Ухвала суду № 105993302, 31.08.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/10464/22

Провадження № 1-кс/344/3870/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2022 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Маланія Ю.А., прокурора Федорин І.І., слідчого Ткачук І.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Клюба П.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12022091010001205 від 03.08.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні органу досудового розслідування перебуває кримінальне провадження № 12022091010001205, в рамках якого встановлено, що ОСОБА_1 на протязі тривалого періоду часу перебуває у не приязних відносинах з ОСОБА_2 з приводу виключання світлового освітлення у під`їзді будинку АДРЕСА_1 , в якому вони фактично проживають.

Так, 02.08.2022 близько 21 год., ОСОБА_1 спільно із своєю дружиною ОСОБА_3 , піднімався по сходовій клітці до квартири АДРЕСА_2 вищевказаного будинку, де в той час ОСОБА_2 виключив освітлення у під`їзді будинку. Після того як у під`їзді виключилось освітлення, у ОСОБА_1 , через невдоволення діями потерпілого ОСОБА_2 , виник неправомірний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому.

Реалізуючи свій протиправний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, ОСОБА_1 піднявся у приміщення власної житлової квартири АДРЕСА_2 , звідки взяв предмет для виймання речей при відбілюванні та в подальшому вийшов із приміщення своєї квартири та направився до квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає потерпілий ОСОБА_2 .

Прийшовши до вказаної квартири, ОСОБА_1 розпочав стукати у вхідні двері квартири. З метою встановити, хто стукає у двері та припинити шум у коридорі, ОСОБА_2 відчинив вхідні двері квартири.

Надалі ОСОБА_1 , перебуваючи під впливом негативних емоцій та у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи настання таких негативних наслідків щодо здоров`я ОСОБА_2 , діючи умисно, при вході до квартири АДРЕСА_3 , розпочав наносити ряд цілеспрямованих ударів предметом для виймання речей при відбілюванні в різні ділянки тіла потерпілого. В результаті нанесення ударів, предмет для виймання речей при відбілюванні зламався на дві частини, як наслідок на його обох частинах утворились загострені металеві кінці. Продовжуючи свій неправомірний умисел на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 умисно наніс один цілеспрямований удар загостреним кінцем предмету для витягання білизни у життєво важливу ділянку тіла потерпілого, а саме в ділянку черевної порожнини.

В результаті протиправних дій ОСОБА_1 , потерпілому

ОСОБА_2 , відповідно до довідки КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-франківської міської ради», заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, пошкодження правої долі печінки, гемоперитонеуму, які згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після вчинення неправомірних дій, ОСОБА_1 повернувся в приміщення квартири АДРЕСА_2 де в подальшому був затриманий працівниками Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області, а потерпілого ОСОБА_2 каретою швидкої медичної допомоги доставлено до КНП «Міська клінічна лікарня №1 Івано-Франківської міської ради», що по вул. Матейки, 34 в м. Івано-Франківську, де йому надано медичну допомогу.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Олександрівка, Кіровоградської області, житель АДРЕСА_4 , громадянин України, українець, пенсіонер, одружений, раніше не судимий.

03 серпня 2022 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться в протоколах оглядів місць події, протоколах допитів свідків ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинений проти життя та здоров`я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

04 серпня 2022 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду підозрюваному ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 01 вересня 2022 року включно, без визначення розміру застави.

У поданому до суду клопотанні слідчий покликається на те, що у кримінальному провадженні проведено значний обсяг слідчих дій та прийнято процесуальні рішення, проте завершити досудове розслідування не вдалось, оскільки для виконання завдань кримінального провадження необхідно провести ще судово-медичну експертизу потерпілому ОСОБА_2 , з метою встановлення ступеня тяжкості заподіяних йому тілесних ушкоджень, провести судову-імунологічні та судово-цитологічні експертизи, провести медико-криміналістичну та дактилоскопічну експертизи, повідомити про зміну раніше оголошеної підозри ОСОБА_1 , виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт.

Враховуючи, що строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 03.10.2022, а строк запобіжного заходу закінчується 01.09.2022 виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_1 , оскільки ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились.

Злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вчинений проти життя та здоров`я особи, відносяться до категорії тяжких злочинів за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років.

Тому, на даний час, на думку органу досудового розслідування, немає підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 199 КПК України заявлені раніше ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а саме:

- п. 1 переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років та усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення злочину може скритися.

- п. 3 - незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки під йому відомі їхні дані та вони фактично проживають в одному будинку АДРЕСА_1 .

