Рішення № 105990583, 28.07.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2022 року м. Київ № 640/4661/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справуза позовом Комунального некомерційного підприємства "Київський пологовий будинок №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)доДержавної аудиторської служби Українитретя особа про Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» визнання протиправним та скасування висновку,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне некомерційне підприємство "Київський пологовий будинок №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - КНП «КМПБ №3», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України, в якому просить: визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 14.01.2022 року № UA-2021-09-02-003943-b.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що твердження відповідача, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушень в діях замовника, не відповідають дійсності та протирічать вимогам Закону України.

Водночас, на думку позивача, можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Зокрема, позивачем наголошено, що в оскаржуваному висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходи щодо розірвання договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень Закону України «Про публічні закупівлі», або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Однак, ні Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», ні іншими нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР».

Станом на час вирішення справи, відповідачем обов`язку щодо доведення правомірності своїх дій та рішень не виконано, відзиву без поважних причин не надано.

Третьою особою також не надано суду письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

23 грудня 2021 року Державною аудиторською службою України прийнято рішення у формі наказу № 440 «Про початок моніторингу закупівлі», відповідно до якого розпочато моніторинг закупівлі робіт із капітального ремонту відділення фізіології №1 КНП «КМПБ №3» м. Київ, вул. Василя Кучера, (Код ДК 021:2015 - 45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація) (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2021-09-02-003943-b).

За результатами вказаного моніторингу складено та 14.01.2022 року оприлюднено в електронній системі закупівель висновок з інформацією про те, що за результатами моніторингу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Незгода позивача із даним висновком зумовила на звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі- Закон №2939).

Відповідно до ст.2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

У той же час, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

У той же час, відповідно до ст. 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон 922), проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в ч. 2 ст. 7-1 Закону № 922, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч. 2 ст. 7-1 Закону №922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч. 3 ст. 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до ч.4 ст. 7-1 Закону № 922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.7-1 Закону № 922 моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до ч. 6-7 ст.7-1 Закону № 922 за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Форма висновку та порядок його заповнення передбачено наказом Держаудитслужби від 23.04.2018 року № 86, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2018 за № 654/32106.

Матеріалами справи встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством «КИЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПОЛОГОВИЙ БУДИНОК №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на сайті повноваженого органу з питань закупівель було оголошено про проведення процедури закупівлі (відкриті торги) за предметом: «Капітальний ремонт відділення фізіології №1 КНП «КМПБ №3» м. Київ, вул. Василя Кучера, 7» (Код ДК 021:2015 -45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-02-003943-b (надалі - закупівля).

За результатами проведеної процедури визначено переможця Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» та укладено з переможцем відповідний договір підряду № 178 на виконання будівельних робіт від 13.10.2021р.

23 грудня 2021 року в електронній системі закупівель було оприлюднено наказ Держаудитслужби № 440 «Про початок моніторингу процедур закупівель» відповідно до переліку, що додається.

Згідно з витягом з переліку процедур закупівель, в т.ч. розпочато моніторинг процедури закупівлі: «Капітальний ремонт відділення фізіології №1 КІП І «КМПБ №3» м. Київ, вул. Василя Кучера,7» (Код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

За результатами проведеного моніторингу закупівлі UA-2021-09-02-003943-b Держаудитслужбою складено висновок від 14 січня 2022 року, відповідно до якого встановлено порушення КНП «КМПБ №3», як Замовником вимог абзацу четвертого пункту 3 частини першої статті 31 Закону.

Зокрема, було встановлено, що під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Комунального некомерційного підприємства «Київський міський пологовий будинок №3» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (КНП «КМПБ №3») (далі - Замовник) на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 01.09.2021 № 69, тендерну пропозицію товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» (далі - ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР»), повідомлення про намір укласти договір від 27.09.2021, договір від 13.10.2021 № 178, пояснення Замовника на запит Держаудитслужби, отримані 06.01.2021 через електронну систему закупівель.

Так, у додатку 6 «Технічне завдання на закупівлю» тендерної документації передбачено виконання комплексу робіт, що потребують наявності ліцензії Державної архітектурнобудівельної інспекції України з певним переліком видів робіт на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів. Серед іншого, технічним завданням передбачені будівельні роботи з улаштування пожежної сигналізації.

Учасник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» подав в складі своєї тендерної пропозиції локальні кошториси на будівельні роботи № 2-1-12 монтажні роботи системи пожежної сигналізації, № 2-1-14 монтажні роботи системи оповіщення людей про пожежу та № 2-1-16 монтажні роботи системи протипожежної автоматики.

Відповідно до вимог пункту 13 статті 7 Закону України від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» та пункту 2 Переліку послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 852, роботи протипожежного призначення, зокрема, монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування для передачі тривожних сповіщень - підлягають ліцензуванню.

При цьому відповідно до вимог пункту 4 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації Замовник встановив вимогу про надання учасником - переможцем процедури закупівлі при укладенні договору дозволу та/або ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу та/або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

На запит Держаудитслужби оприлюднений в електронній системі закупівель 05.01.2022 Замовник 06.01.2022 надав пояснення та копію додатку до ліцензії, виданої Держархбудінспекцією наказ № 22 -Л від 17.03.2020 із переліком видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середнім та значними наслідками ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР», в якому відсутній такий вид робіт, як улаштування пожежної сигналізації.

Водночас, жодних інших документів, які б свідчили про наявність відповідних ліцензій та/або документів дозвільного характеру з улаштування пожежної сигналізації учасник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» в складі своєї тендерної пропозиції не надав, чим недотримався вимог пункту 4 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» тендерної документації.

Крім цього, відповідно до наданої довідки від 07.09.2021 № 06/83 учасник ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» при виконанні будівельних робіт не буде залучати субпідрядні організації в обсязі що не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

А тому, беручи вказане вище, на порушення абзацу четвертого пункту 3 частини першої статті 31 Закону Замовник не відхилив тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР», як такого, що не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону.

Позивач із вищевказаними висновками контролюючого органу не погоджується, та вважає, що ним процедуру закупівлі за предметом: «Капітальний ремонт відділення фізіології №1 КНП «КМПБ №3» м. Київ, вул. Василя Кучера, 7» (Код ДК 021:2015 -45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), ідентифікатор закупівлі UA-2021-09-02-003943-b було здійснено у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», на що суд зазначає таке.

В розумінні пунктів 8, 30 частини першої статті 1 Закону №922-VIII тендерна пропозиція це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Забезпечення тендерної пропозиції - надання забезпечення виконання зобов`язань учасника перед замовником, що виникли у зв`язку з поданням тендерної пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.

Згідно ч.1, ч.2 ст.22 Закону №922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

У тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію. У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Згідно з ч.3 ст.22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Частиною 4 статті 22 Закону № 922-VIII встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Статтею 26 Закону №922-VIII, зокрема, визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота).

Отримана тендерна пропозиція/пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій, у якому відображається інформація про надані тендерні пропозиції/пропозиції, а саме: 1) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель; 2) найменування та ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) дата та час подання тендерної пропозиції/пропозиції.

Відповідно до статті 29 Закону № 922-VIII, оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою закупівель автоматично.

У разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини третьої статті 10 цього Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.

Критеріями оцінки є:

1) ціна; або

2) вартість життєвого циклу; або

3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов`язані із предметом закупівлі.

Після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п`яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.

У разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.

За результатами розгляду замовником в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону складається та оприлюднюється протокол розгляду всіх тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій повинен містити інформацію про: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорію; 2) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель; 3) перелік тендерних пропозицій; 4) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи) учасників; 5) результат розгляду кожної тендерної пропозиції (відхилення тендерної пропозиції/допущення до аукціону); 6) підстави відхилення тендерної пропозиції (у разі відхилення) згідно зі статтею 31 цього Закону.

Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п`ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Протокол розгляду тендерних пропозицій може містити іншу інформацію.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні норми цього Закону та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дня ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель (ч.2 ст.31 Закону №922-VIII).

З аналізу вищенаведеного, вбачається обов`язок Замовника відхилити тендерну пропозицію Учасників, зокрема, якщо учасник процедури закупівлі у тендерній пропозиції зазначив недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону.

Згідно пункту 7 розділу III тендерної документації інформація про субпідрядника (субпідрядників) надається Учасником відповідно до вимог додатку 8 до тендерної документації.

Додатком 8 до тендерної документації передбачено форму Інформації про кожного суб`єкта господарювання, якого Учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Під зазначеною формою зазначено, що якщо Учасник не планує залучати до виконання робіт суб`єктів господарювання як субпідрядників в обсязі щодо кожного не менш ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, він надає довідку про те, що залучення суб`єктів господарювання як субпідрядників до виконання робіт, що є предметом закупівлі, в обсязі не менш ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю щодо кожного суб`єкта господарювання не планується.

Як встановлено судом, на виконання зазначених вимог переможець закупівлі - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Статус Лідер» завантажив у складі тендерної пропозиції наступні документи:

- довідку про залучення суб`єктів господарювання як субпідрядників до виконання робіт, що є предметом закупівлі № 06/83 від 07.09.2021 року з інформацією про те, що залучення суб`єктів господарювання як субпідрядників до виконання робіт, що є предметом закупівлі, в обсязі не менш ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю щодо кожного суб`єкта господарювання не планується (файл «Довідка_субпідрядник.docx.p7s.zip», розміщений в архівній папці «Відповідність.zip», завантаженої в електронну систему закупівель 19 вересня 2021 року о 20:03 год.);

- інформацію про кожного суб`єкта господарювання, якого Учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника, в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю № 06/87 від 07.09.2021 року з прочерками у формі такої довідки (файл «Субпідрядник- Додаток_8.docx.p7s.zip», розміщений в архівній папці «Відповідність.zip», завантаженої в електронну систему закупівель 19 вересня 2021 року о 20:03 год.);

- пояснення про надання документів щодо залучення суб`єктів господарювання як субпідрядників до виконання робіт, що є предметом закупівлі № 06/83 від 07.09.2021 року, в якому переможець закупівлі повідомляє про ненадання документів, передбачених для субпідрядника, оскільки їх залучення в обсязі не менш ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю не планується (файл «Лист_пояснення_документи_субпідрядник.docx.p7s.zip», розміщений в архівній папці «Відповідність.zip», завантаженої в електронну систему закупівель 19 вересня 2021 року о 20:03 год.).

Вказане свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Статус Лідер» було подано свою тендерну пропозицію у відповідності до вимог тендерної документації.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Поряд з цим, суд звертає, що відповідно до пункту 13 статті 7 Закону України від 02.03.2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягають такий вид господарської діяльності, як надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Перелік послуг і робіт протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 852, відповідно до пункту 2 до нього віднесено монтаж, підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) систем пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, устатковання для передачі тривожних сповіщень.

Судом також встановлено, що відповідно до пункту 4 розділу VI тендерної документації Учасник - переможець процедури закупівлі при укладенні договору повинен падати дозвіл та/або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу та/або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством, та відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.

Зазначена вимога кореспондується з вимогами пункту 4.11 додатку 6 до тендерної документації.

На виконання вимог тендерної документації Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» при укладенні договору надано ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками, видану на ім`я учасника (посилання про підтвердження наявної діючої ліцензії, яка є чинною протягом всього строку виконання робіт на об`єкті замовника та зазначає посилання на реєстр ліцензіатів розміщений на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - https://е-construction.gov.ua/licensees detail/2369811750867436659), та ліцензію на провадження господарської діяльності з падання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, видану на ім`я субпідрядника Приватне підприємство «РОКАДА», якого переможець залучає до виконання зазначеного виду робіт, кошторисна вартість яких не перевищує 20% вартості договору про закупівлю.

Тобто, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» було надано докази наявності у нього та в субпідрядної організації, яку він мав намір залучати для виконання робіт, відповідних фахівців у відповідних галузях та підтверджено їх право на провадження певного виду господарської діяльності відповідними документами, чого відповідачем спростовано не було.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що до конкурсу учасником ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР» було надано необхідний перелік документів відповідно до тендерної документації.

Як було встановлено вище, відповідно до п. 18 ч.2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг.

Інших вимог в цієї частині Закон не встановлює. Закон, який має вищу юридичну силу, не містить вимог щодо надання замовнику листа про незалучення субпідрядників взагалі. Посилання відповідача при таких обставинах на «Інструкцію з підготовки тендерної пропозиції» суд вважає неспроможним.

Оскільки обсяг робіт з монтажу систем пожежогасіння, монтаж системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, вогнезахисту не перевищує 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, то учасник мав право не зазначати у тендерній пропозиції відомості щодо субпідрядників та не долучати їх ліцензії та дозволи.

За таких обстави, суд приходить до переконання, що у Замовника були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР».

Поряд з цим, суд звертає увагу, що відповідачем в оскаржуваному висновку зазначено, що за результатами аналізу питання дотримання законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, своєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом - порушень не установлено.

Таким чином, суд вважає, що позиція Держаудитслужби стосовно виявлених порушень носить суто формальний характер, так як вона не пов`язана із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції та виконанням завдання органу державного фінансового контролю - здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.

Крім того, як встановлено судом, у зв`язку із виявленням порушень під час спірного моніторингу, відповідачем, на підставі статей 2 та 5 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, у п.3 Висновку було зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Надаючи правову оцінку наведеним вище положенням, суд виходить з наступного.

Такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, що наразі виконаний в певному обсязі, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, зауваження Держаудитслужби зводиться до невідповідності пропозиції одного з учасників вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, так як воно не пов`язане із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

При цьому судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних будівельних робіт і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні " передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується, як з завданнями відповідача, визначеними Положенням про Державну аудиторську службу України, так і з вимогою про застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у визначений відповідачем у висновку спосіб у даному випадку є непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому, з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, зокрема, шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №120/1297/20-а.

Разом з цим суд звертає увагу, що виявлене в ході моніторингу порушення не обмежило інших учасників закупівлі в оцінці об`єктивного та неупередженого визначення переможця та можливості реалізувати своє право на оскарження процедури закупівлі, оскільки 13.10.2021 року Замовником в системі PROZORRO опубліковано копію договору №178, укладеного з ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СТАТУС ЛІДЕР».

Суд зазначає, що матеріали даної справи не містять відомостей щодо наявності судових справ з приводу оскарження процедури закупівлі № UA-2021-09-02-003943-b. Відповідних відомостей не було надано і під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання Замовника здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за Договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів, за встановлених обставин, є необґрунтованою.

Отже, сукупність вказаних вище обставин свідчать про те, порушення встановленні Державною аудиторською службою України у Висновку про результати моніторингу закупівлі від 14.01.2022 року № UA-2021-09-02-003943-b не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Таким чином, відповідач встановлюючи порушення у Висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 14.01.2022 року № UA-2021-09-02-003943-b діяв поза межами повноважень та спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

Отже, за вказаних обставин, Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 14.01.2022 року № UA-2021-09-02-003943-b є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 22, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства "Київський пологовий будинок №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі від 14.01.2022 року № UA-2021-09-02-003943-b.

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4) на користь Комунального некомерційного підприємства "Київський пологовий будинок №3" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 05496796, 03148, м. Київ, вул. Кучера Василя, 7) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Погрібніченко