Рішення № 105990723, 29.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2022 року м. Київ № 640/6483/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вовка П.В. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ЛАЙН» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ЛАЙН» (далі також - ТОВ «СХІД ЛАЙН», позивач) до Київської митниці (далі також - митниця, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 рок №00000191501 (далі також - оскаржуване рішення).

Ухвалою суду від 28 квітня 2022 року відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Свою правову позицію позивач обґрунтовує тим, що податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту, який не відповідає нормам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727. Крім того, зазначає про те, що у даному випадку безпідставним є прирівняння відповідачем митних декларацій до податкових декларацій у контексті вимог п. 120.1. статті 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в наданому суду відзиві.

Такі доводи відповідача були заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 18 січня 2022 року до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ліски» надійшов вантаж, який переміщувався внутрішнім транзитом за митною декларацією від 16 січня 2022 року №UA805190/2022/880.

Протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів митну декларацію підприємством подано не було, про що митницею складено акт від 01 лютого 2022 №UA100180/2022/16 про неподання митної декларації.

За результатом встановлення факту неподання митної декларації позивачу було направлене податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року № 000000191501, яким останньому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1 020, 00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

За приписами ч. 2 статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно зі статтею 25 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписами ч. 1 статті 263 МК України встановлено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Пунктом 46.6 статті 46 ПК України передбачено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно з п. 110.1 статті 110 ПК України, платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Відповідно до п.п. 111.1 та 111.2 статті 111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Нормами абз. 1, 2 п. 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п. 113.7 статті 113 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Таким чином до платника податків за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в даному випадку своєчасності подання митної декларації, яка на рівні ПК України прирівняна до податкової декларації, застосовується фінансова відповідальність у виді штрафу та відповідно направляється податкове повідомлення-рішення.

При цьому, в ПК України відсутній обов`язок складання чи направлення податкового повідомлення-рішення лише за результатами здійснення такої процедури як документальна перевірка.

Порядок складання податкових повідомлень-рішень, зокрема і внаслідок неподання митної декларації, у визначені законодавством строки врегульовано Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 1204 передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством,

7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення передбачено законом.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 1204 також встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами, серед яких зокрема наявна форма «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 21).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем порушено строки подання митної декларації, які передбачені статтею 263 МК України, а саме не подано митну декларацію протягом 10-ти робочих днів з моменту доставки товарів до митного органу призначення. Зазначений факт підтверджується вищевказаним актом про неподання митної декларації, номер якого міститься в податковому повідомленні-рішенні та не заперечується позивачем.

Форма податкового повідомлення-рішення «ПС» наведена у додатку 21 до Порядку №1204. Вказана форма містить текст наступного змісту «... на підставі акта перевірки та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення ... (далі зазначається яку саме норму порушено)».

Згідно з ч. 8 статті 31 МК України, для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Відповідно до п. 4.5.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30 травня 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672, при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються зокрема така митна формальність як перевірка дотримання строків подання митної декларації.

Як зазначив відповідач, у даному випадку інформація про порушення строків, передбачених статтею 263 МК України, була встановлена з інформаційної бази автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор-2006» митниці.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 статті 345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Отже, МК України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації.

Відповідно, доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення повинні направлятись за результатом складання саме акту документальної перевірки є безпідставними.

Як зазначив відповідач, враховуючи неврегульованість законодавством процедури фіксування факту неподання/несвоєчасного подання митної декларації, розпорядженням митниці від 28 листопада 2016 року №31/01-р затверджена форма акта про неподання митної декларації. Відомості про скасування такого розпорядження у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведені доводи, суд не вбачає порушення відповідачем порядку фіксування правопорушення та, відповідно, порядку прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за скоєне позивачем порушення строків, передбачених статтею 263 МК України, обставини чого позивачем не заперечуються.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у ч. 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД ЛАЙН» (65014, місто Одеса, вулиця Маразліївська, будинок 1/20; код ЄДРПОУ 43615262) до Київської митниці (03124, місто Київ, бульвар Гавела Вацлава, будинок 8-А; код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.В. Вовк