У клопотанні слідчий посилається на те, що застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту неможливо, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не можливе, оскільки такий вид запобіжного заходу не виключатиме ризики впливу підозрюваного на потерпілого та свідків у ході спілкування з останніми.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки неможливе, оскільки до органу досудового розслідування не надходило письмових зобов`язань про взяття обвинуваченого на поруки.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, посилаючись на викладені в ньому обставини, просили клопотання задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: відомостями які містяться в протоколах оглядів місць події, протоколах допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

В той же час, прокурором лише частково доведено наявність певного ступеню ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду та впливати на потерпілого.

Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний ОСОБА_1 є полковником у відставці, про що свідчить посвідчення НОМЕР_1 , є членом Івано-Франківської спілки ветеранів Афганістану з 03.05.2001 року; в 1979-1982 роках приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан, де проявив мужність та самовідданість, за що був нагороджений високою нагородою.

З початком повномасштабної війни росії проти України ОСОБА_1 добровільно у складі КП «Муніципальна інспекція» афганського підрозділу у період з 24 лютого 2022 року по 01 травня 2022 року здійснював охорону об`єктів Івано-Франківської ОТГ.

ОСОБА_1 має стійкі соціальні зв`язки, одружений, у нього на утриманні перебуває донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється інвалідом 2 групи (зі слів підозрюваного, по психічному захворюванню).

ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався; має постійне місце проживання, дохід у вигляді пенсії.

В судовому засіданні ОСОБА_1 покликався на наявність у його дружини ряду важких захворювань, а також на те, що він єдиний є опорою для хворої доньки та дружини.

Крім того, в ході розгляду даного клопотання підозрюваний зазначив, що щиро жалкує про вчинені дії по відношенню до потерпілого, має намір попросити у нього вибачення, розуміє та усвідомлює свою відповідальність з приводу інкримінованих дій,.

Враховуючи вищезазначене, слідчий суддя зауважує, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження та особу підозрюваного, не зможе запобігти встановленим слідчим суддею в ході розгляду даного клопотання ризикам.

Слідчий суддя при вирішенні даного клопотання повинен враховувати в сукупності всі наявні обставини даного провадження і не зважати лише на суворість можливого покарання, яке є релевантною обставиною в оцінці ризику, та констатує, що під час розгляду даного клопотання по суті встановлено обставини, котрі дають підстави для обрання м`якшого запобіжного заходу підозрюваному, і які не виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Слідчий суддя особливо наголошує, що сама по собі тяжкість злочину та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі доведення його вини, не є основним критерієм застосування запобіжного заходу.

В той же час слідчий суддя вважає, що на даний час продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як найбільш обтяжливого запобіжного заходу, в даному конкретному випадку є недоцільним, а тому, враховуючи вік підозрюваного, його попередні заслуги перед державою, обставини вчинення інкримінованого злочину, позицію підозрюваного в судовому засіданні, слідчий суддя, вважає, що запобігти ризикам на стадії досудового розслідування на даний час можливо і без тимчасової його ізоляції від суспільства.

Так, згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України більш м`яким запобіжним заходом є домашній арешт, який згідно з ч. 1 ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Крім цього, ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено обов`язки, які слідчим суддею можуть бути покладені на підозрюваного.

Отже, враховуючи вищенаведене, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного та його статус і соціальні зв`язки, наявність на утриманні доньки-інваліда другої групи, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому щоденно в цілодобово залишати житло, з покладенням на нього додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження і не перешкоджатиме досягненню його мети.

Хоча домашній арешт накладатиме на підозрюваного менше обмежень та менший рівень страждання та труднощів, ніж звичайне тримання під вартою в установі виконання покарань, він все одно становить собою позбавлення свободи у розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основопо¬ложних свобод відповідно до практики ЄСПЛ, і на даному етапі досудового розслідування цілодобовий домашній арешт, на думку слідчого судді, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та нівелювати встановлені ризики, а відтак і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

На переконання слідчого судді такий запобіжний захід надасть змогу забезпечити адекватне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

За таких обставин у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити і обрати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Ч. 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Керуючись ст.ст. 176-179, 194, 309 КПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про продовження строку тримання під вартою відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та заборонити йому щоденно цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із м. Івано-Франківськ без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) в разі наявності здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну,

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді діє до 03 жовтня 2022 року включно та підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Виконання ухвали доручити відповідному органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_1 , а контроль за її виконанням покласти на прокурораокружної прокуратури міста Івано-Франківська Федорин І.І.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.08.2022 року.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська