), що підтверджується карткою рахунку №361 за період 01.01.2021-26.04.2022 (а.с.26-27).

АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" зверталось до Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" із вимогою №210.Ск-3436-0422 від 28.04.2022, у якій просило перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості у розмірі 786,50грн (а.с.75-76). Направлення вказаної вимоги підтверджується описом-вкладення цінного листа, поштовою накладною та фіскальним чеком з АТ "Укрпошта", які датуються 30.04.2022 (а.с.77-78).

Однак, як повідомляє позивач, відповідач не надав відповіді на вимогу.

Таким чином, станом на 20.06.2022 заборгованість Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" перед АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" за надані протягом січня 2021 року - березня 2022 року послуги з розподілу природного газу складає 786,50 грн. Невиконання відповідачем взятих на себе за договором №09420K37MDDP016 від 01.01.2016 зобов`язань у добровільному порядку стало підставою для звернення АТ "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" із даним позовом до суду.

Беручи до уваги встановлені обставини справи, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Так, 01.01.2016 шляхом підписання заяви-приєднання №09420K37MDDP016 сторони уклали Типовий договір розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), умови якого сторонами не заперечуються.

Беручи до уваги зміст договору, характер взятих на себе сторонами зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, яке підпадає під правове регулювання глави 63 "Послуги. Загальні положення", ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг з розподілу природного газу на загальну суму 798,83грн, що підтверджується актами надання послуг (а.с.28-42).

Тоді як відповідач, в порушення вимог ст.525, 526, 530 ЦК України та ст.193 ГК України, за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим на момент розгляду справи за Приватним підприємством "Приватна фірма "Антарес" рахується заборгованість за договором №09420K37MDDP016 від 01.01.2016 у розмірі 786,50 грн (з урахуванням переплати за попередній період).

При цьому, суд зазначає, що в порушення вимог ст.73-74 ГПК України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату вартості наданих послуг або доказів, які б спростовували суму основної заборгованості.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача основної заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу у розмірі 786,50 грн.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, у зв`язку із чим суд зазначає таке.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено у п.п.6.6 Договору: остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Таким чином за надані послуги у січні 2021 року відповідач вчасно не розрахувався, а тому починаючи з 10 лютого 2021 року є таким, що прострочив зобов`язання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про правомірність нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача.

Суд, здійснивши перевірку правильності періодів нарахування сум інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга 360" калькулятора, встановив, що позовні вимоги у цій частині є правомірними і підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем.

Як встановлено ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог. За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку, визначеному ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.2, 13, 46, 74, 76-80, 86, 91, 129, 236-242 ГПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Приватна фірма "Антарес" (вул.Миру, буд.42А, смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513; код ЄДРПОУ 20115805) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров.Костя Широцького, 24, м.Вінниця, 21012; код ЄДРПОУ 03338649) 786,50 грн - основного боргу; 17,32 грн - 3 % річних; 103,79 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, та 2481,00 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом; позивачу - на електронну адресу, що зазначена ним у позовній заяві (office@vngas.com.ua).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 30 серпня 2022 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу (вул.Миру, буд. 42А, смт Турбів, Липовецький район, Вінницька область, 22513)