Рішення № 105990857, 29.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Київ № 640/27812/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справуза позовом Головного управління ДПС у м. Києвідо ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) до ОСОБА_1 (далі також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення з відповідача грошових коштів на загальну суму 52 707,07 грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача непогашеного боргу з військового збору на суму 52 707,07 грн. Зазначений податковий борг виник у зв`язку із не сплатою ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з військового збору, задекларованого ним у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва відкрито провадження у справі №640/27812/21 за вказаним позовом та цю справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

На виконання вимог ухвали про відкриття провадження у справі представник відповідача подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в тексті якої просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення проти позову відповідач мотивує тим, що задекларовані ним у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік (реєстр. №84245 від 10.12.2020) податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб з військового збору були ним сплачені своєчасно та у повному обсязі. А саме представник ОСОБА_1 - ТОВ «Шлюмберже Сервісез Україна» здійснило оплату податкових зобов`язань відповідача, що були ним задекларовані в описаній вище податковій декларації, згідно платіжних доручень від 27.11.2020 за №2711202004 і №2711202005. За результатами проведення звірки по сплаті податків за результатами декларування 2019 рік в інтегрованій картці платника податків відповідачем було виявлено заборгованість по сплаті військового збору у розмірі 52 707,07 грн. При цьому, сплачений відповідачем податок з доходів фізичних осіб у сумі 632 484,84 грн. навпаки був відображений контролюючим органом в інтегрованій картці платника відповідного податку ОСОБА_1 . У зв`язку з цим відповідачем 24.11.2021 до контролюючого органу були подані заява з питання причин невідображення в інтегрованій картці факту сплати військового збору, разом із відповідними документальними доказами про оплату податкового платежу. Проте з невідомих причин ГУ ДПС у м. Києві проігнорував надані відповідачем заяву та документи.

Згодом, представник відповідача подав до суду в якості додаткового доказу копію листа Головного управління ДПС у м. Києві вих. №11649/Д/26-15-12-14 від 10.12.2021, що містить відомості про зарахування коштів, сплачених згідно платіжного доручення від 27.11.2020 за №2711202005 у сумі 52 707,07 грн. в рахунок оплати військового збору.

У зв`язку з цим суд своєю ухвалою від 18.04.2022 витребував від позивача додаткові документальні докази (а саме: засвідчені витяги з інтегрованої картки платника військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2021 по 24.02.2022, та довідку про стан погашення відповідачем заявленої до стягнення суми заборгованості по сплаті військового збору в сумі 52 707,07 грн.). Копію цієї ухвали суду ГУ ДПС у м. Києві отримало 17.05.2022 (про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0105107912998), однак у встановлений судом строк позивач з невідомих причин запитувані судом документи до суду не подав. Також позивач не скористався наданим йому правом на подання до суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та прийняття рішення у справі по суті з огляду на наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в ГУ ДПС у м. Києві як платник податків.

З тексту позовної заяви, довідки-розрахунку податкового боргу, а також зі змісту витягів з інтегрованої картки платника військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за період з 10.12.2020 по 27.05.2021 вбачається, що розмір заявленої до стягнення суми податкового боргу відповідача перед бюджетом станом на день звернення позивача із цим позовом до суду становив 52 707,07 грн.

В тексті позовної заяви представник ГУ ДПС у м. Києві зазначив, що вказана сума податкового боргу виникла з причин не погашення ОСОБА_1 у повному обсязі суми податкового зобов`язання з названого податкового платежу (52 707,07 грн.), задекларованого ним у поданій за місцем основного податкового обліку податковій декларації про майновий стан і доходи за звітний період 2019 рік (реєстр. №384254 від 10.12.2020).

Також суд встановив, що 04.03.2021 ГУ ДПС у м. Києві виставила ОСОБА_1 податкову вимогу за №9417-13, відповідно до якої станом на 03.03.2021 за відповідачем обліковується податковий борг військового збору у сумі 52 707,07 грн. Вказана податкова вимога була надіслана на відому контролюючому органу податкову адресу платника: АДРЕСА_1 разом із рекомендованим листом №0103328901033.

Документальні докази оскарження та скасування в досудовому/судовому порядку або відкликання цієї податкової вимоги сторони до суду не подали, та про існування таких суд не повідомили.

Надаючи правову оцінку заявленої позивачем вимоги та змісту поданим на обґрунтування документів суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В розумінні пп. 14.1.39 і пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) «грошове зобов`язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності; «податковий борг» - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з абз. 1 - 3 п. 59.1, п. 59.4 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що «податкова вимога» - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

В силу норм п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Нормами п. 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зокрема, п. 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги наведені норми Кодексу та виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що сума самостійно визначеного (задекларованого) відповідачем податкового зобов`язань по військовому збору, яка є узгодженою та не була ним сплачена у встановлений законом строк, - набула статусу податкового боргу.

Разом з тим, зі змісту поданих представником відповідача до матеріалів справи копій документів (а саме, платіжного доручення від 27.11.2020 №2711202005, листа Головного управління ДПС у м. Києві вих. №11649/Д/26-15-12-14 від 10.12.2021 «Про зарахування коштів») суд встановив, що вказана сума податкового боргу була повністю погашена станом на 09.12.2021. Наведені обставини позивачем на вимогу ухвали суду від 18.04.2022 не були спростовані документально, та протилежного позивачем суду не заявлено.

З огляду на наведене вище суд дійшов висновку про відсутність на день розгляду цієї справи правових підстав для стягнення з відповідача до відповідного бюджету заявленої до стягнення суми податкового боргу.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 12, 72 - 77, 90, 241-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у м. Києві у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок