Рішення № 10599104, 28.07.2010, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 2-1251 за 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2010 року Запорізький районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Яркіної С.В.

при секретарі Соколовській Т.В.

представника Поповського Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ТОВ „Компанія Вертикаль” до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів отриманих по договору та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ „Компанія Вертикаль” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів отриманих по договору та відшкодування збитків, зазначивши, що 04.12.2009 року між ТОВ „Компанія Вертикаль” та ОСОБА_2 був укладений ліцензійний договір № 04/12-9, відповідно до предмету якого відповідач за винагороду (роялті) зобовязався надати позивачу виключну ліцензію на право одноосібного використання патенту на корисну модель для виробництва, реалізації, обладнання і технології переробки сировини, а позивач зобовязався здійснювати виплату роялті на умовах, вказаних у згаданому вище договорі.

На виконання вимог п.п. 6.2, 8.5 зазначеного договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 24000 грн. двома переказами: 07.12.2009 року 21000 грн., 11.12.2009 року 3000 грн.

Крім того, в звязку з перерахуванням вищевказаної суми відповідачу позивач згідно з законодавством України перерахував за відповідача податок з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 4235,94 грн.

Укладаючи ліцензійний договір № 04-2-9 від 04.12.2009 року відповідач запевнив позивача про те, що він на підставі довіреності від співавторів та власників патенту на корисну модель № 21030 має право ведення переговорів та підписання відповідних договорів на використання патенту. Відповідно до наданої при укладенні договору копії патенту на корисну модель № 21030 „Установка для переробки шламів”, власниками патенту, крім відповідача є також ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Пунктом 5.1. договору, відповідач гарантував, що він має право передавати права на корисну модель з метою проектування, виготовлення, продажу обладнання та технології для переробки залізо-містких шламів та руд, і що на момент набрання чинності даного договору, йому нічого не відомо про права третіх осіб, які могли б бути порушені наданням виключних прав позивачу по даному договору.

З моменту укладення договору і до 15.03.2010 року, відповідачем не було виконано жодного зобовязання передбаченого п. 6.1 договору. В звязку з цим, позивачем було направлено відповідачу лист № 45 від 15.03.2010 року з вимогою виконати умови договору та надати до 18.03.2010 року підтвердження його повноважень на укладання договору, а саме: довіреності від інших власників патенту на право ведення переговорів та укладення договорів на надання виключної ліцензії на використання корисної моделі № 21030, однак відповіді на цей лист отримано не було.

Після цього, відповідачу була направлена вимога № 64 від 30.03.2010 року про повернення грошових коштів, отриманих по договору та сплати штрафних санкцій. Будь-якої відповіді на дану вимогу відповідачем також не було надано, у звязку з чим, позивач був змушений звернутись до суду із зазначеною позовною заявою.

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач по справі ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним, підтвердження чого містяться в матеріалах справи.

Враховуючи клопотання позивача, суд вирішив розглядати справу за відсутності відповідача за правилами глави 8 розділу III ЦПК України відповідно до ст.224 зазначеного кодексу, постановивши заочне рішення.

В судовому засіданні встановлено, що 04.12.2009 року між ТОВ „Компанія Вертикаль” та ОСОБА_2 був укладений ліцензійний договір № 04/12-9, відповідно до предмету якого відповідач за винагороду (роялті) зобовязався надати позивачу виключну ліцензію на право одноосібного використання патенту на корисну модель для виробництва, реалізації, обладнання і технології переробки сировини, а позивач зобовязався здійснювати виплату роялті на умовах, вказаних у згаданому вище договорі.

На виконання вимог п.п. 6.2, 8.5 зазначеного договору позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 24000 грн. двома переказами: 07.12.2009 року 21000 грн., 11.12.2009 року 3000 грн.

Крім того, в звязку з перерахуванням вищевказаної суми відповідачу позивач згідно з законодавством України перерахував за відповідача податок з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 4235,94 грн.

Укладаючи ліцензійний договір № 04-2-9 від 04.12.2009 року відповідач запевнив позивача про те, що він на підставі довіреності від співавторів та власників патенту на корисну модель № 21030 має право ведення переговорів та підписання відповідних договорів на використання патенту. Відповідно до наданої при укладенні договору копії патенту на корисну модель № 21030 „Установка для переробки шламів”, власниками патенту, крім відповідача є також ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Пунктом 5.1. договору, відповідач гарантував, що він має право передавати права на корисну модель з метою проектування, виготовлення, продажу обладнання та технології для переробки залізо-містких шламів та руд, і що на момент набрання чинності даного договору, йому нічого не відомо про права третіх осіб, які могли б бути порушені наданням виключних прав позивачу по даному договору.

З моменту укладення договору і до 15.03.2010 року, відповідачем не було виконано жодного зобовязання передбаченого п. 6.1 договору. В звязку з цим, позивачем було направлено відповідачу лист № 45 від 15.03.2010 року з вимогою виконати умови договору та надати до 18.03.2010 року підтвердження його повноважень на укладання договору, а саме: довіреності від інших власників патенту на право ведення переговорів та укладення договорів на надання виключної ліцензії на використання корисної моделі № 21030, однак відповіді на цей лист отримано не було.

Після цього, відповідачу була направлена вимога № 64 від 30.03.2010 року про повернення грошових коштів, отриманих по договору та сплати штрафних санкцій. Будь-якої відповіді на дану вимогу відповідачем також не було надано.

До цього часу, ОСОБА_2 вищевказаної довіреності на надав та не виконав зобовязання передбачені договором, що дає підстави вважати, що довіреність на представництво інтересів інших співвласників патенту ОСОБА_2 відсутня. За таких обставин, ОСОБА_2 не мав права укладати ліцензійний договір № 04/12-9 від 04.12.2009 року, а тому його дії направлені на розпорядження патентом є протиправними та такими, що порушують права інших осіб та вимоги діючого законодавства України.

Відповідно до ст. 420 ЦК України, винаходи, корисні моделі, промислові зразки належать до обєктів інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності, відповідно до ст. 422 ЦК України, виникає, набувається з підстав, встановлених цим кодексом, іншим законом чи договором. Відповідно до копії патенту на корисну модель № 21030 „Установка для переробки шламів” власниками патенту, крім ОСОБА_2 є також ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Статтею 428 ЦК України визначено, що право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Крім того, ст. 28 ЗУ „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” передбачено, що взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі), патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) та передавати право власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших власників патенту.

Таким чином, за відсутності довіреності, договору між власниками патенту на корисну модель № 21030 про його використання та згоди власників на укладання договору, ОСОБА_2 не мав достатніх, передбачених законодавством повноважень укладати ліцензійний договір № 04/12-9 від 04.12.2009 року, а тому його дії, направлені на розпорядження патентом є протиправними та такими, що порушують права інших осіб та вимоги діючого законодавства України.

Згідно зі ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути іншій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Якщо у звязку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. Вважає за можливе постановити заочне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 216, 420 ЦК України, ЗУ „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним ліцензійний договір № 04/12-9 від 04.12.2009 року, укладений між ТОВ „Компанія Вертикаль” та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ „Компанія Вертикаль”, р/р 26000300008908 в АКБ „Форум”, м. Києва, МФО 322948, р/р 2600530000103 в АТ „Злато банк” м. Київ, МФО 380612, ЄДРПОУ 32919911, ІПН 329199126570, свідоцтво платника ПДВ № 36377531 24000 (двадцять чотири тисячі грн.) 00 коп. кошти, сплачені на виконання умов ліцензійного договору № 04/12-9 від 04.12.2009 року та 4235 (чотири тисячі двісті тридцять пять грн.) 94 коп. збитки у вигляді сплаченого податку з доходів фізичних осіб, а всього стягнути 28235 (двадцять вісім тисяч двісті тридцять пять грн.) 94 коп.

Стягнути з з ОСОБА_2 на користь ТОВ „Компанія Вертикаль”, р/р 26000300008908 в АКБ „Форум”, м. Києва, МФО 322948, р/р 2600530000103 в АТ „Злато банк” м. Київ, МФО 380612, ЄДРПОУ 32919911, ІПН 329199126570, свідоцтво платника ПДВ № 36377531 судовий збір в розмірі 290,86 грн. та 120 грн., сплачених на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя С.В. Яркіна